79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.2020 справа № 914/216/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Транс-Логістик", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос-Транс", м. Львів;
про: стягнення заборгованості за надані транспортні послуги в сумі 30 000,00 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Клепач М.Б. - довіреність за вих. № 01 від 09.01.2020 р.
від відповідача: не з'явився
28.01.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра-Транс-Логістик" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос-Транс" про стягнення заборгованості за надані транспортні послуги в сумі 30 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.01.2020 справу № 914/216/20 передано на розгляд судді Долінській О.З.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі №914/216/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті на 25.02.2020 р.
Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
29.04.2020 р. представник позивача подав на адресу суду клопотання за вхідн. № 16797/20 про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 59 від 28.01.2020 р. на суму 1 000,00 грн. про часткову сплату відповідачем заборгованості за надані транспортні послуги на суму 1 000,00 грн.
Ухвалою - викликом Господарського суду Львівської області від 29.04.2020 року суд призначив судове засідання на 13.05.2020 року.
Судове засідання 13.05.2020 року не відбулось у зв'язку з перебуванням на листку непрацездатності головуючого судді Долінської О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2020 р. призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.06.2020 р.
03.06.2020 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні, просив суд позов задоволити та стягнути з відповідача 29 000,00 грн. заборгованості та 2 102,00 грн. судового збору.
03.06.2020 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач письмового відзиву на адресу суду не подав. Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.06.2020 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що між ТОВ "Іскра-Транс-Логістик" (надалі - Позивач) та ТзОВ "Кайрос-Транс" (надалі - Відповідач) було погоджено та підписано шляхом факсимільного зв'язку Договір-Заявку № КТ19-00687 від 02.08.2019 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого Позивач зобов'язується доставити ввірений йому Відповідачем вантаж до пункту призначення та видати його Вантажоодержувачу, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити за надані послуги встановлену даним Договором-Заявкою плату.
Відповідно до вищезазначеного Договору-Заявки вартість наданих послуг становила 32 000,00 грн., які Відповідач повинен оплати Позивачеві на протязі 7-ох банківських днів з моменту отримання оригіналів документів від Позивача.
Перевезення здійснювалося за маршрутом м.Київ - м.Львів. Враховуючи те, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір-Заявку № КТ 19-00687 від 02.08.2019 р., та було здійснено перевезення на її умовах, відтак випливає, що вищезазначений Договір-Заявка є фактом вчинення правочину між Позивачем та Відповідачем, а фактом здійснення перевезення є товарно-транспортна накладна № АТ000001018 від 02.08.2019 р., яка долучена позивачем до матеріалів справи. Таким чином, на виконання умов даного Договору-Заявки на адресу Відповідача були надіслані рекомендованим листом оригінали наступних документів: Рахунок № 344 від 03.08.2019 року на суму 32 000,00 грн.; 2 примірники Акту про надання послуг № 344 від 03.08.2019 року на суму 32 000,00 грн.; Договір-Заявка № КТ 19-00687 від 02.08.2019 р. про надання транспортно-експедиційних послуг; ТТН № АТ000001018 від 02.08.2019 р. Як зазначає позивач, 08.08.2019р. Відповідачем було отримано даний пакет документів. Надані послуги були прийняті Відповідачем без будь-яких зауважень та претензій, доказом чого є підписаний зі сторони Відповідача Акт наданих послуг № 344 від 03.08.2019 р., скріплений печаткою відповідача.
Зважаючи на те, що Відповідач отримав пакет документів надісланий Позивачем, та прийняв надані Позивачем послуги (доказом чого є вишезазначенй Акт про надання послуг), однак не виконав свої договірні зобов'язання в частині здійснення оплати за надані послуги, та не надав жодних обгрунтованих пояснень про причини відмови від оплати та беручи до уваги факт належного виконання Позивачем умов вищевказаного Договору-Заявки, ТОВ "Іскра-Транс-Логістик" вважає, що ТзОВ «Кайрос-Транс» зобов'язане виконати взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов вказаного вище Договору - Заявки.
Таким чином, датою виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем, з врахуванням спливу терміну на добровільну оплату наданих послуг згідно умов Договору - Заявки, слід вважати 20.08.2019 року.
24.12.2019 року ТОВ "Іскра-Транс-Логістик" надіслало Відповідачу Лист-вимогу № 112/1551 юр від 23.12.2019 р. про сплату заборгованості. Проте вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.
21.01.2020 року Відповідач здійснив часткову оплату за надані транспортні послуги на суму 2000,00 грн.
