Справа № 161/13428/19
Провадження № 2/161/116/20
25 травня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Салій О.В.,
за участю представника відповідача - Бакаєвича А.В.,
представника третьої особи - Хабарової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свій позов мотивує тим, що між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/03-01-001860 від 26.07.2016 року, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 .
Вказує, що 11.08.2016 року в м. Луцьк по вул. Козакова-Московська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «BMW 530», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого було пошкоджено застрахований транспортний засіб.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2016 року винною у даній ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 .
Зазначає, що відповідно до рахунку № 2195 від 20.09.2016 року вартість матеріального збитку автомобілю «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 становить 142131,00 грн. і на виконання умов договору страхування, товариство здійснило виплату страхового відшкодування у вказаному розмірі.
Водночас, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/8500056 від 24.02.2016 року.
В подальшому, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулось до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування по договору КАСКО і останньою було виплачено 50639,58 грн.
При цьому, сума збитків, які не відшкодовані страховій компанії становлять 91491,42 грн.
У зв'язку з чим, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» вказану майнову шкоду та витрати на оплату судового збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2019 року до участі в справі в якості третьої особи залучено ПрАТ «Страхова група «ТАС».
Представник позивача до початку розгляду справи по суті подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Представник третьої особи в судовому засіданні також вважає заявлені вимоги безпідставними.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що 11.08.2016 року в м. Луцьк по вул. Козакова-Московська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «BMW 530», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2016 року винною у даній ДТП визнано ОСОБА_1 (а.с. 11).
Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №001860 від 26.07.2011 року (а.с. 4-8).
Згідно рахунку №2195 від 20.09.2016 року вартість матеріального збитку завданого автомобілю «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 складає 142131,00 грн. (а.с. 12).
Платіжним дорученням №ЗР054319 від 04.10.2016 року підтверджується, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплачено страхове відшкодування в розмірі 110421,00 грн. (а.с. 19).
Із полісу серії АЕ/8500056 від 23.02.2017 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів слідує, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «BMW 530», р.н. НОМЕР_3 , застраховано ОСОБА_1 у ПрАТ «Страхова група «ТАС» (а.с. 21).
Із заяви (претензії) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) від 17.10.2016 року, адресованому ПрАТ «СГ «ТАС», вбачається, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 142131,00 грн. (а.с. 22).
Крім того, із претензії про відшкодування шкоди в порядку регресу від 14.12.2016 року, адресованому ОСОБА_1 , вбачається, що ПрАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в розмірі 50639,58 грн. та залишок боргу становить 91491,42 грн. (а.с. 24).
В постанові Верховного суду № 755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року з приводу даних правовідносин міститься правова позиція, яка є обов'язковою для застосування.
Так, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника не обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Таким чином, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст.ст. 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що цивільна відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», при цьому, позивач із заявою щодо неповного погашення страхової виплати до вказаної страхової компанії не звертався, тому суд вважає, що заявлений позов до відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Водночас, поза увагою позивача залишилась та обставина, що внаслідок укладення додаткового договору №377832 до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності ОСОБА_1 збільшився ще на 50000,00 грн. і суду не представлено доказів неможливості відшкодування завданої шкоди в межах страхової суми.
А тому, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд, -
В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04 червня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк