Справа № 161/1608/20
Провадження № 2/161/1488/20
(заочне)
03 червня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Черняка В.В.
за участю секретаря судового засідання Новаковської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно наказу № 284-к від 04.06.2018 року його прийнято на роботу водієм автотранспортних засобів торгового підрозділу Волинь ТзОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО». Наказом № 111/1 від 18.10.2019 року за ним закріплено автомобіль марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 16.11.2019 року після закінчення робочого часу, за проханням свого приятеля ОСОБА_3 , вони разом поїхали на вказаному автомобіля в с. Цеперів Луцького району Волинської області за місцем проживання колишньої тещі ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Після невеликого словесного конфлікту відповідач почала металевою палицею бити автомобіль. В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_2 пошкодила передню ліву фару та передню ліву стійку. Даний факт було зафіксовано працівниками Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області. У зв'язку з тим. що транспортний засіб використовувався в неробочий час у власних потребах і пошкодження майна відбулось не при виконанні трудових обов'язків, ним було оплачено власнику автомобіля - ТзОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО» вартість відновлювального ремонту в сумі 9 250, 00 грн. Оскільки майнова шкода завдана внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України просить стягнути в його користь з ОСОБА_2 в порядку регресу 9 250, 00 грн. матеріальної шкоди, а також витрати по сплаті судового збору.
Позивач в судове засідання не прибув, в письмовій заяві просив відкласти розгляд справи у зв'язку з запровадженням карантину.
Відповідач в судове засідання не прибула, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, письмових заяв та клопотань на адресу суду не подавала.
Оскільки явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та відповідача.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 284-к від 04.06.2018 року ОСОБА_1 прийнято на роботу водієм автотранспортних засобів торгового підрозділу Волинь ТзОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО» (а.с.10).
Відповідно до наказу № 111/1 від 18.10.2019 року за ОСОБА_1 закріплено автомобіль марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 .
З доводів позивача, 16.11.2019 року після закінчення робочого часу, за проханням свого приятеля ОСОБА_3 , вони разом поїхали на службовому автомобілі в с. Цеперів Луцького району Волинської області за місцем проживання колишньої тещі ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Після невеликого словесного конфлікту відповідач почала металевою палицею бити автомобіль. В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_2 пошкодила передню ліву фару та передню ліву стійку.
Факт вчинення відповідачкою протиправних дій, які виразились у пошкодженні відповідачкою автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: розбита ліва фара та пошкоджена передня стійка, стверджується довідкою інспектора СРПП № 1 Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Василя Цимбалюка «Про розгляд матеріалів ЄО № 8467 від 16.11.2019 року по факту пошкодження майна в АДРЕСА_1 (а.с.13).
Згідно рахунку-фактури № 0000000819 від 19.11.2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля - 9 250, 00 грн. (а.с.14).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 46781 від 04.12.2019 року позивачем оплачено вартість відновлювального ремонту в сумі 9 250, 00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час ухвалення рішення суд у відповідності до приписів ст.264 ЦПК України встановлює наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, вирішує, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, визнаючи одні та відхиляючи інші докази. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дію і негативними наслідками.
Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Предметом доказування у даних правовідносинах є саме факт пошкодження автомобіля, наявність та розмір спричиненої шкоди, винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).
Представленими суду доказами підтверджено, що з вини відповідача транспортному засобу, який належить ТзОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО» завдано майнову шкоду в розмірі 9 250, 00 грн. Позивач відшкодував шкоду, завдану відповідачем, а тому в силу приписів ч.1 ст.1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Водночас, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, а також не доведено, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку регресу 9 250, 00 грн. матеріальної шкоди.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268, 282 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - не відомо) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 9 250 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн.. 00 коп. завданої матеріальної шкоди в порядку регресу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - не відомо) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 03.06.2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк