вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2020 р. Справа№ 910/14358/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Сітайло Л.Г.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи:
позивача Вишневський Є.М.
відповідача Русак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна"
на рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020
у справі № 910/14358/19 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна"
про стягнення заборгованості 291 943,80 грн
Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна", в якому просить стягнути з відповідача 208 276,31 грн основного боргу, 11 191,26 грн інфляційних втрат, 5 697,12 грн 3% річних та 66 779,11 грн пені за договором №2184/18 від 27.06.2018 на підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" (03115, м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 12, код 42079874) на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 (84303, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Охтирська (Артема), 235, код 05448946) 208 276 (двісті вісім тисяч двісті сімдесят шість) грн 31 коп. основного боргу, 66 779 (шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн 11 коп. пені, 11 191 (одинадцять тисяч сто дев'яносто одна) грн 26 коп. інфляційних втрат, 5 697 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн 12 коп. 3% річних та 4 379 (чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн 16 коп. судового збору.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за договором, а відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання з їх оплати та має перед позивачем заборгованість в сумі 208 276,31 грн з урахуванням часткової оплати. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19 за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" про стягнення заборгованості 291 943,80 грн у повному обсязі та постановити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити в задоволенні позову. Також скаржник просив суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач зазначав, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи у частині визначення розміру заборгованості, зазначені факти та обставини, відповідно до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у позові. Крім того, на думку відповідача посилання позивача на акти-рахунки, як підтвердження надання позивачем послуг, не має під собою законодавчого підґрунтя.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі № 910/14358/19. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14358/19 за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна". Розгляд справи призначено на 07.04.2020.
У подальшому, у зв'язку із дією постанови кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" ухвалою суду від 01.04.2020 розгляд справи було перенесено на 05.05.2020.
05.05.2020 розгляд справи було відкладено на 02.06.2020.
У судове засідання, яке відбулось 02.06.2020 з'явились представники позивача та відповідача.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Отже, беручи до уваги вищенаведене, після проведення колегією суддів наради головуючим суддею було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19 без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 27.06.2018 між Комунальним автотранспортним підприємством 052810 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" (замовник) було укладено договір про надання послуг № 2184/18 (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1. договору) виконавець зобов'язується надавати послуги з розміщення великогабаритних та будівельних відходів, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за установленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 4.2. договору тариф на розміщення 1 тн відходів, вивезених транспортом замовника складає 34,94 грн з ПДВ; тариф на розміщення 1м3 відходів, вивезених транспортом замовника складає 9,52 грн з ПДВ.
За умовами п. 4.4. договору за результатами надання послуг оформлюється акт-рахунок, податкова накладна оформлена в електронному вигляді, відповідно до діючого законодавства.
Згідно п. 5.2.1. договору замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця щомісячно у сумі, яка указана в акті-рахунку, у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було надано суду наступні акти-рахунки:за вересень-грудень 2018 року
- 2184/18-9 від 25.09.2018 на суму 121 345,50 грн;
- 2184/18-10 від 25.10.2018 на суму 146 083,10 грн;
- 2184/18-11 від 30.11.2018 на суму 152 512,06 грн;
- 2184/18-12 від 28.12.2018 на суму 208 276,31 грн, указані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін, підтверджується факт надання позивачем послуг за договором на загальну суму 416 940,66 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за Договором, а відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання з їх оплати та має перед позивачем заборгованість в сумі 208 276,31 грн з урахуванням часткової оплати.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. Крім того, умовами Договору чітко передбачено, що за результатами надання послуг оформлюється акт-розрахунок, податкова накладна оформлена у електронному вигляді.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 208 276,31 грн підлягають задоволенню.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг у строк визначений умовами п.5.2.1., позивачем нараховано 11 191,26 грн інфляційних втрат та 5 697,12 грн 3% річних.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3%, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягають 11 191,26 грн інфляційних втрат та 5 697,12 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 7.1.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за послуги - замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно внесених платежів за кожний день прострочення платежу. Строк нарахування пені та строк позовної давності для стягнення пені за домовленістю сторін складає 3 (три) роки.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг у строк визначений п. 5.2.1. договору, позивачем нараховано до стягнення 66 779,11 грн пені за період з 10.10.2018 по 07.10.2019.
Беручи до уваги вищенаведене та зважаючи на встановлені обставини справи та ураховуючи положення чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти відповідача.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАК Україна" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/14358/19.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді Л.Г. Сітайло
С.І. Буравльов