Справа № 161/15/20
Провадження № 2/161/1211/20
(заочне)
01 червня 2020 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кубяк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/15/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
2 січня 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, власник автомобіля, яким керував останній, ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» для відшкодування шкоди. Вказує, що страховою компанією було здійснено страхове відшкодування у розмірі 9 875,11 грн. Зазначає, що оскільки відповідач після скоєння ДТП залишив самовільно місце пригоди, то страхова компанія зверталася до нього з претензією виплати грошові кошти, однак остання залишена без відповіді та реагування.
Ухвалою суду від 22 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 6 травня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, представник подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Справу просить розглянути за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, в підготовче засідання та судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.
Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 02 травня 2017 року, о 02 год. 10 хв., в м.Луцьку, по вул.Тараса Боровця, 10, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN Sharan, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль VOLKSWAGEN Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Окрім того, ОСОБА_1 02 травня 2017 року о 02 год. 10 хв. в м.Луцьк вул.Тараса Боровця, 10, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN Sharan д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 2.10 а Правил дорожнього руху, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2017 року у справі №161/7188/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП (а.с. 9).
Постанова суду набрала законної сили 06.06.2017 року.
За заявою власника автомобіля VOLKSWAGEN Sharan д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 16.02.2018р. з врахуванням договору страхування від 22.10.2016р. №АК-5311528, страхового акту №31618/1, розрахунку страхового відшкодування, ПАТ «СК «Універсальна» було виконано майнове зобов'язання та перераховано потерпілій особі суму страхового відшкодування в розмірі 9 875,11 грн. (а.с. 10-22).
Відповідачу була направлена регресна вимога з пропозицією добровільно відшкодувати в порядку регресу понесені матеріальні збитки (а.с. 23), яка на сьогоднішній день відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких правових норм.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В силу підпункту «в» пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він, зокрема, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
З положень вказаної статті вбачається, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов як до страхувальника так і до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.
Так, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2017 року у справі №161/7188/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП (а.с. 9). Постанова суду набрала законної сили 06.06.2017 року.
Частиною 6 ст.261 ЦК України визначено, що за регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з вищенаведеного, право регресові вимоги виникло у ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» з моменту виплати страхового відшкодування в повному обсязі, тобто 23 лютого 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 10482 на суму 9 729,17 грн.
На підставі наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 9 729,17 грн.
Відповідно до п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 261, 993, ч.1 ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 12,13, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 875 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (однієї тисячі дев'ятсот двадцять одної) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місце знаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі України, 9, код ЄДРПОУ 20113829.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинська область Л.М. Присяжнюк