ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1242/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.В. Іванов,
за участю представників:
від позивача: Гудков С.О.
від відповідача: Майборода Д.О.
від третіх осіб: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 (головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Щавинська Ю.М., Лічман Л.В., повний текст складено 13.11.2019)
у справі № 916/1242/19
за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18
про визнання незаконним рішення загальних зборів,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В" (далі також - ОК "Середньофонтанський 19-В", Кооператив) про визнання незаконним рішення загальних зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" від 25.01.2018, оформленого протоколом №33С, про обрання до складу членів кооперативу шістнадцяти осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) та обрання до складу членів правління кооперативу іще двох осіб ( ОСОБА_9 - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ).
Позов обґрунтовано невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам Закону України "Про кооперацію" та Статуту ОК "Середньофонтанський 19-В", оскільки членство в кооперативі та кількісний склад його правління визначено незаконно, в порушення процедури, встановленої вказаними нормативними документами.
Крім того, в порушення п. 9.8 Статуту Кооперативу головою загальних зборів членів відповідача, які відбулись 25.01.2018, був ОСОБА_21 , який не обирався загальними зборами Кооперативу на термін 5 років, і тому не мав права бути головою цих зборів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 .
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі № 916/1242/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем обставин порушення оспорюваним рішенням загальних зборів його корпоративних прав.
13.11.2020 місцевий господарський суд постановив окрему ухвалу щодо Обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В" з приводу порушення ним положень ст.ст. 7, 14, 15 Закону України "Про кооперацію", положень Статуту Обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В", а саме:
- порушення загальними зборами чинної редакції п.9.8 Статуту відповідача, ст. 15 Закону України "Про кооперацію" в частині головування та секретарювання на загальних зборах осіб, обраних у спосіб, який не відповідає п.9.8 Статуту без внесення до вказаного пункту одночасно відповідних змін в частині обрання голови та секретаря загальних зборів;
- порушення загальними зборами чинної редакції п.10.2 Статуту відповідача, ст. 15 Закону України "Про кооперацію" в частині кількісного складу Правління - 5 осіб шляхом фактичного обрання до складу Правління ще двох осіб, тобто, збільшення складу Правління до 7 осіб без внесення до п.10.2 Статуту одночасно відповідних змін;
- порушення відповідачем ст.ст. 7, 14 Закону України "Про кооперацію" в частині складення та належного доповнення списку асоційованих членів кооперативу, забезпечення участі асоційованих членів кооперативу в діяльності останнього та належного обліку всіх асоційованих членів кооперативу. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи. Так, скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів членів кооперативу не порушуються його корпоративні права, та зазначає, що суд першої інстанції при ухвалення рішення у даній справі не навів мотивів того, чому він не прийняв до уваги викладені в позові доводи про порушення його корпоративних прав як члена кооперативу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки господарським судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності порушення корпоративних прав позивача оскаржуваним рішенням загальних зборів кооперативу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі № 916/1242/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі № 916/1242/19; встановлено учасникам справи строк до 08.01.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 08.01.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.01.2020 розгляд справи №916/1242/19 призначено на 28.01.2020 о 12:00 год.
У судових засіданнях 28.01.2020 та 11.02.2020 було оголошено перерву до 11.02.2020 о 10:30 год. та 03.03.2020 о 12:30 год. відповідно, про що учасники справи, які були присутні в судовому засіданні, повідомлені під розписку, а ті, що не з'явились, - відповідними ухвалами суду.
При чому ухвалою суду від 11.02.2020 постановлено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі № 916/1242/19 у розумний строк.
У зв'язку із перебуванням на лікарняному судді-доповідача Л.В. Поліщук з 02.03.2020 по 13.03.2020 судове засідання 03.03.2020 не відбулось.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 07.04.2020 о 12:00 год.
Ухвалою від 02.04.2020 повідомлено учасників справи №916/1242/19, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019, призначений на 07.04.2020 о 12:00 год., не відбудеться; постановлено провести розгляд справи №916/1242/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 поза межами встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19", забезпечення прав учасників на участь їх представників в судових засіданнях апеляційного господарського суду; зазначено, що про дату та час розгляду справи №916/1242/19 було повідомлено учасників справи додатково.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.05.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі № 916/1242/19 призначено на 02.06.2020 о 10:00 год.
