09.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/6138/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 (повний текст складено та підписано 02.03.2020 суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/6138/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у сумі 26 515,44 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 749,04 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного прийняття вантажу на своїй під'їзній колії, в зв'язку із чим, позивачем йому було нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/6138/19 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача 26 515,44 грн - плати за користування вагонами 749,04 грн збору за зберігання вантажу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Відповідач не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 року у справі №904/6138/19 вважає оскаржуване рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового рішення, яке грунтується на висновках, зроблених з неповним та необ'єктивним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
За твердженням апелянта, Відповідач був готовий прийняти раніше спірні вагони, які були затримані Залізницею на підходах до ст. Рядова, що підтверджується тим, що під час складання відомісті плати за користування вагонами форми ГУ - 46 № 05089154 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 ним були висловлені запереченнями.
На момент видачі наказів №1345, 1360, 1381 на станції Рядова з вини Відповідача не було забрано лише вагони, розміщені на 7-й колії.
Позивачем в обґрунтування своїх дій щодо видачі наказу № 1394 27.06.2019 о 09:45 год. і завершення його дії 29.06.2019 о 10:30 год. не надано доказів зайнятості жодної з колій ст. Рядова з вини Відповідача, передбачених п. 6 Договору про експлуатацію, станом на 28.06.2019 12:30 год (під час дії наказу №1394).
З системного аналізу дій поїзного диспетчера дирекції, можливо зробити висновок, що затримка вагонів на шляху прямування до станції Рядова на підставі спірних наказів здійснюється з метою нарахування Відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в завищеному розмірі.
Акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи періоди їх затримки, не доводять, що колії станції Рядова у період дії наказу № 1394 не було жодного вагону!
Отже, Відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказів, а Позивач не довів належним чином вину Відповідача у затримці вагонів.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не подано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважності причин пропуску цього строку, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження -відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/6138/19. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч.
На виконання вказаного договору, в червні 2018 року за накладними №№ 42784611, 42790147, 42790154, 42790162, 42784645, 42784660, 42790170 залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі наказів № 1342 від 18.06.2019, № 1345 від 190.06.2019, № 1360 від 23.06.2019, № 1381 від 25.06.2019, № 1394 від 27.06.2019 були затримані вагони через зайнятість колії станції призначення Рядова, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію.
За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Рядова Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а - № 11 від 18.06.2019, № 9 від 18.06.2019, № 27 від 19.06.2019, № 28 від 23.006.2019, № 30 від 25.006.2019, № 32 від 27.06.2019 та акт загальної форми ГУ-23 № 5277 від 18.06.2019, № 27 від 19.06.2019, № 28 від 23.06.2019, № 30 від 25.06.2019, № 32 від 27.06.2019.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представниками відповідача вручено не пізніше двох годин після його отримання.
На станції Терни Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат": №№ 1822, 1823, 1825, 1826, 1827, 1838, 1839, 1840, 1843, 1844, 1845, 1862, 1860, 1861, 1862, 1868, 1873, 1874, 1879, 1880, 1884, 1888, 1894, 1895, 1899, 1900, 1901, 1915, 1916, 1917, 1923, 1924, 1951, 1952, 1967, 1968, 1970, 1979, 1980, 1981, 1984, 1986, 1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005 стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Рядова і до закінчення їх затримки.
За весь час затримки вагонів на підходах до станції Рядова з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 26 515,44 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 05089154 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 № 23089009, 23089008 в сумі 749,04 грн.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку з нарахуванням позивачем відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час простою вагонів відповідача на підходах до станції призначення.
Згідно зі ст. 3, ч. 1 ст. 8 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства Залізничного Транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Відповідно до абз. 1, 4 п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно з абз. 1 п. 2.1, п. 2.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-741/НЮдч.
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і відповідно до умов цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№2,4,6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки № 4станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані (70м від вістряка стрілки №8 станції Рядова (п. 1 договору).
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 26545 кв. м(п. 3 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів- 15,0 год (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує Залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23 грудня 2017 року до 23 грудня 2022 року включно (п. 19 договору).
Матеріали справи свідчать, що в червні 2019 року за перевізними накладними №№ 42784611, 42790147, 42790154, 42790162, 42784645, 42784660, 42790170 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», станція призначення Терни Придніпровської залізниці.
Однак, вагони були затримані за наказами № 1342 від 18.06.2019, №1345 від 19.06.2019, №1360 від 23.06.2019, № 1381 від 25.06.2019, № 1394 від 27.06.2019 у зв'язку зайнятістю колій станції призначення Рядова, через неприйняття вантажу одержувачем - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що на час складання наказів №№ 1345, 1360 та 1381 відповідач був готовий прийняті спірні вагони, а з вини Відповідача не було забрано лише вагони, розміщені на 7-й колії з огляду на наступне:
Наказ № 1345 було видано 19.06.2019р. в 13годин 05 хвилин.
