вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2020 р. Справа№ 910/9713/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Поляк О.І.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укрпошта"
на рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2019 р. (повний текст складено 09.12.2019 р.)
у справі № 910/9713/19 (суддя - Головіна К.І.)
за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до акціонерного товариства "Укрпошта"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про виселення,-
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Укрпошта" про виселення з нежилих приміщень загальною площею 202,40 кв.м. на 1 поверсі в будинку № 44 літера А по вул. Б. Хмельницького у місті Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір № 1073-1 від 29.04.2016 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, який був укладений з акціонерним товариством "Укрпошта", припинив свою дію у зв'язку із закінченням його строку, проте, відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями не маючи на це відповідної правової підстави.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2019 р. у справі № 910/9713/19 позов задоволено: виселено акціонерне товариство "Укрпошта" з нежилих приміщень загальною площею 202,40 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 202,40 кв.м. в будинку № 44 літера А по вул . Б . Хмельницького у місті Києві; стягнуто з акціонерного товариства "Укрпошта" на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 1 921,00 грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що якщо строк оренди закінчився, а згоди орендодавця на продовження орендних відносин не має, слід вважати, що відповідач користується чужою річчю без достатніх правових підстав і зобов'язаний повернути її орендодавцю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Умотивовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін. Вказуючи, що жодних повідомлень від орендодавця та балансоутримувача щодо повернення орендованого приміщення, у зв'язку з власними потребами на дане приміщення, йому не надходило, відповідач просив апеляційний господарський суд, застосувавши положення ст. 764 Цивільного кодексу України щодо поновлення строку договору найму, який був раніше встановлений договором, рішення суду скасувати. Скаржник також зауважував, що розміщення поштового відділення Київ-01030 обумовлено вагомим внеском в спрощення організації роботи багатьох соціально необхідних організацій, які відносяться територіально до поштового відділення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Смірнова Л.Г., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.03.2020 р.
26.02.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
17.03.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли пояснення по справі.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненою коронавірусом COVID-19, справа призначена до розгляду на 18.03.2020 р. була знята з розгляду для забезпечення права сторін на участь у судових засіданнях їх представників.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2020 р., у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів та призначено справу до розгляду на 07.05.2020 р.
07.05.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі на час дії карантину, у зв'язку з відсутністю можливості у представника товариства брати участь в судових засіданнях.
Колегія суддів не знайшла підстав для зупинення апеляційного провадження у даній справі, оскільки учасник справи не позбавлений можливості приймати участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до положень статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Тож, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, а також з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, беручи до уваги неявку представників сторін та враховуючи п. 4 Розділу Х "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", суд апеляційної інстанції відклав розгляд справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2020 р.
У судовому засіданні, що відбулось 26.05.2020 р., представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував на її необґрунтованість, просив залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Інші представники сторін не взяли участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.04.2016 р. між Департаментом комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), акціонерним товариством "Укрпошта" (орендар), яке є правонаступником УДП поштового зв'язку "Укрпошта", та комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство, балансоутримувач) укладено договір № 1073-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 10 від 11.03.2016 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 202,40 кв.м. (в т.ч. на 1 поверсі - 202,40 кв.м.) в будинку № 44 літера А по вул. Б. Хмельницького у місті Києві, для розміщення відділення "Укрпошта" (далі - об'єкт оренди).
Договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29.04.2016 р. по 27.04.2019 р. Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (пункти 9.1, 9.4 договору).
За умовами пункту 9.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору.
Після припинення дії договору оренди протягом 3 календарних днів орендар зобов'язаний передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем (п. 4.2.20 договору).
На виконання умов укладеного договору оренди Департамент комунальної власності міста Києва передав, а відповідач прийняв у користування приміщення, яке перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 202,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 літера А, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення.
Після закінчення строку дії договору, 10.05.2019 р., орендодавець письмово повідомив орендаря (лист № 062/05/19-4260), про те, що на засіданні постійної комісії Київської міської ради № 8/143 від 26.02.2019 р. відмовлено відповідачу у продовженні договору оренди нежитлових приміщень по вул. Б.Хмельницького, 44 літ. А, а отже строк дії договору оренди продовжуватись не буде і відповідно до пункту 4.2.20 договору орендарю необхідно передати орендоване майно балансоутримувачу.