Судова колегія зазначає, що справа №916/1242/19 розглядається поза межами встановленого частиною 1 статті 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначено з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".
Так, 04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.
Враховуючи викладене, прийняття Урядом України рішення про пом'якшення режиму карантину, введеного у зв'язку з поширенням короновірусу "COVID-19", колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної справи.
У засіданнях суду апеляційної інстанції сторони підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваного судового рішення.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до п. 1.1 Статуту Обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В", який затверджено рішенням загальних зборів членів Кооперативу, оформленим протоколом №30С від 07.07.2017, цей кооператив створений внаслідок об'єднання власників житлових та/або нежитлових приміщень будинку, на основі членства спільної некомерційної господарської діяльності з метою забезпечення та захисту майнових інтересів його членів та асоційованих членів, задоволення їх економічних і соціальних потреб, пов'язаних з управлінням та утриманням будинку.
Пунктом 1.4 Статуту визначено, що своїй діяльності кооператив керується цим Статутом, рішеннями загальних зборів та чинним законодавством України. Кооператив має право брати участь у створенні кооперативних об'єднань, входити до їх складу на правах члена у межах цілей та завдань, передбачених цим Статутом.
Право власності кооперативу та його членів і асоційованих членів гарантуються чинним законодавством України. Кооператив - є формою управління будинком безпосередньо членами та асоційованими членами як співвласниками житлових та нежитлових приміщень, розташованих у будинку (п.1.5 Статуту).
Відповідно до п.1.7.1 Статуту кооператив є непідприємницьким товариством, неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між співвласниками.
За положеннями пункту 5.3 Статуту предметом діяльності кооперативу є: утримання будинку, управління будинком.
Пунктом 7.1 Статуту встановлено, що членство у кооперативі поділяється на просте та асоційоване.
За положеннями п. 7.2 Статуту членами можуть бути власники житлових або нежитлових приміщень, розташованих у будинку, громадяни України, які досягли 16-річного віку, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, внесли вступний внесок та пай у порядку та розмірах, встановлених цим Статутом, додержуються вимог Статуту та користуються правом ухвального голосу на загальних зборах (просте членство).
Пунктами 7.2.1, 7.2.2 Статуту передбачено, що набути статус члена може лише особа, яка є асоційованим членом та за цей час не мала (та на момент розгляду її заяви про набуття простого членства у кооперативі не має) простроченої (більш ніж два місяці) грошової та/або майнової заборгованості перед кооперативом. Набуття асоційованими членами простого членства здійснюється на підставі їхньої письмової заяви на адресу загальних зборів, рішення про прийняття нових членів приймається загальними зборами у порядку, визначеному цим Статутом. Просте членство припиняється у разі: добровільного виходу з кооперативу; несплати внесків у порядку та розмірі, визначених Статутом кооперативу; смерті члена - фізичної особи; припинення права власності члена на житлове чи нежитлове приміщення у будинку; ліквідації члена - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу; невиконання або виконання неналежним чином зобов'язань, прийнятих на себе згідно цього Статуту; перешкоджання досягненню цілей кооперативу; зміною членства з простого на асоційоване відповідно до цього Статуту.
Асоційованими членами можуть бути власники житлових або нежитлових приміщень, розташованих у будинку, громадяни України, які досягли 16-річного віку, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, внесли вступний внесок та пай у порядку та розмірах, встановлених цим Статутом, додержуються вимог Статуту та користуються правом дорадчого голосу на загальних зборах (асоційоване членство). Вступ до кооперативу осіб, які бажають стати його асоційованими членами, здійснюється на підставі їхньої письмової заяви на ім'я голови Правління. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, зобов'язана внести вступний внесок та пай у порядку та розмірах, визначених цим Статутом. Асоційоване членство припиняється у разу: добровільного виходу з кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному Статутом кооперативу; смерті асоційованого члена - фізичної особи; припинення права власності асоційованого члена на житлове чи нежитлове приміщення у будинку; ліквідації асоційованого члена-юридичної особи; припинення діяльності кооперативу; невиконання або виконання неналежним чином зобов'язань, прийнятих на себе згідно цього Статуту; перешкоджання досягненню цілей кооперативу (п.7.3 Статуту).
