ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
28 травня 2020 року Справа №913/114/20
Провадження №16/913/114/20
За позовом приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", м.Лисичанськ Луганської області
до управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради, м.Лисичанськ Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - громадянина ОСОБА_1 , м.Київ
про визнання права власності на нерухоме майно,
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання - Селіверстова Н.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: представник не прибув,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за приватним акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" право власності на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: 1-коридор, 3-кухня, 4, 5, 7, 11-житлові кімнати, 9- санвузол, 12 - балкон, 13 - лоджія, загальною площею 89,10 м2, житлова площа - 58,90 м2.
Позовна заява обґрунтована ст. 392 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.03.2020.
У судове засідання 19.03.2020 представники сторін не прибули.
Від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 17.03.2020
№б/н про проведення підготовчого судового засідання 19.03.2020 без участі представника позивача.
Розглянувши вказане клопотання позивача, суд задовольнив його.
Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 16.03.2020 №1061/01-14, в якому відповідач зазначив, що у разі не подання позивачем разом із заявою на проведення реєстраційних дій права власності, оригіналів документів, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор зобов'язаний зупинити, а в подальшому відмовити в державній реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідач у відзиві повідомив, що проти задоволення позовних вимог ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" не заперечує, витрати зі сплати судового збору просить покласти на позивача.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.03.2020, для забезпечення правильного та об'єктивного розгляду спору по суті, підготовче судове засідання відкладено на 09.04.2020.
У судове засідання 09.04.2020 представники сторін не прибули.
Від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 07.04.2020 №б/н про неможливість прибуття у судове засідання. Крім цього, позивач не заперечив проти покладення на нього витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.04.2020, суд залучив до участі у справі громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів - до 27.05.2020 включно та відклав підготовче судове засідання на 12.05.2020.
У судове засідання 12.05.2020 представники сторін не прибули.
Від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі-Управління) через канцелярію суду надійшла відповідь від 21.04.2020 №11004/27230/13/20Л/06.4 на запит суду, в якій Управління повідомляє, що згідно з даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, приватний нотаріус Лопухіна Алла здійснювала свою нотаріальну діяльність по Лисичанському міському нотаріальному округу в період з 22.10.1998 по 12.05.2011.
Щодо перебування архіву приватного нотаріуса Лопухіної Алли Павлівни, Управління зазначає, що встановити факт передачі нотаріусом архіву та нотаріального діловодства до Луганського обласного державного нотаріального архіву неможливо, у зв'язку з втратою документів відділу нотаріату Головного управління юстиції у Луганської області через проведення антитерористичної операції на території м.Луганськ.
Від відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА в м.Києві через канцелярію суду надійшла довідка від 22.04.2020 №49042491 на запит суду, щодо реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 , в якій вказано, що з 05.09.2006 по теперішній час адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Від позивача через канцелярію суду за супровідним листом б/д та №б/н, надійшли докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу третьої особи, а саме: фіскальний чек від 23.04.2020 №9310007035103, накладна від 23.04.2020 №9310007035103 та опис вкладення у цінний лист.
Крім цього, представник позивача просить підготовче судове засідання, призначене 12.05.2020, провести без його участі, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання через введення на території України карантину. Представник позивача зазначив, що оригінали документів, доданих до позову, будуть надані суду для огляду пізніше.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.05.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.05.2020.
У судове засідання 28.05.2020 представники сторін не прибули.
Від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/д та №б/н про проведення судового засідання з розгляду спору по суті без участі представника позивача.
Суд, розглянувши вказане клопотання, вважає за можливе задовольнити його.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - громадянин ОСОБА_1 , правову позицію щодо позову не висловив, вимоги позивача не оспорив.
Ухвали господарського суду Луганської області ОСОБА_1. направлялися за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Згідно договору купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за №6365, укладеного між ОСОБА_1 (третя особа у справі) та закритим акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (позивач), позивач купив у ОСОБА_1 чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з майном вказаним в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (а.с.10-13).
Згідно п.3 даного договору купівлі-продажу, відповідно до даних витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Лисичанського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" №2028759 від 18.11.2003, відчужувана квартира складається з: 1-коридор, 2-кухня, 4,5,7,11 - житлові кімнати, 9-санвузол, 12-балкон, 13-лоджія. Загальна площа 89,10 кв.м., житлова площа 58,90 кв.м.
Договір посвідчено 03.12.2003 приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Лопухіною Аллою Павлівною в реєстрі за №6365.
Лисичанським комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" 28.07.2003 був виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.39-41).
На запит громадянина ОСОБА_1 до ПрАТ "Лисичанська нафтова компанія" щодо надання листа з підтвердженням, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 дійсно продана позивачу, ПрАТ "Лисичанська нафтова компанія" надало відповідь від 06.12.2018 №130000/100000-0491, якою підтвердило купівлю квартири та право власності на неї.
Як вказує позивач у позовній заяві, з моменту купівлі-продажу квартири право власності на майно не було зареєстровано належним чином, а примірник оригіналу договору купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за №6365 втрачено.
Позивач надав до матеріалів справи тільки копію вищезазначеного договору.
В матеріалах справи містяться листи позивача від 20.02.2019 №080602/080000-010 та від 23.07.2019 №080602/080000-013, в яких він звертався до Луганського обласного державного нотаріального архіву з проханням видати дублікат договору купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за №6365 (а.с.17-18).
Відповідями від 27.02.2019 №172/01-20 та від 13.08.2019 №781/01-20, Луганський обласний державний нотаріальний архів повідомив, що документи архіву, в тому числі договір купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрований в реєстрі за №6365 перебувають на території тимчасово не підконтрольній українській владі, тому можливість видати дублікат договору купівлі-продажу відсутня (а.с. 19-20).
Для оформлення права власності на квартиру, позивач 01.10.2019 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради, надавши копії відповідних документів.
Рішенням від 01.10.2019 №48939667 державний реєстратор зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з неподанням оригіналу договору купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за №6365 та посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Луганської області А.П. Лопухіною.
Після завершення строку, встановленого для усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, рішенням від 11.11.2019 №49621408 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на вказану квартиру, у зв'язку з відсутністю оригіналів документів, які посвідчують право власності ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" на майно згідно приписів ст.20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також, в підтвердження доводів, що ПрАТ "ЛИНІК" є власником квартири, позивач вказує про наявність у нього оригіналу домової книги (копію додає до справи) та зазначає, що щомісяця отримує рахунки на оплату комунальних послуг та сплачує їх (а.с.23-38).
Матеріали справи також містять копію рішення Лисичанської міської ради сьомого скликання від 24.12.2015 №4/43 "Про перейменування вулиць", згідно якого новою назвою проспекту Леніна є - проспект Перемоги.
Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стало причиною для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідач не заперечує проти позову та у разі задоволення позовних вимог, просить судовий збір покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що у позові слід задовольнити повністю.
Згідно із ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У відповідності до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З копій документів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що згідно договору купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за №6365 та посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Лопухіною А.П., позивач придбав у ОСОБА_1 чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з майном вказаним в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Лисичанським комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" 28.07.2003 був виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.39-41).
У зв'язку із втратою позивачем оригіналу договору купівлі-продажу майна від 03.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за №6365 та посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Лопухіною А.П., позивач звертався до Луганського обласного державного нотаріального архіву для видачі його дублікату.
Луганський обласний державний нотаріальний архів відмовив позивачу у видачі дублікату договору купівлі-продажу, мотивуючи це тим, що документи архіву залишились на території тимчасово непідконтрольній українській владі.
Таким чином, оригінали документів, які надаватимуть право позивач зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно, відсутні. Тому, позивачу було відмовлено відповідними органами - відповідачем, в реєстрації права власності на вказане нерухоме майно з об'єктивних підстав. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів реєстрація права власності не здійснюється.
Відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Досліджуючи матеріали справи, надані позивачем докази і документи в копіях, у суду не виникло підстав для сумніву і заперечень щодо тих документів (копій документів), якими позивач доводить своє право власності на вказаний об'єкт. Згідно з приписами ст.ст.73,74,76-80 ГПК України та об'єктивною неможливістю позивача по наданню оригіналів документів, які надані в копіях, а також враховуючи право позивача на судовий захист своїх інтересів, суд оцінює надані позивачем докази належними та допустимими.
З урахуванням вказаних обставин справи та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що визнання за позивачем права власності на чотирьохкімнатну квартиру по АДРЕСА_1 , що складається з: 1-коридор, 3-кухня, 4, 5, 7, 11-житлові кімнати, 9- санвузол, 12 - балкон, 13 - лоджія, загальною площею 89,10 м2, житлова площа - 58,90 м2, є передбаченим законом способом захисту законних прав власника (позивача) у справі та не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб. Суд враховує ту обставину, що протягом розгляду справи, жодна фізична особа, або юридична особа будь-якої організаційно-правової форми власності не оспорила і не подала своїх заперечень відносно саме проти реалізації позивачем права власності на спірне майно.
На підставі п.1 Протоколу №1 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Норма ст.392 ЦК України передбачає визнання рішенням суду права власності за суб'єктом у разі втрати ним оригіналів правовстановлюючих документів.
Дотримуючись принципу винних дій при розподілі судових витрат, суд покладає судові витрати на позивача в сумі 2102 грн, оскільки в діях відповідача у відмові реєстрації права власності повністю відсутня вина у настанні причин для звернення позивача з даним позовом до суду. Також суд враховує клопотання, подане відповідачем для вирішення цього питання, яким він просить покласти на судові витрати по справі на позивача. Позивач не заперечує проти покладення на нього витрат зі сплати судового збору.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, п.1 Протоколу №1 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, ст.392 ЦК України, керуючись ст. ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати за приватним акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (93113, м.Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, буд.371, офіс 1-А, ід.код 32292929) право власності на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: 1-коридор, 3-кухня, 4, 5, 7, 11-житлові кімнати, 9- санвузол, 12 - балкон, 13 - лоджія, загальною площею 89,10 м2, житлова площа - 58,90 м2.
3.Витрати по судовому збору в сумі 2102 грн 00 коп. покласти на позивача.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 09.06.2020.
Суддя Р.М. Шеліхіна