В акті загальної форми № 27 зазначено час затримки вагонів за наказом № 1345 від 19.06.2019р. в 13 год 05 і закінчення затримки згідно наказу № 1314 22.06.19р. в 17 год 45 хвили .
Таким чином затримка тривала 13год 05 хв 19.06.19р. по 17 год 45 хвилин 22.06.2019р.
В цей період часу згідно актів загальної форми відбувалися затримки вагонів вагонів на коліях Рядова з вини ПрАТ «Півничний ГЗК», що підтверджується наступними актами:
- № 1862 за яким затримка тривала з 03годин 40 хвилин 16.06.2019р. по 14 годин 05 хвилин 20.06.2019р.;
- № 1861 за яким затримка вагонів з 08 годин 00 хвилин 19.06.2019р. по 14 годин 05 хвилин 20.06.2019р.;
- № 1860 за яким затримка вагонів тривала з 01 годин 50 хвилин 20.06.2019р. по 14 годин 05 хвилин 20.06.2019р.;
- №1868 за яким затримка вагонів тривала з 07 годин 15 хвилин 20.06.2019р. по 18 годин 35 хвилин 20.06.2019р.;
- № 1873 за яким затримка вагонів тривала з 15годин 15 хвилин 20.06.2019р. по 02 годин 35 хвилин 21.06.2019р.;
- № 1874 за яким затримка вагонів тривала з 19годин 50 хвилин 20.06.2019р. по 02 годин 35 хвилин 21.06.2019р.;
- №1879 за яким затримка вагонів тривала з 20годин 30 хвилин 20.06.2019р. по 05 годин 20 хвилин 21.06.2019р.;
- № 1880 за яким затримка вагонів тривала з 03годин 50 хвилин 21.06.2019р. по 05 годин 20 хвилин 21.06.2019р.;
- № 1884 за яким затримка вагонів тривала з 03годин 20 хвилин 21.06.2019р. по 16 годин 10 хвилин 21.06.2019р.;
- №1888 за яким затримка вагонів тривала з 17годин 40 хвилин 21.06.2019р. по 19 годин 25 хвилин 21.06.2019р.;
- № 1899 за яким затримка вагонів тривала з 08годин 25 хвилин 21.06.2019р. по 17 годин 45 хвилин 22.06.2019р.;
- № 1900 за яким затримка вагонів тривала з 03годин 00 хвилин 21.06.2019р. по 17 годин 45 хвилин 22.06.2019р.;
- № 1894 за яким затримка вагонів тривала з 05годин 40 хвилин 22.06.2019р. по 11 годин 35 хвилин 22.06.2019р.;
- № 1895 за яким затримка вагонів тривала з 05годин 00 хвилин 22.06.2019р. по 11 годин 35 хвилин 22.06.2019р.;
- № 1901 за яким затримка вагонів тривала з 01годин 25 хвилин 22.06.2019р. по 17 годин 45 хвилин 22.06.2019р.
В акті загальної форми № 28 зазначено час затримки вагонів за наказом № 1360 від 23.06.2019р. в 17 год 50 хв. і закінчення затримки згідно наказу № 1377 24.06.19р. в 11 год 30 хвили .
Таким чином затримка тривала з 23.06.2019р. з 17 год 50 хв. по 24.06.19р. до 11 год 30 хв.
В цей період часу відбувалася затримка вагонів вагонів на коліях Рядова з вини ПрАТ «Півничний ГЗК», що підтверджується наступними актами:
- № 1915 за яким затримка вагонів тривала з 13 годин 15 хвилин 23.06.2019р. по 02 годин 50 хвилин 24.06.2019р.;
- № 1916 за яким затримка вагонів тривала з 17 годин 05 хвилин 23.06.2019р. по 02 годин 50 хвилин 24.06.2019р.;
- № 1917 за яким затримка вагонів тривала з 14 годин 00 хвилин 23.06.2019р. по 02 годин 50 хвилин 24.06.2019р.;
- № 1923 за яким затримка вагонів тривала з 02 годин 40 хвилин 24.06.2019р. по 11 годин 30 хвилин 24.06.2019р.;
- № 1924 за яким затримка вагонів тривала з 03 годин 05 хвилин 24.06.2019р. по 11 годин 30 хвилин 24.06.2019р..
В акті загальної форми № 30 зазначено час затримки вагонів за наказом № 1381 від 25.06.2019р. в 15 год 25 хв. і закінчення затримки згідно наказу № 1332 25.06.19р. в 18 год 55 хв. .
Таким чином затримка тривала з 25.06.2019р. з 15 год 25 хв. по 25.06.19р. в 18 год 55 хв.