Згідно з п.п. 8.1, 8.2 Статуту для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Майно кооперативу складають спільне майно, кошти та інші майнові цінності, вартість яких обліковується на балансі кооперативу.
Пунктом 8.3 Статуту визначено, що джерелами формування майна кооперативу є: вступні та цільові внески, паї та додаткові паї членів та асоційованих членів; майно, добровільно передане кооперативу його членами та асоційованими членами.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До компетенції загальних зборів належить: затвердження Статуту кооперативу та внесення до нього змін; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, обрання їх членів та дострокове припинення їхніх повноважень; прийняття рішень щодо утримання будинку та управління будинком; прийняття рішень щодо встановлення обмежень на користування об'єктами спільного майна; прийняття рішень щодо передачі у володіння, користування та розпорядження об'єктів спільного майна фізичним та юридичним особам; заслуховування звітів правління та ревізійної комісії; затвердження рішення правління про визначення розмірів вступного внеску та паїв; затвердження переліку, розмірів та періодичності (строків) сплати цільових внесків (з виключенням, встановленим підпунктом 10.6.10 пункту 10.6 цього Статуту); визначення та зміна розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; затвердження річного звіту та балансу кооперативу; затвердження річного кошторису надходжень та витрат кооперативу та змін до нього; прийняття рішень про вступ/вихід кооперативу до/з кооперативних об'єднань; прийняття до кооперативу нових членів та припинення їхнього членства у кооперативі; розгляд скарг на дії статутних органів та посадових осіб кооперативу; визначення розмірів оплати праці працівників кооперативу, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу; прийняття рішення про преміювання та інші форми заохочення членів статутних органів, працівників, членів та асоційованих членів; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу; прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу.
Згідно з п. 9.8 Статуту загальні збори очолює голова загальних зборів, обов'язки якого виконує один з членів, що обирається загальними зборами терміном на 5 років, член, який одночасно є членом правління або ревізійної комісії, не може обиратись головою загальних зборів. На період відсутності або тимчасової непрацездатності голови загальних зборів його обов'язки виконує заступник голови загальних зборів, якого обирають загальні збори терміном на 5 років.
Під час проведення загальних зборів секретар загальних зборів веде протокол, який підписується секретарем та головою загальних зборів. Оригінали протоколів загальних зборів зберігаються головою правління (п. 9.9 Статуту).
За положеннями п. 9.12. Статуту Загальні збори проводяться у формі засідань. Загальні збори правомочні розглядати питання порядку денного, якщо на них присутні більше половини членів.
Пунктом 9.14 Статуту передбачено, що рішення Загальних зборів про: прийняття/виключення членів; внесення змін до Статуту; вступ кооперативу до кооперативного об'єднання або вихід з нього; реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менш як 75 відсотків членів, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів, присутніх на загальних зборах.
Згідно з п.п. 10.1 Статуту виконавчим органом кооперативу є правління, яке здійснює загальне керівництво роботою кооперативу у період між загальними зборами.
Пунктами 10.1-10.4 Статуту передбачено, що Правління складається з 5 членів. Персональний склад правління визначається рішенням загальних зборів з дотриманням вимог пункту 9.14 цього Статуту. Члени правління та голова правління обираються загальними зборами терміном на 5 років. Член правління не може одночасно бути й головою загальних зборів. Правління підзвітне загальним зборам і несе перед ними відповідальність за ефективність роботи кооперативу. До компетенції правління відносяться всі питання поточної діяльності кооперативу, що не належать до виключної компетенції загальних зборів.
25.01.2018 проведено загальні збори членів ОК "Середньофонтанський 19-В", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-В, рішення яких оформлені протоколом №33С.