Проте, станом на дату подання даної позовної заяви до Господарського суду Львівської області за вих. № 1558 юр від 24.01.2020 р. Відповідач не виконав свого грошового зобов'язання щодо оплати за надані транспортні послуги. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги та 2 102,00 грн. судового збору. Після подачі позовної заяви до суду 28.01.2020 р. відповідач також частково розрахувався за надані транспортні послуги на суму 1 000,00 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач в судове засідання 03.06.2020 року не забезпечив явки свого представника, відзиву на позов не подав, при тому, що ухвалу про відкриття провадження у даній справі ним отримано 05.02.2020 р. та 07.02.2020 р. за юридичною та поштовою адресами (докази містяться в матеріалах справи), позовні вимоги не заперечив, не скористався своїм процесуальним правом, як відповідач у даній справі, будучи належним чином повідомленим про день, час і розгляд даної справи судом (докази є в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, оглянувши оригінали документів, суд встановив наступне.
Між ТОВ "Іскра-Транс-Логістик" (надалі - Позивач) та ТзОВ "Кайрос-Транс" (надалі - Відповідач) було погоджено та підписано шляхом факсимільного зв'язку Договір-Заявку № КТ19-00687 від 02.08.2019 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого Позивач зобов'язується доставити ввірений йому Відповідачем вантаж до пункту призначення та видати його Вантажоодержувачу, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити за надані послуги встановлену даним Договором-Заявкою плату.
Відповідно до п.1 ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, шо вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до Договору-Заявки № КТ19-00687 від 02.08.2019 р. вартість наданих послуг становила 32 000,00 грн., які Відповідач повинен оплати Позивачеві упродовж семи банківських днів з моменту отримання оригіналів документів від Позивача.
Перевезення здійснювалося за маршрутом м.Київ (м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, ВМО № 3 - м.Львів (м. Львів, вул. Ковельська, 109Б+с. Нагоряни, вул. Стуса, 17-Б). Оскільки між Позивачем та Відповідачем укладено Договір-Заявку № КТ 19-00687 від 02.08.2019 р., та було здійснено перевезення на її умовах, з цього випливає, що вказаний Договір-Заявка є фактом вчинення правочину між Позивачем та Відповідачем, а фактом здійснення перевезення є товарно-транспортна накладна № АТ000001018 від 02.08.2019 р., яка долучена до матеріалів справи.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач здійснив перевезення за укладеним Договором-Заявки № КТ19-00687 від 02.08.2019 р., що підтверджується товарно-транспортною накладною № АТ000001018 від 02.08.2019 р., а також актом надання послуг № 344 від 03.08.2019 р. на суму 32 000,00 грн., які долучені до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2020 р. позивачем за вх. № 16797/20 долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення № 59 від 28.01.2020 р. на суму 1 000,00 грн., що свідчить про часткову сплату відповідачем заборгованості за надані транспортні послуги на суму 1 000,00 грн. згідно з рахунком № 344 від 03.08.2019 р.
Таким чином, відповідач частково розрахувався за надані транспортні послуги на загальну суму 3 000,00 грн.(2 000,00 грн. - 21.01.2020 р. до подачі позовної заяви в суд, 1 000,00 грн. - 28.01.2020 р. - після подачі позовної заяви в суд). Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 29 000,00 грн. на час прийняття судом рішення у справі та підтверджується поданими доказами у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості за надані транспортні послуги під час розгляду справи № 914/216/20 в сумі 1 000,00 грн., керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі № 914/216/20 в частині стягнення з відповідача 1 000,00 грн. згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Частиною 1 ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
Доказів погашення решта суми заборгованості 29 000,00 грн. сторонами на день ухвалення рішення у справі не подано.
Таким чином, враховуючи зазначене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума заборгованості в розмірі 29 000,00 грн. на час ухвалення рішення у даній справі.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача 29 000,00 грн. заборгованості.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача так як спір виник з його вини і не погашено заборгованість в повному обсязі на час ухвалення рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -
1. Закрити провадження у справі № 914/216/20 в частині стягнення з відповідача 1 000,00 грн. згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
2. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29 000,00 грн. задоволити повністю.
3. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос-Транс" (79039, м. Львів, вул. Золота, 21/28; код ЄДРПОУ № 40536377) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Транс-Логістик" (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14; код ЄДРПОУ № 41034550) 29 000,00 грн. заборгованості та 2 102,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складений 09.06.2020 р.
Суддя Долінська О.З.