ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2020Справа № 910/17966/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудцентр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон-С"
про стягнення 45 000 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон-С"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудцентр"
про стягнення 55 000 грн.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом: Безпалий А.М., директор;
від відповідача за первісним позовом: Сидоренко В.А., ордер серія АА № 1015117.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудцентр» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон-С» про стягнення 45 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором підряду № 03072019 від 03.07.2019, в частині виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви та спосіб їх усунення
28.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.12.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
23.01.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання.
23.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон-С" подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудцентр" про стягнення 55 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за Договором підряду № 03072019 від 03.07.2019, в частині здійснення передоплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон-С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудцентр" про стягнення 55 000 грн. до розгляду з первісним позовом у справі № 910/17966/19, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи №910/17966/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.02.2020.
11.02.2020 представником позивача за первісним позовом подано відповідь на відзив на первісний позов.
18.02.2020 представником відповідача за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив на первісний позов.
18.02.2020 представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву.
У судове засідання 24.02.2020 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 16.03.2020.
У судове засідання 16.03.2020 представники сторін з'явились.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та сторонами було заявлено про подання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.04.2020.
10.04.2020 представником відповідача за первісним позовом подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У судове засідання 13.04.2020 представники сторін з'явились.
У судовому засіданні 13.04.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 04.05.2020.
30.04.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 04.05.2020 представник позивача за первісним позовом не з'явився, представник відповідача за первісним позовом з'явився.
З огляду на подане представником позивача за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи до 01.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 01.06.2020 представники сторін з'явились.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом не визнав заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов, підтриманий позивачем за зустрічним позовом у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 01.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
03 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудцентр» (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айрон-С» (далі - підрядник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено Договір підряду № 03072019 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, відповідно до умов цього Договору, за завданням замовник провести комплекс робіт з облаштування бетонного мощення подвір'я виробничого комплексу (далі - об'єкт) згідно Протоколу погодження Договірної ціни (об'єми та перелік будівельних робіт) (Додаток № 1 до даного Договору).
Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи, відповідно до умов цього Договору (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору якість робіт, виконаних підрядником, має відповідати вимогам ДБН, будівельних норм і правил України.
Згідно з п. 2.1 Договору вартість та найменування робіт за цим Договором визначається згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору та складає 190 349 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 31 724,83 грн.
Пунктом 2.2 Договору узгоджено, що для початку виконання підрядником робіт за цим Договором замовник перераховує підряднику аванс на виконання робіт в сумі 100 000 грн. в т.ч. ПДВ 20%.
Обов'язкові остаточні розрахунки з підрядником в сумі 90 349 грн. в т.ч. ПДВ 20%здійснюються замовником на підставі Актів прийому-передачі виконаних робіт. Якщо замовник не має претензій до якості виконаних робіт, вказаних в Актах, то оплата здійснюється замовником на протязі двох робочих днів з моменту підписання Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.3 Договору).
За умовами п. 3.1 Договору підрядник приступає до виконання робіт за цим Договором у строк не пізніше трьох робочих днів після підписання цього Договору та виконання замовником умов п. 2.2 даного Договору.
У відповідності до п. 3.2 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи по цьому Договору протягом трьох робочих днів.
Пунктом 4.1.7 Договору визначено, що замовник зобов'язаний забезпечити підрядника матеріалами для виконання робіт, що позначені в Протоколі погодження договірної ціни як «Матеріали надає замовник».
Згідно з п. 4.3.1 Договору підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору по завершенню виконання робіт за цим Договором підрядник складає та передає замовнику у двох екземплярах Акт прийому-передачі виконаних робіт (далі - Акт). Замовник протягом двох робочих днів з дня отримання підписаного підрядником Акту приймає належним чином виконані роботи, підписує і передає підряднику належним чином оформлений вищезазначений Акт у разі відсутності у нього претензій до виконаних підрядником робіт, або надає підряднику вмотивовану відмову від їх підписання.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 8.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Протокол договірної ціни.
19.07.2019 замовником перераховано позивачу кошти у розмірі 45 000 грн. згідно платіжного доручення № 7165 від 19.07.2019.