Як вбачається з вказаного протоколу, загальні збори членів кооперативу проведені за ініціативи Правління обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В" згідно протоколу №1 засідання Правління обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В" від 15.01.2018. Загальна чисельність членів обслуговуючого кооперативу - 37 осіб та 7 асоційованих членів, на початок відкриття зборів на зборах присутній 21 член кооперативу.
До початку зборів виступив поточний голова Правління - ОСОБА_24 , яка повідомила присутнім членам кооперативу, що: в цілому кількість членів кооперативу (голосів) на момент відкриття зборів становить 56,75% від загальної кількості членів кооперативу. Кількість зареєстрованих членів достатня для відкриття зборів. Збори визначені правомочними приймати будь-які рішення з усіх питань порядку денного. Голова правління ОСОБА_24 повідомила присутнім членам кооперативу про те, що відповідно до вимог Закону і п.9.8 Статуту ОК "Середньофонтанський 19-В" до початку проведення загальних зборів необхідно обрати голову та секретаря загальних зборів. За результатами винесеної на голосування пропозиції було вирішено: обрати головою зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" - ОСОБА_21 , а секретарем зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" - ОСОБА_2 (результати голосування: "за" - 17, "проти" - 0, "утримався" - 4);
Згідно з вказаним протоколом також виступив голова зборів ОСОБА_21 , який повідомив присутнім членам кооперативу про порядок денний загальних зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В".
Так, на цих зборах було прийнято рішення затвердити порядок денний загальних зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" у наступній редакції:
1. Доповідь голови правління про виконану роботу за грудень і січень місяці.
2. Про затвердження штатного розкладу, розміру фонду заробітної плати у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 року.
3. Про затвердження тарифів на 2018 рік.
4. Про обрання членів ревізійної комісії.
5. Різне:
5.1. Про призначення та проведення аудиту;
5.2. Про затвердження рішення правління про прийняття нових членів в ОК "Середньофонтанський 19-В".
5.3. Про обрання нових членів до складу діючих членів правління ОК "Середньофонтанський 19-В".
Зокрема, по другому питанню вирішили затвердити з 01.01.2018 та ввести у дію штатний розклад в запропонованій редакції із фондом заробітної плати в розмірі - 103270 грн./міс.
По питанню 5.2 вирішено затвердити рішення правління про прийняття нових членів в ОК "Середньофонтанський 19-В" згідно з протоколом №1 засідання правління ОК "Среднефонтанскій19-В" від 15.01.2018. Прийнято до складу членів обслуговуючого кооперативу "Середньофонтанський 19-В" (з урахуванням протоколу №1 засідання правління та поданих заяв) нових членів, а саме: ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 . Прийнято рішення про автоматичне виключення зі складу членів ОК "Середньофонтанський 19-В" власників, які систематично порушують порядок проведення загальних зборів шляхом відсутності на зборах без поважної причини або шляхом утримання від голосування за пропозиції порядку денного; прийнято рішення про обов'язкове повідомлення ініціатора загальних зборів членами кооперативу за допомогою телефонного зв'язку або електронної пошти про присутність на зборах (результати голосування: "за" - 17, "проти" - 0, "утримався" - 4);
По питанню 5.3 вирішили обрати до складу правління ОК "Среднефонтанский 19-6" ОСОБА_9 - ОСОБА_19 (результати голосування: "за" - 11, "проти" - 9, "утримався" - 1) та ОСОБА_20 (результати голосування: "за" - 12, "проти" - 8, "утримався" - 1);
З протоколу №33С вбачається, що загальні збори членів обслуговуючого кооперативу закінчені о 21 год 15 хв; жодних скарг, пропозицій щодо порядку проведення загальних зборів та процедури фіксації їх результатів не надійшло.
Предметом спору у даній справі є вимога ОСОБА_1 , який є членом Кооперативу, про визнання незаконним рішення загальних зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В", оформлене протоколом №33С від 25.01.2018, в частині прийняття в члени кооперативу нових осіб та в частині обрання до членів правління кооперативу ще двох осіб.
Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами, отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.
Таким чином, спір у цій справі виник з корпоративних відносин і підлягає розгляду в господарських судах.