В цей період часу відбувалася затримка вагонів вагонів на коліях Рядова з вини ПрАТ «Півничний ГЗК», що підтверджується наступними актами:
- № 1951 за яким затримка вагонів тривала з 08 годин 15 хвилин 25.06.2019р. по 18 годин 55 хвилин 25.06.2019р.;
- № 1952 за яким затримка вагонів тривала з 18 годин 00 хвилин 25.06.2019р. по 18 годин 55 хвилин 25.06.2019р.;
Доводи апеляційної скарги про те, що під час дії наказу № 1394 на станції Рядова з вини Відповідача не було жодного вагону спростовуються наступним:
В акті загальної форми № 32 зазначено час затримки вагонів за наказом № 1394 від 27.06.2019р. в 9 год 45 хв. і закінчення затримки згідно наказу № 1380 05.07.19р. в 2 год 25 хвилин. (а.с. 149)
Таким чином затримка тривала з 27.06.2019р. з 9 год 45 хв. по 05.07.19р. до 2 год 25 хвилин.
В цей період часу відбувалася затримка вагонів вагонів на коліях Рядова з вини ПрАТ «Півничний ГЗК», що підтверджується наступними актами:
- № 1967 за яким затримка вагонів тривала з 07 годин 40 хвилин 26.06.2019р. по 11 годин 10 хвилин 27.06.2019р.;
- № 1968 за яким затримка вагонів тривала з 20 годин 10 хвилин 26.06.2019р. по 11 годин 10 хвилин 27.06.2019р.;
- № 1970 за яким затримка вагонів тривала з 08 годин 45 хвилин 27.06.2019р. по 13 годин 10 хвилин 27.06.2019р.;
- № 1979 за яким затримка вагонів тривала з 04 годин 00 хвилин 27.06.2019р. по 03 годин 00 хвилин 28.06.2019р.;
- № 1980 за яким затримка вагонів тривала з 19 годин 50 хвилин 27.06.2019р. по 03 годин 00 хвилин 28.06.2019р.;
- № 1984 за яким затримка вагонів тривала з 04 годин 00 хвилин 27.06.2019р. по 12 годин 30 хвилин 28.06.2019р.;
- № 1986 за яким затримка вагонів тривала з 19 годин 50 хвилин 27.06.2019р. по 12 годин 30 хвилин 28.06.2019р.;
- № 2003 за яким затримка вагонів тривала з 19 годин 50 хвилин 27.06.2019р. по 10 годин 30 хвилин 29.06.2019р.;
- № 1981 за яким затримка вагонів тривала з 20 годин 25 хвилин 27.06.2019р. по 03 годин 00 хвилин 28.06.2019р.;
- № 1999 за яким затримка вагонів тривала з 17 годин 45 хвилин 28.06.2019р. по 03 годин 55 хвилин 29.06.2019р.;
- № 2002 за яким затримка вагонів тривала з 17 годин 45 хвилин 28.06.2019р. по 10 годин 30 хвилин 29.06.2019р.;
- № 2004 за яким затримка вагонів тривала з 16 годин 45 хвилин 28.06.2019р. по 10 годин 30 хвилин 29.06.2019р.;
- № 2005 за яким затримка вагонів тривала з 20 годин 05 хвилин 28.06.2019р. по 10 годин 30 хвилин 29.06.2019р.;
- № 2000 за яким затримка вагонів тривала з 01 годин 45 хвилин 29.06.2019р. по 03 годин 55 хвилин 29.06.2019р.;
Спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту.
Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 р. у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 р. у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 р. у справі № 904/6067/18, від 04.11.2019 р. у справі № 904/5461/18.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до тверджень апелянта про помилковість дій диспетчера і порушень з його боку, які проявилися в тому, що закінчення дії наказів ним проводилася не виходячи з аналізу зайнятості колій на станції призначення і не для забезпечення виконання плану навантаження Відповідача, а з метою стягнення з Відповідача на користь Позивача завищенних розмірів плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:
Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411) черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято.
Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
В якості доказів на підтвердження відповідних обставин, апелянт, посилаючись на положення статті 13 Цивільного кодексу України, наводить свої твердження про «штучність» затримки вагонів на підходах до станції призначення і упередженість дій диспетчера, які робить з системного аналізу дій диспетчера.
Згідно з абз. 5 п. 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці № 75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.
Наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.
Відповідно до частин 1,2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного, відповідні твердження апелянта про «штучність» затримки вагонів на підходах до станції призначення і упередженість дій диспетчера визнаються колегією суддів такими, що носять характер оціночних суджень і не підтверджуються належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України засобами доказування, в зв'язку із чим відхиляються як необґрунтовані.
Відповідно до частини 1 статі 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача щодо правомірності затримки вагонів за наказами № 1342 від 18.06.2019р. підстави їх видачі колегією суддів не перевіряються.
Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Виходячи з положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.
За фактом затримки на колії станції Рядова Придніпровської залізниці, у зв'язку з простоюванням вказаних вагонів залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами були складені акти загальної форми ГУ-23а: № 9 від 18.06.2019, № 11 від 18.06.2019, № 27 від 19.06.2019, № 28 від 23.006.2019, № 30 від 25.006.2019, № 32 від 27.06.2019 та акти загальної форми ГУ-23 № 5277 від 18.06.2019, № 27 від 19.06.2019, № 28 від 23.06.2019, № 30 від 25.06.2019, № 32 від 27.06.2019. на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому були складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами в загальній сумі 26515,44 грн.
Плата за користування вагонами, які були затримані на загальну суму 26515,44 грн. нарахована позивачем за відомостю плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 05089154 (відомості зі сторони відповідача підписані із запереченнями (далі мовою оригіналу) : «Приказы №№ 1342, 1345, 1360, 1381 та 1394 виданы в нарушение п.9 роздела 6 «Правил користування вагонами»: станци Кривой Рог - Главний и Жолтые Воды являються станциями следования, а не станциями похода для ЧАО «СЕВГОК». На момент выдачи приказов на станции Рядовая были свободныме приемо-отправочные пути. Всего по ведомости подтверджаем 61,60грн».
Доводи апеляційної скарги, що його заперечення викладені в вищезазначеній відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 05089154 свідчать про безпідставність видачі наказів №№ 1342, 1345, 1360, 1381 та 1394 спростовуються вищенаведими висновками суду апеляційної інстанції про правомірність видачі зазначених наказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Аналогічний припис викладений у ч. 2 ст. 908 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з п. п. 2,17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 №644.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).
З наведених положень слідує обов'язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно до п. 4 даних Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. Уразі непогодження даних, зазначених у відомості,представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Пунктами 7, 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником Залізниці (п. 9 даних Правил).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 вказаних вище Правил).
Доводи апелянта про ненадання позивачем належних та допустимих доказів того, що ПрАТ «Північний ГЗК» відмовлялося від прийняття вантажу, апеляційний господарський суд відхиляє з огляду на наступне:
Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Причиною затримки вантажу є неприйняття вагонів вантажовласником через відсутність технічної можливості (накопичення вагонів на станції призначення), що засвідчено у встановленому порядку актами загальної форми ГУ-23 № 5277 від 18.06.2019, № 27 від 19.06.2019, № 28 від 23.06.2019, № 30 від 25.06.2019, № 32 від 27.06.2019. та ГУ-23а: № 9 від 18.06.2019, № 11 від 18.06.2019, № 27 від 19.06.2019, № 28 від 23.006.2019, № 30 від 25.006.2019, № 32 від 27.06.2019 та акти загальної форми, які підписані працівниками станції.
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів, для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом. Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п. 6 договору).
Факт накопичення вагонів на станції призначення Терни, зайнятість прийомо-здавальних колій підтверджена позивачем складеними актами форми №№ 1822, 1823, 1825, 1826, 1827, 1838, 1839, 1840, 1843, 1844, 1845, 1862, 1860, 1861, 1862, 1868, 1873, 1874, 1879, 1880, 1884, 1888, 1894, 1895, 1899, 1900, 1901, 1915, 1916, 1917, 1923, 1924, 1951, 1952, 1967, 1968, 1970, 1979, 1980, 1981, 1984, 1986, 1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про готовність Відповідача прийняти на свої під'зні колії спірні вагони та відсутність його вини в затримці вагонів згідно вищенаведених наказів відхіляються як такі, що не підтверджено належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно, доводи апеляційної скарги про недоведеність Позивачем вини Відповідача у затримці вагонів на станції призначення, спростовуються вище встановленими фактичними обставинами справи і є такими, що носять декларативний характер, в зв'язку із чим відхиляються як необґрунтовані.
Оскільки колегія суддів дійшла вищенаведеного висновку про недоведеність апелянтом наявності будь-яких порушень з боку диспетчера , доводи апеляційної скарги в тій частині, що наявні в відомостях форми ГУ - 46 та накопичувальній картці форми ФДУ-92 заперечення відповідача доводять відсутність його вини в затримці вагонів відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи і є необгрунтованими.
Відповідно, доводи апеляційної скарги, що при здійсненні розрахунку вимог, які підлягали задоволенню, суду першої інстанції необхідно було керуватися контр розрахунком, наведеним відповідачем, відхиляються як необґрунтовані.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1,4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. (а.с.226) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/6138/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/6138/19 - залишити без змін.
Витрати зі сплатти судового збору за подання апеляційної скарги ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у справі №904/6138/19 у сумі 2 881,50 грн. покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов