Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/879/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м.Київ,
до Фізичної особи - підприємця Єрмоленка Володимира Володимировича, смт Шевченкове Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , смт Шевченкове Харківської області,
про стягнення 41988,53 грн,
без участі учасників справи,
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", м.Київ, 24.03.2020 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Єрмоленка Володимира Володимировича, смт Шевченкове Харківської області, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 41988,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 1172 ЦК України. У позовній заяві позивач також просить поновити пропущений процесуальний строк на подання позовної заяви до ФОП Єрмоленко В.В. на підставі ст. 119 ГПК України, у зв'язку з тим, що позивач не знав і не міг знати про те, що винуватець ДТП - ОСОБА_1 , перебував у трудових відносинах з ФОП Єрмоленко В.В., оскільки на претензію ОСОБА_1 . не відреагував, а інформацію про працевлаштованість надав лише під час судового розгляду справи №637/1530/19.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2020, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 10.04.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/879/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , смт Шевченкове Харківської області.
27.04.2020 до суду надійшла заява відповідача про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності. В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що термін позовної давності у даному випадку закінчився 11.12.2019, тобто через три роки після настання дорожньо-транспортної пригоди, а позов подано до суду лише 24.03.2020. При цьому, на думку відповідача, посилання позивача на те, що він не знав і не міг знати, що винуватець ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ФОП Єрмоленко В.В, та довідався про це лише під час судового розгляду справи № 637/1530/19 не відповідають дійсності і не є поважною причиною пропуску строку позовної давності.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 12.05.2020, відповідач просив визнати неповажними причини пропуску строку позовної давності на звернення до суд; застосувати наслідки пропуску строку позовної давності у даній справі та відмовити у задоволенні позову.
12.05.2020 позивачем було подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якій позивач, заперечуючи проти доводів відповідача, зазначив, що в довідці №3016349387352821 про ДТП не вказано, що власник автомобіля DAF 95 XF (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 , Єрмоленко В.В. являється Фізичною особою - підприємцем та роботодавцем винуватця ДТП; в постанові Дарницького районного суду міста Києва від 04.01.2017, відповідно до якої водій ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП 11.12.2016 року в м.Києві, не вказано, що ОСОБА_1 працевлаштований; позивач направляв претензію водію ОСОБА_1 щодо відшкодування завданої шкоди, проте відповіді на претензію не було та на зв'язок водій не виходив; відомості про те, що між водієм ОСОБА_1 та відповідачем наявні трудові відносини стало відомо позивачу лише при розгляді справи за позовом AT "СК "АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в Шевченківському районному суді Харківської області. У зв'язку з викладеними обставинами, позивач просив поновити пропущений процесуальний строк на подання позовної заяви.
26.05.2020 позивач на виконання вимог ухвал суду щодо надання належних доказів на підтвердження перебування водія ОСОБА_1 у трудових правовідносинах саме з відповідачем - ФОП Єрмоленком Володимиром Володимировичем (смт Шевченкове Харківської області) на час скоєння ДТП, подав до суду клопотання, в якому повідомив, що позивач не має кращої копії трудової книжки ОСОБА_1 ніж та, що була надана суду. Позивач також зазначив, що доказом, що підтверджує перебування ОСОБА_1 на момент ДТП у трудових відносинах з відповідачем, також є копія трудового договору, укладеного між відповідачем та третьою особою, яку відповідач надав разом з відзивом на позовну заяву. У клопотанні позивач просив розглядати справу за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
29.05.2020 від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач підтримав позицію, викладену у своєму відзиві.
Оглянувши наявні у матеріалах справи докази, суд визнав їх достатніми для прийняття рішення у даній справі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
01.11.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (позивач) та ОСОБА_6 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 94072а6ка, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Subaru Forester (д.р.н. НОМЕР_2 ).
11.12.2016 о 19:10 в м. Київ, просп. М.Бажана сталася дорожньо-транспортна пригода за участю:
- автомобіля Subaru Forester (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_6 (власник автомобіля - ОСОБА_6 ) та
- автомобіля DAF 95 XF (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 , (власник автомобіля - Ермоленко В. В. ),
внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Subaru Forester (д.р.н. НОМЕР_2 ), що був застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 94072а6ка від 01.11.2016. Механічні пошкодження транспортного засобу зафіксовані в Довідці № НОМЕР_3 про ДТП, довідці ДАІ з місця ДТП/Схема ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками.
Згідно Довідки № НОМЕР_3 про ДТП та постанови Дарницького районного суду міста Києва від 04.01.2017, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України (ст. 124 КпАП України).
Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2185463 від 10.01.2017 та умов Договору страхування № 94072а6ка від 01.11.2016, розмір страхового відшкодування склав 83627,29 грн, яке АТ "СК "АРКС" було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF 95 XF (д.р.н. НОМЕР_1 ) була застрахована, відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" згідно полісу №АЕ/8787210, що підтверджується Довідкою № НОМЕР_3 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу АЕ/8787210. Полісом № АЕ / НОМЕР_6 встановлений ліміт відповідальності ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" в розмірі 100000,00 грн, франшиза -1000,00 грн.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2019 по справі №910/15074/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АХА Страхування" (код ЄДРПОУ: 20474912 - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (код ЄДРПОУ: 33442139) було встановлено вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Subaru Forester, д.р.н. НОМЕР_2 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, яка склала 42638,76 грн.
Згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановлений полісом № АЕ/8787210, становить 1000,00 грн, ліміт за шкоду майну 100000,00 грн.
З огляду на викладене, Господарський суд м. Києва дійшов висновку, що з ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" на користь AT "СК "АРКС" підлягає стягненню 41638,76 грн страхового відшкодування.
02.05.2019 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 41638,76 грн.
Отже, сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 41988,53 грн (83627,29 грн - 41638,76 грн = 41 988,53 грн).
Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах № № 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Відповідно до приписів статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Зазначеної вище позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові від 20.01.2016 у справі 6-2808цс15.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, до АТ "СК "АРКС" перейшло право вимоги на отримання від ФОП Єрмоленко В.В. компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Subaru Forester (д.р.н. НОМЕР_2 ) ОСОБА_6 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.12.2016 о 19:10 в м. Київ, просп. М.Бажана.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" є законними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
В той же час, відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
У даному випадку дорожньо-транспортна пригода сталася 11.12.2016, проте позов подано до суду лише 24.03.2020.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд поновити пропущений процесуальний строк на подання позовної заяви до ФОП Єрмоленка В.В. на підставі ст. 119 ГПК України.
Розглянувши зазначене клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди 11.12.2016 на проспекті М.Бажана в м. Києві у відношенні ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАГІ із заповненням відповідних обов'язкових реквізитів, в тому числі і місця його роботи на час вчинення ДТП.
При цьому, згідно з Додатком 1 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, зазначення місця роботи правопорушника є обов'язковим реквізитом для форми протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення від 11.12.2016 було направлено до Дарницького районного суду м.Києва, за результатами розгляду якого 04.01.2017 прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Зазначений протокол міститься в матеріалах справи № 753/24055/16-ц в Дарницькому районному суді м.Києва.
Постанова від 04.01.2017 по справі № 753/24055/16-ц була отримана позивачем та долучена останнім до позову у справі № 922/879/20, а також долучалася позивачем до матеріалів справи № 910/15074/18 при поданні позовної заяви 09.11.2018 до Господарського суду м.Києва та до матеріалів справи №637/1530/19 при поданні позову до Шевченківського районного суду Харківської області.
Отже, отримавши постанову від 04.01.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП, позивач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, зокрема з протоколом про адміністративне правопорушення для отримання даних про особу, що завдала шкоди внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім того, згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 16.01.2017 № 972-16/41/11/2017, виданою позивачу Управлінням патрульної поліції м. Києва та отриманою позивачем 18.01.2017 (вх. № 13752/12Вх від 18.01.2017), яка долучена позивачем до позову, як власника транспортного засобу зазначено Єрмоленка Володимира Володимировича , а не водія.
Також, як вбачається з Полісу АЕ/8787210, виданого ТДВ "СК "Київ РЕ", страхувальником транспортного засобу DAF XF 95 560, д.н.з. НОМЕР_1 , є саме Єрмоленко Володимир Володимирович .
Проте, позивачем не було в повній мірі з'ясовано обставини притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зокрема, позивач не ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Крім того, позивачем не було з'ясовано факт належності транспортного засобу та не перевірено перебування водія транспортного засобу у трудових відносинах під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не встановлено, чи не було зазначене ДТП скоєне під час виконання трудових обов'язків, оскільки саме ці обставини та факти є підставою для відшкодування шкоди на користь позивача та отримання ним коштів.
З огляду на викладене, суд не вбачає наявності обставин, які б свідчили про неможливість позивача дізнатися про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ФОП Єрмоленком В.В.
До того ж, даний факт не приховувався водієм, та ним було про це повідомлено на місці дорожньо-транспортної пригоди з наданням підтверджуючих документів, зокрема трудового договору, товарно-транспортної накладної на вантаж, а місце роботи і належність транспортного засобу було зафіксовано у відповідних документах, у тому числі протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, твердження позивача про те, що він не знав і не міг знати про перебування водія у трудових відносинах з відповідачем не відповідає дійсності та не може вважатися поважною причиною пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Отже, встановлений законом строк позовної давності в даному випадку закінчився через три роки після настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме 11.12.2019; позов подано до суду 24.03.2020.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем надано суду заяву про застосування до спірних правовідносин правових наслідків спливу строку позовної давності (вх. № 9802 від 27.04.2020). Про пропуск позивачем строку позовної давності також зазначено у відзиві ФОП Єрмоленка В.В. на позов (вх. № 10694 від 12.05.2020) та у запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 12116 від 29.05.2020).
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АРКС".
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ: 20474912) до Фізичної особи - підприємця Єрмоленка Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_7 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про стягнення 41988,53 грн - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "09" червня 2020 р.
Суддя Н.М. Кухар