Частиною 6 статті 7 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що при створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
За приписами ст. 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
У силу ст. 14 Закону України "Про кооперацію" у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Як передбачено ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення загальних зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" ОСОБА_1 був учасником даного кооперативу, а отже, станом на день проведення загальних зборів - 25.01.2018 ОСОБА_1 був носієм корпоративних прав учасника відповідача.
Слід зазначити, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. При цьому обов'язковою умовою визнання недійсним рішення загальних зборів товариства є встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Аналогічної правової позиції дотримується також Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19.
Отже, під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Матеріали справи свідчать, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності кворуму при прийнятті спірного рішення. Навпаки, ці доводи ОСОБА_36 спростовуються змістом оспорюваного рішення загальних зборів.
Як вище зазначалось, пунктом 10.2 Статуту Кооперативу визначено, що правління складається з 5 членів. Персональний склад правління визначається рішеннями загальних зборів з дотриманням вимог п.9.14 цього Статуту.
Оспорюваним рішенням ОК "Середньофонтанський 19-В" збільшив кількість членів Правління до семи, персонально обравши ще двох членів Правління, чим допустив процедурне порушення, так як відповідні зміни до п. 10.2 Статуту Кооперативом всупереч положенням ст. 15 Закону України "Про кооперацію" в установленому порядку не внесені.
Пунктом 9.8 Статуту кооперативу визначено, що загальні збори очолює голова загальних зборів, обов'язки якого виконує один з членів, що обирається загальними зборами терміном на 5 років. Член, який одночасно є членом правління або ревізійної комісії, не може обиратись головою загальних зборів; на період відсутності або тимчасової непрацездатності голови загальних зборів його обов'язки виконує заступник голови загальних зборів, якого обирають загальні збори терміном на 5 років; під час проведення загальних зборів секретар загальних зборів веде протокол, який підписується секретарем та головою загальних зборів.
Внесення змін до п. 9.8 Статуту також є виключною компетенцією загальних зборів кооперативу, однак відповідні зміни в порушення ст. 15 Закону України "Про кооперацію" не були внесені.
З протоколу №33С від 25.01.2018 вбачається, що на загальних зборах Кооперативу обрано головою зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" - ОСОБА_21 , а секретарем зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" - ОСОБА_2 .
У відзиві на позов відповідач зазначив, що це багаторічна усталена практика роботи Загальних зборів Кооперативу, коли Голова Загальних зборів обирається на кожних окремих загальних зборах.
Отже, Кооперативом було допущено ще одне процедурне порушення - зміна голови та секретаря кожних загальних зборів кооперативу без внесення відповідних змін до Статуту, що підтверджується самим відповідачем.
Також, Кооперативом були допущені недоліки при обліку асоційованих членів обслуговуючого кооперативу.
Так, в оспорюваному рішенні загальних зборів сам відповідач вказав "загальна чисельність членів кооперативу - 37 осіб та 7 асоційованих членів".
У засіданнях суду апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що загальна кількість повних членів Кооперативу - 37, 21 з яких приймав участь у голосуванні на Загальних зборах ОК "Середньофонтанський 19-В" 25.01.2018. При складенні рішення загальних зборів, оформленого протоколом №33С, відповідачем малось на увазі кількість присутніх на зборах асоційованих членів, а не загальна кількість асоційованих членів кооперативу станом на 25.01.2018. Точну загальну кількість асоційованих членів кооперативу представник відповідача не зміг назвати.
Крім того, Кооперативом неналежним чином оформлені переліки асоційованих членів, які додані відповідачем разом з протоколами загальних зборів від 15.12.2011, від 23.12.2010 та від 14.06.2011, які не підписані головою та секретарем відповідних загальних зборів, а засвідчені головою правління відповідача.
За таких обставин господарським судом першої інстанції вірно встановлено порушення ОК "Середньофонтанський 19-В" статей 7, 14 Закону України "Про кооперацію" щодо складення та належного доповнення списку асоційованих членів кооперативу, забезпечення участі асоційованих членів кооперативу в діяльності останнього та належного обліку всіх асоційованих членів кооперативу.