09 серпня 2019 року замовник направив підряднику Лист вих. № 090819/01 від 09.08.2019 про розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, в зв'язку з чим просив повернути авансовий платіж в сумі 45 000 грн.
03 вересня 2019 замовник повторно направив підряднику Лист вих. № 030919/01 від 03.09.2019 про розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, в зв'язку з чим просив повернути авансовий платіж в сумі 45 000 грн., який отриманий підрядником 13.09.2019, який залишений підрядником без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення замовника з позовною заявою про стягнення з підрядника 45 000 грн.
Підрядник в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на первісну позовну заяву зазначає, що з боку відповідача за первісним позовом відсутні будь-які порушення умов Договору, в тому числі умови щодо виконання робіт за Договором, адже строк виконання таких робіт не розпочався з вини позивача, яким не здійснено оплату авансу за вказані роботи у визначеному п. 2.2 Договору розмірі, що також свідчить про відсутність підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку, а отже Договір є чинним і дійсним для сторін.
Як зазначає підрядник, ТОВ «Айрон-С» як добросовісний контрагент на усне прохання позивача, на підставі ст. 531 ЦК України, достроково виконав частину робіт за Договором на суму 73 460 грн., що підтверджується Актом № 1 приймання-виконаних будівельних робіт за липень 2019 року.
04 січня 2020 підрядник надіслав на адресу замовника Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.07.2019 за липень 2019 року на суму 73 460 грн. із Вимогою від 02.01.2020 про сплатити суму авансу, передбачену п. 2.2 Договору.
Оскільки замовником не здійснено попередню оплату, у розмірі визначеному п. 2.2 Договором у повному обсязі, підрядник звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення різниці між фактично сплаченим авансом та сумою авансу, обумовленою Договором.
Замовник в свою чергу, Відповіддю вих. № 240120/01 від 24.01.2020 на Вимогу підрядника від 02.01.2020, відмовив у задоволенні вимоги, зазначивши, що направлений Акт свідчить лише про вчинення підрядником дій з метою ухилення від повернення попередньої оплати, оскільки роботи наведені у Акті не відповідають ні умовам Договору, ні Протоколу погодження договірної ціни.
Заперечуючи проти позову, відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначає, що станом на 13.09.2019 позивачу за первісним позовом було відомо про розірвання договору, однак жодних заперечень відносно розірвання Договору на адресу відповідача за зустрічним позов не надходило.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 849 ЦК України, Договір розірвано, а зобов'язання сторін припинено з 09.08.2019, у зв'язку з чим у позивача за зустрічним позовом відсутні підстави вимагати від відповідача за зустрічним позовом сплатити аванс у передбаченому п. 2.2 Договору розмірі, а у відповідача за зустрічним позовом, відповідно відсутній обов'язок його сплатити.
Також відповідач за зустрічним позовом зазначає, що направлений у січні 2020 року Акт свідчить лише про вчинення підрядником дій з метою ухилення від повернення попередньої оплати, оскільки роботи наведені у Акті не відповідають ні умовам Договору, ні Протоколу погодження договірної ціни.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з п. 2.1 Договору вартість та найменування робіт за цим Договором визначається згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору та складає 190 349 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 31 724,83 грн.
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Протокол договірної ціни.
Оскільки як зазначає позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом не приступив до виконання робіт у строк, визначений умовами Договору, 09 серпня 2019 року замовник направив підряднику Лист вих. № 090819/01 від 09.08.2019 про розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, який відділом поштового зв'язку був повернутий на адресу позивача за первісним позовом, в зв'язку з чим, 03 вересня 2019 замовник повторно направив підряднику Лист вих. № 030919/01 від 03.09.2019 про розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, який отриманий підрядником 13.09.2019, однак залишений підрядником без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення замовника з позовною заявою про стягнення з підрядника 45 000 грн. сплаченого авансу, вимога про повернення якого, викладена була у листах позивача за первісним позовом.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Частиною 2 ст. 598 ЦК України визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).
Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
У відповідності до п. 3.2 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи по цьому Договору протягом трьох робочих днів.
