про залишення позовної заяви без руху
09.06.2020 р. справа №914/1312/20
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню»
про: зобов'язання вчинити дії,
01.06.2020р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню» про зобов'язання вчинити дії.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке:
Крім того, відповідно до ч.4 ст.162 ГПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
В підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, до позовної заяви позивачем долучено копії:
1) паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 26.12.2002р. Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області ОСОБА_1 - позивачу у справі;
2) свідоцтва НОМЕР_2 від 17.03.1992р. про народження ОСОБА_2 , батьком якого зазначено ОСОБА_1 - позивача у справі;
3) посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Галицьким ПФ м. Львова ОСОБА_2 , як інваліду 1 групи
Суд звертає увагу на те, що згідно ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено копії долучених до позовної заяви документів, в тому числі, копії підтверджуючих, на думку позивача, наявність підстав для звільнення від сплати судового збору
Враховуючи викладене, долучені до позовної заяви копії документів не можуть бути прийняті судом, як належні докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору (аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 01.04.2019р. у справі №5023/1702/12, текст якої розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80859641).
Крім того, як зазначено вище, згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Водночас, відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 17.03.1992р., ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1., а отже, станом на момент звернення до суду із вказаним позовом, ОСОБА_2 виповнилося 45 років, а тому, такий не вважається дитиною у розумінні положень Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст.242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Згідно з ч.1 ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд звертає увагу, що до позовної заяви не долучено доказів визнання у встановленому законодавством порядку ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 (позивача у цій справі) його опікуном.
Враховуючи наведене, до позовної заяви не долучено доказів того, що позивач у цій справі є законним представником дитини з інвалідністю чи недієздатної особи з інвалідністю.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, розмір якого становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривні.
У поданій позовній заяві, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи викладене, а також те, що до позовної заяви не додано належних документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч викладеному, у позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви
Згідно з п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст.172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Суд зазначає, що в силу приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, доказом надіслання заяви та долучених до неї документів є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) про направлення цінного листа та оригінал опису вкладання у цінний лист. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Так, до позовної заяви долучено оригінали фіскального чеку та опису вкладення.
Проте, у вищевказаному описі вкладення відсутні відомості про те, що перелічені у ньому документи вкладено у лист, а також відсутнє зазначення номера поштового відправлення.
Крім того, у стовпці «Найменування предметів» опису вкладення зазначено «Позовна заява ОСОБА_1 від 27.05.2020 з додатками на 17 арк.», проте, детальний перелік додатків у вказаному описі вкладення відсутній, а отже відсутня можливість встановити, чи усі долучені до позовної заяви документи було надіслано на адресу відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем недотримано вимог ст.172 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню» про зобов'язання вчинити дії без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню» про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до абз.1 п.4 розділ X «Прикінцеві положення» ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.