Вказані порушення стали підставою для постановлення 13.11.2020 місцевим господарським судом окремої ухвали.
Апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до п.7.3.3.1 Статуту Кооперативу асоційовані члени мають право брати участь у загальних зборах виключно з правом дорадчого голосу. Отже, рішення про прийняття їх в члени кооперативу на загальних зборах 25.01.2018, за яке проголосували дійсні члени кооперативу, ніяким чином не могло вплинути на права позивача, оскільки прийняті особи у члени кооперативу на вказаних загальних зборах не брали участі у голосуванні.
Стосовно питання про наявності або відсутності порушення оспорюваним рішенням загальних зборів корпоративних прав позивача, то ОСОБА_1 був належним чином обізнаний про проведення Кооперативом 25.01.2018 загальних зборів та від його імені на загальних зборах була присутня його дружина, що підтверджується додатком до протоколу №33С та визнається обома сторонами.
За результатами винесеної на голосування пропозиції про обрання 25.01.2018 головою зборів ОСОБА_21 , а секретарем зборів - ОСОБА_2 згідно з відмітками в протоколі №33С "проти" голосували 0 присутніх членів, 4 утримались. Так само за результатами винесеної на голосування пропозиції про прийняття 25.01.2018 нових членів кооперативу відповідно до відміток в протоколі №33С "проти" голосували 0 присутніх членів, 4 утримались.
Як вище згадувалось, зі змісту протоколу №33С вбачається, що жодних скарг, пропозицій щодо порядку проведення загальних зборів та процедури фіксації їх результатів не надійшло.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що дружина позивача, яка приймала участь у зборах, голосувала проти таких рішень, позивачем не надано. Заперечення на протокол також відсутні.
ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що оспорюваним рішенням загальних зборів в частині прийняття до складу Кооперативу нових членів та в частині кількісного збільшення членів Правління було якимось чином збільшено витрати на утримання Правління або іншим чином ці рішення порушили б його майнові інтереси як члена Кооперативу.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що на виконання вищезгаданої окремої ухвали місцевого господарського суду Кооперативом усунено порушення щодо перевищення чисельності Правління, кількість членів якого зменшено до 5 осіб.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів із точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають із отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що ОСОБА_1 всупереч вищенаведеним положенням Господарського процесуального кодексу України не доведено факту порушення оспорюваним рішенням загальних зборів членів ОК "Середньофонтанський 19-В" від 25.01.2018, оформленим протоколом №33С, корпоративних прав позивача як члена Кооперативу, а отже, підстави для задоволення заявлених позовних вимог у даному випадку відсутні.
При цьому місцевий господарський суд вірно не прийняв до уваги в якості підстав для задоволення позову доводи позивача про відсутність належних доказів асоційованого членства третіх осіб у даній справі на момент набуття ними простого членства 25.01.2018, оскільки переліки асоційованих членів, додані відповідачем сукупно разом з протоколами загальних зборів від 15.12.2011, від 23.12.2010 та від 14.06.2011, не підписані головою та секретарем відповідних загальних зборів, а засвідчені головою правління відповідача.
Так, як слушно зазначив господарський суд першої інстанції, у діяльності Кооперативу дійсно існують недоліки стосовно роботи юридичної особи, однак наведені недоліки не свідчать про відсутність з боку як правління, так і загальних зборів вільного волевиявлення в межах наявної у них компетенції на проведення загальних зборів, прийняття до складу нових членів кооперативу та на збільшення складу Правління, а тому виявлені недоліки в роботі кооперативу з одночасним недоведенням позивачем факту порушення оспорюваним рішенням загальних зборів його корпоративних прав не є підставою для втручання в діяльність та роботу відповідача такою мірою, щоб визнавати незаконним оспорюване рішення загальних зборів.
Надаючи оцінку аргументам скаржника, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановивши, що позивачем не доведено порушення його корпоративних прав спірним рішенням загальних зборів членів кооперативу від 25.01.2018 (щодо обрання нових членів ОК «Середньофонтанський 19-В» і збільшення членів правління), за захистом яких було пред'явлено позов у цій справі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі №916/1242/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.06.2020.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран