03 червня 2020 рокуСправа № 921/714/19
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву ПП "Прогрес Агро" №б/н (вх. №2605) від 17.04.2020
про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Малого приватного підприємства фірма "Ерідон", поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 50, місцезнаходження: вул. Воздвиженська, будинок 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143
до відповідача Приватного підприємства "Прогрес Агро", с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48124
про стягнення грошових коштів у розмірі 6 230 597, 13 грн.
за участю представника стягувача Пустовойтова Д.М. - ордер №782859 від 14.04.20р.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2020 позов задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства "Прогрес Агро" на користь МПП фірма "Ерідон" суму основної заборгованості - 3 512 415 грн 58 коп., інфляційне збільшення суми заборгованості - 180 721 грн 88 коп., 10 % річних від простроченої суми основної заборгованості - 383 616 грн 36 коп., проценти за користування товарним кредитом - 671 118 грн 32 коп., пені - 1 345 446 грн 05 коп., витрат зі сплати судового збору в сумі 91 399 грн 77 коп. На виконання цього рішення 25.03.2020 судом було видано відповідний наказ.
21.04.2020 на адресу суду від ПП "Прогрес Агро" поступила заява №б/н (вх. №2605) від 17.04.2020 про визнання наказу від 25.03.2020 у справі №921/714/19 таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою суду від 23.04.2020 вказану заяву прийнято до розгляду.
Заявник був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, проте у судове засідання не з'явився. Разом з тим, 03.06.2020 до матеріалів справи від нього надійшло клопотання №б/н (вх. №3390) про відкладення судового засідання.
Вказане клопотання мотивовано тим, що розпорядженням голови Господарського суду Тернопільської області №12-р від 25.05.2020 продовжено карантин у суді до 22.06.2020. Цю обставину підприємство вважає поважною причиною для неявки в судове засідання.
Однак, з такими доводами суд не може погодитись, з огляду на таке.
Заява та зазначене клопотання подані до суду Приватним підприємством у період дії карантину. Таким чином, останній жодним чином не обмежував можливості відповідача вчинити відповідні процесуальні дії. Доказів, які б засвідчували протилежне, заявником не наведено та до матеріалів справи не долучено .
При цьому слід зазначити, що саме по собі оголошення карантину не зупиняло і не зупиняє роботи судів. Поряд із цим, на час звернення ПП "Прогрес Агро" до суду, уповноваженими державою органами було встановлено ряд заборон та обмежень, покликаних запобігти поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Серед іншого, відсутність транспортного сполучення та обмеження у роботі адвокатів, об'єктивно могли перешкодити участі в судовому засіданні представників сторін. В той же час, станом на 03.06.2020 року такі обмеження та заборони законодавцем зняті. Окрім цього: явка представників у судове засідання обов'язковою не визнавалась; твердження та пояснення заявника викладені у поданій до суду заяві; за ч.3 ст.328, ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду такої заяви; заявник не повідомляє про намір його представника взяти участь у судовому засіданні та не зазначає причин, які безпосередньо перешкоджають цьому.
З наведеного в сукупності суд відмовляє у задоволенні клопотання ПП "Прогрес Агро" про відкладення судового засідання до закінчення карантину. Аналогічна правова позиція щодо цього викладена і у постанові Верховного Суду від 05.05.2020 у справі№908/2323/19.
Представник Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" у судовому засіданні проти заяви про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, заперечив та просив відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у письмових поясненнях №851 від 12.05.2020.
Оцінивши доводи заявника щодо необхідності визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню та заслухавши пояснення представника стягувача, господарський суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
Подана заява обґрунтована тим, що наказ не відповідає вимогам ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки строк пред'явлення його до виконання визначений до 20.03.2020.
За частиною другою статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання, тощо.
Натомість, існування перелічених чи подібних до них обставин, у спірних правовідносинах судом не встановлено.
Щодо доводів боржника про допущення помилки в наказі Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2020 по справі №921/714/19 суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Стягувач звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі і 03.06.2020 ухвалою суду у даній справі таку заяву задоволено та помилку в тексті наказу від 25.03.2020 по справі №921/714/19 виправлено.
При цьому суд зазначає, що "помилково виданий судовий наказ" та "помилка допущена при оформленні наказу", з точки зору процесуального закону не є тотожними поняттями, як хибно вважає заявник.
Згідно до ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Однак, ПП "Прогрес Агро" не доведено існування обставин, які б в силу закону слугували підставою для визнання судового наказу від 25.03.2020 таким, що не підлягає до виконання. Як наслідок, у суду відсутні підстави для задоволення відповідної заяви.
Керуючись ст.ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Прогрес Агро" №б/н (вх. №2605) від 17.04.2020 про визнання наказу від 25.03.2020 у справі №921/714/19 таким, що не підлягає виконанню відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у відповідності до ст. 255 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Дата виготовлення: 09.06.2020.
Суддя О.В. Руденко