Вказаний лист отримано орендарем 15.05.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки орендар не виконав умов договору, фактично орендовані приміщення не звільнив, юридично передачу актом прийому-передачі не оформив, продовжує користуватися приміщеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 626, 627 зазначеного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.
Згідно з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
Особливості регулювання відносин, пов'язаних з орендою державного і комунального майна, наведено, зокрема у Законі України "Про оренду державного і комунального майна" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає умови укладення, особливості зміни, припинення і поновлення договору оренди державного і комунального майна.
Статтею 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" регламентовані порядок та підстави продовження договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, коли орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди (частина 2 цієї статті), так і у випадку укладення договору оренди на новий термін у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частина 3 цієї статті).
Згідно з частиною 2 статті 17 цього Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
За змістом частини 2 статті 26 зазначеного Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Укладений між сторонами спору договір оренди діє з 29.04.2016 р. по 27.04.2019 р., і у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п. 9.1, 9.7 договору).
Як свідчать матеріали справи, постійна комісія з питань власності Київської міської ради не погодила продовження терміну дії договору оренди нежитлових приміщень по вул. Б.Хмельницького, 44, літ А (том 1, а.с. 69-70).
Так, ураховуючи неприйняття комісією рішення про продовження терміну дії договору, орендодавець (лист № 062/05/19-4260 від 10.05.2019 р.) повідомив орендаря про припинення договору оренди № 1073-1 від 29.04.2016 р. та просив повернути майно за актом приймання-передачі (том 1, а.с. 18).
Отже, орендодавець за договором повідомив орендаря у строк, визначений у частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", про припинення договору оренди, тож договір від № 1073-1від 29.04.2016 р. пролонгований не був.
При цьому положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" свідчать, що лише за умови неповідомлення орендодавцем орендаря про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідно до частини 2 статті 17 цього Закону договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З огляду на те, що у частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Таку праву позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах №№ 904/8389/17, 904/7825/17, 914/204/17, 920/120/18, 911/1841/17.
Крім того, щодо форми повідомлення орендодавцем орендаря про припинення або зміну умов договору оренди суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідна вимога (повідомлення) про припинення договору оренди не обов'язково має називатися лише заявою. Ця заява може бути направлена однією зі сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
Таку праву позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду №№ 904/7825/17, 911/1841/17.
Отже, оскільки орендодавець за договором у визначений законом строк висловив свої заперечення щодо продовження дії договору, орендар був про це повідомлений, договір оренди № 1073-1 від 29.04.2016 р. припинив свою дію з 28.04.2019 р.
При цьому сплата орендних платежів після припинення дії договору не може розцінюватись, як згода орендодавця на пролонгацію договору, оскільки відповідач сплачує кошти за фактичне користування майном, а здійснення платежів не є підставою для продовження договору, термін дії якого закінчився.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справі № 906/745/18.
Враховуючи наведене, доводи апелянта щодо відсутності заперечень орендодавця на продовження дії договору оренди та автоматичне продовження оренди нежитлових приміщень на новий строк не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Умовами пункту 4.2.20 договору оренди сторони визначили наслідки закінчення строку дії договору: відповідач зобов'язаний після припинення дії договору оренди протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, який підписується орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем.
За встановлених обставин вимоги позову про примусове звільнення орендованого майна, шляхом виселення орендаря, підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про те, що переважні права наймача надають йому право вважати продовженим договір оренди і не виконувати зобов'язання по поверненню орендованого майна, суд апеляційної інстанції оцінює критично, адже апелянтом не доведено, а матеріалами справи не підтверджується тієї обставини, що орендодавець передав третій особі об'єкт оренди для отримання нею прибутку від використання майна, що перебуває у комунальній власності.
Таким чином, господарський суд першої інстанції на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вірно вирішив господарський спір, прийняв законне рішення, і підстави для його скасування відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2019 р. у справі № 910/9713/19 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2019 р. у справі № 910/9713/19 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/9713/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.06.2020 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Н.Ф. Калатай
О.І. Поляк