вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2020 р. Справа№ 910/16879/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020
(повний текст рішення складено 11.02.2020)
у справі № 910/16879/19 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
про стягнення 76 415,70 грн.
за участю представників:
від позивача: Стасів В.І.,
від відповідача: Опанасенко Б.Ю.
ТДВ "СК "Альфа-Гарант" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 76 415,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТДВ "СК "Альфа-Гарант" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 06-TR/АМ-8203375 від 18.10.2018, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Opel" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 76 415,70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у сумі 46 876,95 грн. та судовий збір у розмірі 1 178,43 грн.
Суд дійшов висновку, що до відшкодування відповідачу по страховому випадку від 06.11.2018 належить сума у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 зменшена на 1 000,00 грн. франшизи за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8087293.
Не погодившись з рішенням, ТДВ "СК "Альфа-Гарант" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
За твердженням скаржника, судом порушено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, та враховано коефіцієнт фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту, не зважаючи на те, що запасні частини, зазначені у рахунку-фактурі не є новими (б/у).
Також позивач просить поновити строк для подання раніше не поданих доказів, приєднати до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи запит позивача від 20.02.2020 та лист-відповідь ФОП Мусійка О.О. від 27.02.2020 щодо використання вартості запасних частин, що раніше перебували у використанні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 за апеляційною скаргою ТДВ "СК "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/16879/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 12.05.2020.
Не погодившись з рішенням, ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
За твердженням скаржника, формально-юридично у відповідача відсутнє зобов'язання сплачувати страхове відшкодування у порядку суброгації позивачу, оскільки ДТП сталася до укладення договору між позивачем та його страхувальником.
З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 19.09.2018 у справі № 753/21177/16-ц, від 31.10.2018 у справі 343/2372/15-ц, скаржник зазначив, що єдиним належним засобом доказування розміру завданих збитків є звіт про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", суд безпідставно не прийняв до уваги дослідження автотоварознавця від 23.12.2019, складеного у відповідності із п. 5.1 Методики в редакції до 08.11.2019.
ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" вказало на безпідставне прийняття судом звіту про оцінку від 03.12.2018, наданого позивачем із порушенням процесуального законодавства.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 за апеляційною скаргою ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/16879/19 відкрито апеляційне провадження, апеляційну скаргу ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою ТДВ "СК "Альфа-Гарант" на 12.05.2020.
07.04.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТДВ СК "Альфа-Гарант" на апеляційну скаргу ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", в якому позивач стверджує, що згідно із звітом про оцінку від 03.12.2019 власнику пошкодженого транспортного засобу завдано шкоду у розмірі 78 857,54 грн., а дослідження спеціаліста автотоварознавця від 23.12.2019 не відповідає вимогам належності, допустимості та достатності доказів, а невірна дата ДТП у постанові Печерського районного суду міста Києва від 28.03.2019 є технічною помилкою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд справи було відкладено на 02.06.2020. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.06.2020.
В судовому засіданні представники скаржників вимоги та доводи своїх апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони у справі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
З огляду на приписи ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 269 ГПК України колегія суддів відхилила клопотання ТДВ "СК "Альфа-Гарант" про поновлення строку для подання раніше не поданих доказів, приєднання їх до матеріалів справи та врахування при розгляді справи, оскільки наведенні ТДВ "СК "Альфа-Гарант" причини неподання у визначений ГПК України строк об'єктивно залежали лише від оцінки позивачем достатності доданих до позовної заяви доказів.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3018318512294379 у м. Києві по вул. Лаврська 06.11.2018 о 13:10 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 8.4.б та п. 8.4.г Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, про що складено адміністративний протокол.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено в тому числі транспортний засіб "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.03.2019, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому у тесті постанови суду вказано, що адміністративне правопорушення сталося 06.10.2018.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно із рахунку-фактури ФОП Мусійко О.О. № СЧ-0010096 від 03.12.2018 становила 77 415,70 грн.
ТДВ "СК "Альфа-Гарант" здійснено розрахунок страхового відшкодування за договором страхування № 06-TR/АМ-0008203375 від 18.10.2018 та затверджено страховий акт № СТ/18/0298 від 17.12.2018, згідно із яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 77 415,70 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 77 415,70 грн. шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації, що підтверджується платіжним дорученням № ID-113308 від 18.12.2018.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8087293, термін дії з 03.11.2018 по 02.11.2019 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн. та франшизу у розмірі 1 000,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ТДВ "СК "Альфа-Гарант" звернувся до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" із заявою вих. № 576 від 13.02.2019 про виплату страхового відшкодування у сумі 77 415,70 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування).
