ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про повернення позовної заяви
09 червня 2020 року Справа № 923/472/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона, с.Чкалова м.Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Олександрівська сільська рада, Голопристанського району Херсонської області
про стягнення 179915,00 грн.
Позивач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Олександрівська сільська рада, Голопристанського району Херсонської області про стягнення 179915,00 грн. заборгованості з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
Ухвалою суду від 19.05.2020р. позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків заяви шляхом:
- надання доказів сплати судового збору - оригінал платіжного доручення;
- надання доказів направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів;
- надання заяви з коректним викладенням п.2 прохальної частини позовної заяви;
- надання обґрунтованого клопотання щодо залучення до участі у справі третьої особи.
02.06.2020р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано копію банківської виписки за 03.04.2020р. на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви.
Дослідивши заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області, виходячи з наступного.
Так залишаючи без руху позовну заяву господарський суд, крім іншого, зазначив, що позивачем додано до позовної заяви описи вкладення у цінний лист про направлення відповідачу та третій особі позовної заяви та доданих до неї документів, які не містять відомостей щодо направлення останнім документів, вказаних в п.п.6, 7 додатків до позовної заяви (докази сплати судового збору та копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
В заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зауважив, що цінними листами з описом вкладення від 13.05.2020р. сторонам по справі були направлені позовна заява та додатки до неї, які мають значення по справі. Суду також додатково до позовної заяви та додатків до неї направлені Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для підтвердження повноважень начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, а також платіжне доручення №459 від 02.04.2020р., яке свідчить про сплату судового збору. Таким чином, на думку позивача, права сторін по справі не порушені, оскільки вони отримали всі необхідні документи, що мають значення для вирішення даної справи.
При цьому, позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви визначені судом, докази направлення іншим учасникам провадження документів, вказаних в п.п. 6, 7 додатків до позовної заяви не подано.
З огляду на викладене суд зауважує, що пунктом 1 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За змістом п.19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006р. № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Позивач в якості доказу направлення позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі надав суду описи вкладення до поштового відправлення, в яких відсутні відомості про направлення іншим учасникам провадження документів, вказаних в п.п. 6, 7 додатків до позовної заяви.
При цьому суд зауважує, що текст позовної заяви, який поданий до суду та підлягає направленню іншим учасникам, має бути ідентичним.
Разом з тим, в додатках до позовної заяви, що поданий до суду, в п.п.6, 7 не зазначено, що означені в них документи направляються тільки до суду.
Таким чином, описи вкладення від 13.05.2020р. не можуть бути належними доказами відправлення відповідачу та третій особі позовної заяви та доданих до неї документів.
Означене порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін (п.п. 2 та 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України передбачено забезпечення права відповідачів та інших учасників на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати сторони про подання позову до суду шляхом направлення їм копії такої позовної заяви з додатками.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні в справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Таким чином, позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви та не подано суду доказів направлення відповідачу та третій особі документів, зазначених в п.п.6, 7 додатків до позовної заяви.
Крім цього, в заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач, на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2020р. про залишення позовної заяви без руху, навів обґрунтування необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Олександрівської (Кразнознам'янської) сільської ради Голопристанського району, про що заявив відповідне клопотання, та виклав п.2 прохальної частини позовної заяви в іншій редакції, аніж зазначена у позові, а також надав до суду додаткові докази - банківську виписку від 03.04.2020р.
Ухвалюючи про залишення позовної заяви без руху господарський суд в ухвалі від 19.05.2020р. роз'яснив позивачеві, які саме дії останньому необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви та зазначив, що копія заяви про усунення визначених судом недоліків позовної заяви разом з доданими до неї доказами має бути направлена відповідачу, третій особі, докази направлення (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек) подані до суду.
Однак, позивач означені вимоги суду не виконав, копію заяви про усунення недоліків позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам провадження до суду не надав.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частин 6, 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 19.05.2020р. щодо усунення недоліків позовної заяви саме у спосіб, встановлений судом, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Олександрівська сільська рада, Голопристанського району Херсонської області про стягнення 179915,00 грн. заборгованості з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва повернути позивачу.
Додаток: позовна заява з додатком, заява про усунення недоліків позовної заяви з додатком, всього на 23 арк.
За приписами ч.2 ст.235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений ст.256 ГПК України, з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Ухвалу підписано 09.06.2020р.
Суддя М.Б. Сулімовська