Водночас, за умовами п. 3.1 Договору підрядник приступає до виконання робіт за цим Договором у строк не пізніше трьох робочих днів після підписання цього Договору та виконання замовником умов п. 2.2 даного Договору.
Пунктом 2.2 Договору узгоджено, що для початку виконання підрядником робіт за цим Договором замовник перераховує підряднику аванс на виконання робіт в сумі 100 000 грн. в т.ч. ПДВ 20%.
Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, сторонами узгоджено, що підрядник приступає до виконання робіт у строк не пізніше трьох робочих днів після підписання цього Договору, але за умови сплати замовником 100 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Відтак, у разі відсутності попередньої оплати у розмірі 100 000 грн., у підрядника не виникає зобов'язань з виконання робіт за Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2019 замовником перераховано позивачу кошти у розмірі 45 000 грн. згідно платіжного доручення № 7165 від 19.07.2019.
Доказів здійснення замовником визначеної сторонами у Договорі попередньої оплати у розмірі 100 000 грн., яка є відкладальною обставиною та від сплати якої, залежить виникнення у підрядника обов'язку з виконання робіт за Договором, матеріали справи не містять.
Водночас, з платіжного доручення № 7165 від 19.07.2019 вбачається, що кошти у сумі 45 000 грн. сплачені позивачем за первісним позовом на підставі рахунку № 16 від 19.07.2019.
Однак, судом не приймається до уваги виставлений відповідачем за первісним позовом рахунок № 16 від 19.07.2019, оскільки по-перше, виставлений рахунок не містить посилання на Договір, який є предметом у даному спорі, а по-друге, роботи та їх обсяг, зазначені у рахунку, не відповідають роботам та їх обсягу, зазначеному у Протоколі договірної ціни.
При цьому, оскільки роботи зазначені у Протоколі договірної ціни та у рахунку по виду та обсягам є відмінними, суд зазначає, що відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
В той же час, жодних додаткових угод до Договору, у яких би сторонами було узгоджено інший обсяг та види робіт, як і відтермінування кінцевої дати виконання робіт, матеріали справи не містять, а сторонами не надано.
Відтак, оскільки позивачем за первісним позовом не здійснено передбачену умовами Договору передоплату у розмірі 100 000 грн., за відсутності якої у відповідача за первісним позовом не виникає обов'язку з виконання робіт за Договором, а відповідно посилання позивача за первісним позовом на розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України не ґрунтуються на обставинах справи та приписах законодавства, оскільки відповідачем за первісним позовом не порушено строки виконання робіт, з огляду на їх ненастання в зв'язку з нездійсненням позивачем за первісним позовом попередньої оплати у розмірі 100 000 грн., Договір не є розірваним.
Щодо посилань позивача за первісним позовом на розірвання Договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, вищевказаною нормою закону надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
Однак матеріали справи не містять, а позивачем за первісним позовом не надано доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з повідомленням про розірвання Договору на підставі ч 4 ст. 849 ЦК України.
Відтак, безпідставними є посилання позивача за первісним позовом на одностороннє розірвання Договору з огляду на приписи ч. 2 та ч. 4 ст. 849 ЦК України.
Водночас, оскільки кошти у розмірі 45 000 грн. сплачені не на виконання умов Договору, а на підставі виставленого рахунку № 16 від 19.07.2019, який не містить посилання на Договір, який є предметом у даному спорі, а роботи та їх обсяг зазначенні у рахунку не відповідають обсягу та видам, зазначеним у Протоколі договірної ціни, з урахуванням того, що приписи ст. 1212 ЦК України не можуть бути застосовані до відносин сторін, з огляду на чинність Договору, вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 45 000 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача авансу в розмірі 55 000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5.1 Договору по завершенню виконання робіт за цим Договором підрядник складає та передає замовнику у двох екземплярах Акт прийому-передачі виконаних робіт (далі - Акт). Замовник протягом двох робочих днів з дня отримання підписаного підрядником Акту приймає належним чином виконані роботи, підписує і передає підряднику належним чином оформлений вищезазначений Акт у разі відсутності у нього претензій до виконаних підрядником робіт, або надає підряднику вмотивовану відмову від їх підписання.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, після звернення замовника із позовом до суду, підрядник 04 січня 2020 надіслав на адресу замовника Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.07.2019 за липень 2019 року на суму 73 460 грн. із Вимогою від 02.01.2020 про сплатити суму авансу, передбачену п. 2.2 Договору.
Замовник в свою чергу, Відповіддю вих. № 240120/01 від 24.01.2020 на Вимогу підрядника від 02.01.2020, відмовив у задоволенні вимоги, зазначивши, що направлений Акт свідчить лише про вчинення підрядником дій з метою ухилення від повернення попередньої оплати, оскільки роботи наведені у Акті не відповідають ні умовам Договору, ні Протоколу погодження договірної ціни.
Як вбачається з наданого відповідачем за зустрічним позовом Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року № 1, наведені у ньому роботи та їх кількість не відповідають Протоколу договірної ціни.
Згідно з п. 4.3.1 Договору підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до умов цього Договору.
Доказів внесення змін до Договору в частині зміни видів робіт та їх об'ємів, сторонами до матеріалів справи не надано.
Поряд з цим, суд також враховує, що замовником не виконано п. 2.2 Договору, а отже у відповідача за первісним позовом не виникло обов'язку з виконання робіт за Договором, посилання ж відповідача за зустрічним позовом на приписи ст. 531 ЦК України, якими унормовано, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, у даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки у відповідача за первісним позовом не виникло обов'язку з виконання робіт, а означені приписи могли би бути застосовані за умови виникнення у підрядника обов'язку з виконання робіт, у разі виконання замовником п. 2.2 Договору та відповідно виконання підрядником свого обов'язку у строк менший, ніж три дні, визначені п. 3.2 Договору.
При цьому, пунктом 4.1.7 Договору визначено, що замовник зобов'язаний забезпечити підрядника матеріалами для виконання робіт, що зазначені в Протоколі погодження договірної ціни як «Матеріали надає замовник».
Згідно з ч. 1 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Однак жодних доказів отримання від замовника матеріалів для виконання робіт, необхідність яких обумовлена у Протоколі договірної ціни, матеріали справи не містять, як і не містять доказів використання підрядником власних матеріалів та узгодження із замовником таких дій.
Водночас, згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Враховуючи наведені обставини у сукупності, оскільки наданий позивачем за зустрічним позовом Акт був направлений лише в процесі розгляду справи, за видами та обсягами робіт не відповідає умовам Договору, з огляду на неможливість виконання будівельних робіт за відсутності матеріалів, а також відсутності будь-яких інших доказів, які б свідчили про реальне виконання позивачем за зустрічним позовом робіт за Договором, суд відхиляє наданий Акт як недостовірний доказ.
Таким чином, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу виконання позивачем за зустрічним позовом робіт за Договором.
Стаття 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
При цьому, з узгоджених сторонами умов Договору вбачається, що підрядник приступає до виконання робіт за цим Договором за умови виконання замовником умов 2.2 Договору, але у строк не пізніше трьох робочих днів після підписання цього Договору.
З означеного вбачається, що у випадку нездійснення замовником передоплати у розмірі, визначеному п. 2.2 Договору у межах трьох робочих днів, зобов'язання підрядника, у разі невнесення змін до Договору, не виникають, оскільки в разі сплати замовником таких коштів поза означеним строком, підрядник буде вважатись таким, що приступив до виконання робіт з порушенням строку.
Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
04.01.2020 позивачем за зустрічним позовом направлено відповідачу за зустрічним позовом Вимогу про сплату авансу у розмірі п. 2.2 Договору та підписати 2 примірники акту.
Водночас, оскільки умовами Договору визначено не обов'язок замовника перерахувати підряднику аванс, а умову, до виконання якої замовником, підрядник не приступає до виконання робіт, а обов'язок зі здійснення розрахунків виникає у замовника за умови виконання підрядником робіт, доказів виконання яких до матеріалів справи не надано, з огляду на пункт п. 3.1 Договору, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 55 000 грн. авансу задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовів, з покладенням судового збору на позивачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покласти на позивача за первісним позовом.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.06.2020
Суддя О.А. Грєхова