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 29 наведеного Закону встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159)
Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин (п. 1.3 Методики).
Визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, регламентовано розділом VIII Методики, п. 8.1 якого передбачає для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосування витратного підходу і методу калькуляції вартості відновлювального ремонту.
Пунктами 1.6 та 8.2 Методики визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності КТЗ за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія") відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах № 910/3650/16 і № 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17 від 14.05.2018 № 910/5092/17.
З огляду на недоведеність ТДВ "СК "Альфа-Гарант" використання для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 методом заміни складових частин з певним ступенем зносу, пред'явлення особою, яка має право на отримання відшкодування замість потерпілого, до страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.
Відповідно до пунктів 7.38, 7.39 Методики при визначені розміру коефіцієнта зносу КТЗ береться до уваги не тільки строк експлуатації останнього (7 років - для інших легкових КТЗ), а також враховується винятки, зокрема, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Матеріалами справи підтверджується, що строк експлуатації автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який вироблений не у країнах СНД, станом на момент дорожньо-транспортної пригоди перевищував 7 років.
Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:
Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн;
Ц с - ціна нової складової частини, грн;
Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Відповідно до прийнятого судом першої інстанції від позивача звіту № 61-D/47/5 від 03.12.2018 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , коефіцієнт фізичного зносу становить 0,626; вартість матеріального збитку, завданого власнику з урахуванням фізичного зносу запчастин становить 78 857,54 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.
Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при розрахунку вартості відновлювального ремонту сума витрат на заміну деталей визначена у рахунку ремонтної організації № СЧ-0010096 від 03.12.2018 становить 77 415,70 грн. Вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, за розрахунком суду, становить 17 647,75 грн. (47 186,50 грн х (1-0,626).
Таким чином, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 47 846,95 грн. (17 647,75 грн. (вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) + 30 229,20 грн. (вартість робіт)).
Доказів, які б свідчили про використання ремонтною організацією не нових запасних частин матеріали справи не містять, позивач в суд першої інстанції не надав.
Лист-відповідь ФОП Мусійка О.О. від 27.02.2020 поданий з порушенням ч. 3 ст. 269 ГПК України не може бути прийнятий судом на підтвердження використання у калькуляції вартості ремонту запасних частин, що раніше перебували у використанні, оскільки позивач мав об'єктивну можливість з'ясувати ці обставини та зібрати необхідні докази на стадії підготовки справи до судового розгляду. Отже, позивач не навів переконливих аргументів та не надав докази неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
При цьому, місцевий господарський суд не прийняв до уваги надане відповідачем дослідження спеціаліста автотоварознавця №1305Е_SOS_191217-191369 про оцінку автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , складене 23.12.2018 ПП "Експерт-Сервіс Альфа" як належний доказ по справі, оскільки вказане дослідження проведене без огляду пошкодженого транспортного засобу, в той час як у відповідності до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 передбачено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Оцінюючи доводи ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" у даному випадку колегія суддів вважає за можливе звернутися до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний суд, зокрема, у Постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 р. (заява № 22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine) суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
У даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість колегії суддів зробити наступний висновок, ґрунтуючись на встановлених судом першої інстанції фактах, підтверджених іншими доказами справи, цілком вірогідним є настання дорожньо-транспортної пригоди із застрахованими транспортними засобами саме 06.11.2018, а не 06.10.2018, а розмір спричиненого збитку більш вірогідно визначено судом на підставі звіту № 61-D/47/5 від 03.12.2018, ніж зазначено у дослідженні спеціаліста автотоварознавця № 1 305Е_SOS_191217-191369 без огляду пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Оскільки полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8087293 встановлено франшизу у розмірі 1 000,00 грн., до відшкодування відповідачем по страховому випадку від 06.11.2018 належить сума 46 876,95 грн., як обґрунтовано визначено судом першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Скаржниками не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилаються в своїх апеляційних скаргах.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційних скарг його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/16879/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/16879/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/16879/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз