ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2020Справа № 910/18679/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"
до Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича та ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 716 974,08 грн.
Представники сторін:
від позивача: Ковалевський Р.В., довіреність № 05/2020/62 від 12.05.2020;
від відповідача - 1: не з'явився;
від відповідача - 2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 716 974,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1 зобов'язань за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/8-КЛ від 26.06.2018, укладеного в межах Генеральної угоди № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008, укладеними між відповідачем 1 та АТ «ВТБ Банк», в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, виконання зобов'язань за яким забезпечено укладеним відповідачем 2 та АТ «ВТБ Банк» Договором поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011, право вимоги за якими, перейшло до позивача на підставі укладеного між АТ «ВТБ Банк» та позивачем Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 7-КБ від 04.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.
08.01.2020 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла витребувана судом інформація.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.2020.
23.01.2020 представником відповідача 1 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
04.02.2020 відповідачами подано відзив на позовну заяву та заяву про відкладення підготовчого судового засідання.
06.02.2020 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
07.02.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.
У судове засідання 10.02.2020 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 02.03.2020.
28.02.2020 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
02.03.2020 представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь та клопотання про зупинення провадження у справі.
У судове засідання 02.03.2020 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 10.03.2020.
04.03.2020 представником позивача подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
06.03.2020 представником позивача подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
У судове засідання 10.03.2020 представники сторін з'явились.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши у судовому засіданні 10.03.2020 надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
За результатами розгляду клопотання представника відповідача 1 про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 757/9151/20-ц про визнання Договору поруки припиненим, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана норма встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати:
а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
а) непідвідомчості;
б) обмеженості предметом позову;
в) неможливості розгляду тотожної справи;
г) певної черговості розгляду вимог.
При цьому, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Водночас, порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України, у статті 559 ЦК України визначено також спеціальні (додаткові) підстави її припинення; припинення поруки з підстав, визначених у статті 559 ЦК України, презюмується, а відтак при вирішенні спору про стягнення кредитної заборгованості з поручителів господарський суд не позбавлений можливості на підставі поданих сторонами доказів перевірити наявність або відсутність правових підстав для припинення поруки.
В свою чергу, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Таким чином, доводи відповідача-1, про те, що без рішення у справі № 757/9151/20-ц достовірно визначити чи є порука чинною або припиненою неможливо, не беруться судом до уваги, оскільки дослідження питання наявності обставин з якими закон пов'язує припинення поруки з урахуванням наведених сторонами заперечень та обставин і є предметом дослідження у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі, у зв'язку з його необґрунтованістю.
У судовому засіданні представником відповідача 1 подано клопотання про витребування доказів.
За наслідками розгляду клопотання представника відповідача про витребування доказів, заслухавши пояснення представників сторін, суд залишив вказане клопотання без задоволення, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, а отже, оскільки відповідач не подав клопотання про витребування доказів разом з відзивом, поданим до суду 04.02.2020, клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, в зв'язку з чим, суд залишає його без задоволення. При цьому, суд враховує, що будь-яких клопотань про продовження процесуальних строків, означене клопотання, із обґрунтуванням неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, не містить.
У судовому засіданні 10.03.2020 представником відповідача 1 подано заяву про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи № 910/18679/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи № 910/18679/19 відмовлено.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та сторонами було заявлено про подання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2020.
03.04.2020 представником відповідача 1 подано клопотання про відкладення судового засідання.
03.04.2020 представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 06.04.2020 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.
З огляду на подані представниками відповідачів клопотання про відкладення судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 04.05.2020.
27.04.2020 представником відповідача 1 подано клопотання про відкладення судового засідання.
28.04.2020 представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 04.05.2020 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 18.05.2020.
14.05.2020 представником відповідача 1 подано клопотання про відкладення судового засідання.
14.05.2020 представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 18.05.2020 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.
З огляду на подані представниками відповідачів клопотання про відкладення судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 01.06.2020.
28.05.2020 представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 01.06.2020 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.
Розглянувши вказані клопотання, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з огляду на межі розгляду справи по суті, принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також те, що розгляд справи по суті неодноразово відкладався, з огляду на заперечення представника позивача проти відкладення розгляду справи, з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, суд доходить до висновку про відхилення клопотань представників відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 01.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
26 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» в подальшому змінено найменування на Акціонерне товариство «ВТБ Банк») (далі - банк) та Фізичною особою-підприємцем Чередою Григорієм Васильовичем (далі - клієнт, відповідач 1) укладено Генеральну угоду № 101.5.42-10/08-ГУ (далі - Генеральна угода), за умовами якої, банк на положеннях та умовах цієї угоди зобов'язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, договорах про надання гарантії, овердрафту та договорами про відкриття акредитиву, укладених в рамках цієї Угоди, і які є її невід'ємними частинами.
В подальшому, сторонами укладено Договори про внесення змін № 1 від 22.11.2010 та № 2 від 31.08.2015, якими внесено зміни до Генеральної угоди.
Відповідно до п. 1.1 Генеральної угоди, банк на умовах цього Договору надає клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, договорами про надання овердрафту, договорами про надання кредитної лінії, укладених в межах цього Договору і які є його невід'ємними частинами.
Згідно з п. 1.2 Генеральної угоди в межах цього Договору клієнту встановлюється ліміт надання банком кредитних коштів, який в будь-який момент під час дії цього Договору не повинен перевищувати суми, еквівалентної 5 000 000 доларів США.
Пунктом 1.3 Генеральної угоди узгоджено, що клієнт зобов'язаний повернути кредитні кошти, що були надані йому відповідно до кредитних договорі, укладених в межах цього Договору в повному обсязі до 30.08.2025, або достроково у випадках, передбачених Кредитними договорами.
У відповідності до п. 2.1 Генеральної угоди банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпеченості, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.
Проценті ставки за кредитами, які можуть бути надані клієнту в межах цього Договору, на момент укладення цього Договору становлять:
- за продукт «Кредит на розвиток клієнтів малого бізнесу під комплексну заставу» у гривні - 18% річних, у доларах США - 13% річних, у євро - 12% річних;
- за продуктом «Овердрафт, клієнтам малого бізнесу» у гривні - 18,5% річних.
При цьому остаточний розмір процентної ставки по кожному кредиту, що надано/буде надано клієнту, в межах цього Договору визначаться сторонами в кредитних договорах, що укладаються/будуть укладені в межах цього Договору та є його невід'ємними частинами (п. 2.2 Генеральної угоди).
Пунктом 2.3 Генеральної угоди узгоджено, що умови надання, строк повернення, розмір кредитів, що надані/будуть надані в межах цього Договору, визначаються кредитними договорами, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з п. 4.3.1 Генеральної угоди клієнт зобов'язаний використати отримати кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитних договорів, укладених в межах цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в межах цього Договору, які є його невід'ємними частинами (п. 7.3 Генеральної угоди).
26 червня 2008 року між банком та Фізичною особою-підприємцем Чередою Григорієм Васильовичем (далі - позичальник) укладено Договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, банк на підставі Генеральної угоди та на положеннях та умовах цього Кредитного договору надає позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 3 500 000 грн. та наступною сплатою процентів за користування кредитними коштами: в гривнях - 21% річних; в доларах США - 14,5%; строком по 24.06.2011.
В подальшому, сторонами укладено Договори про внесення змін № 1 від 26.03.2010, № 2 від 22.11.2010, № 3 від 31.08.2011, № 4 від 08.02.2012.
31 серпня 2015 року сторонами укладено Договір про внесення змін № 5 від 31.08.2015 до Кредитного договору, яким сторони домовилися рефінансувати залишок кредитної заборгованості за Кредитним договором в національну валюту України, станом на 31.08.2015 сума заборгованості за Кредитним договором становить 6 445 883,86 грн. та внести зміни в Кредитний договір виклавши його в новій редакції.
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених в цьому Договорі (далі - кредит), а позичальник зобов'язується прийняти кредит, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором.
Пунктом 2.1 Кредитного договору узгоджено, що сума та валюта кредиту 6 445 883,86 грн.
Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 30 серпня 2025 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором (п. 2.2 Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.3.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за процентною ставкою:
- на період з 31.08.2015 по 31.08.2018 у розмірі 0,01% річних;
- починаючи з 31.08.2018 та до кінця строку кредитування проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі UIRD12M + 2 процентні пункти, де UIRD12M - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб в гривні на строк 12 місяців на дату, що передує 31.08.2018.
Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні Кредитного договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися шляхом укладення договору про внесення змін до Кредитного договору у випадку і у порядку, встановленому п. 4.2.7 Кредитного договору.
Розмір процентів протягом строку дії цього Договору не може становити більше 30% річних та не може бути менше 15% річних.
Якщо в результаті автоматичної зміни розміру процентів згідно з цим підпунктом розмір процентів стає менше 15% річних, то розмір процентів складає 15% річних.
Якщо в результаті автоматичної зміни розміру процентів згідно з цим підпунктом розмір процентів перевищує 30% річних, то розмір процентів складає 30%.
Вищезазначене обмеження максимального розміру процентів за цим Договором не застосовується для випадків зміни розміру процентів в результаті невиконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.3.2 Договору.
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору у випадку невиконання та/або незабезпечення виконання позичальником зобов'язань, визначених п. 4.3.2 та/або п. 4.3.3 цього Договору, розмір процентів згідно з п. 2.3.1 автоматично підвищується на 5% річних з третього робочого дня невиконання та/або незабезпечення виконання позичальником хоча б одного із зобов'язань передбачених п. 4.3.2 та/або 4.3.3 цього Договору/
Про збільшення розміру процентів, банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа та нового Графіку повернення кредиту і сплати процентів та розрахунки вартості супутніх послуг.
Збільшення розміру процентів відповідно до цього підпункту Договору не є односторонньою зміною умов цього Договору, а відбувається автоматично та охоплюється домовленістю сторін про розмір процентів за цим Договором.
При цьому позичальник підписання цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нового розміру процентів не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
У відповідності до п. 2.4 Кредитного договору спосіб повернення кредиту та процентів - щомісячно, відповідно до Графіку повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг.
Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні Кредитного договору, встановили, що з 31.08.2015 по 31.08.2018 позичальнику встановлюється фіксований платіж по кредиту у розмірі не менш ніж 85 000 грн. Протягом вищезазначеного терміну нараховані проценти нараховуються згідно умов п. 2.3 цього Договору.
Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні Кредитного договору, встановили, що:
- на період з 31.08.2015 по 31.08.2018 повернення кредиту здійснюється щомісячними частинами;
- починаючи з 31.08.2018 та до кінця строку кредитування повернення кредиту здійснюється ануїтет ними платежами.
Пунктом 2.5 Кредитного договору узгоджено, що дата списання банком платежів - 22 число кожного місяця.
Згідно з п. 3.1 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному в п. 2.3 цього Договору або у розмірі, який змінений у відповідності з вимогами п. 2.3 та п. 4.2.7 цього Договору.
Проценти за користування кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць: 21 числа та в останній робочий день кожного місяця. Період, за який сплачують проценти - з 22 числа (включно) попереднього місяця по 21 число (включно) поточного місяця (п. 3.3 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.4 та п. 3.5 Кредитного договору при розрахунку процентів за кількість днів у році приймається фактична кількість днів у у календарному році (365/366).
Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати видачі кредиту по день повного його повернення (день повернення не враховуються) на залишок фактичної заборгованості за кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.
Пунктом 3.6 Кредитного договору узгоджено, що повернення кредиту та сплата процентів за кредитом здійснюється щомісячно згідно з Графіком.
Цим Договором позичальник передає банку право на щомісячне списання платежу, згідно з Графіком, для повернення кредиту, сплати процентів нарахованих за кредитом з рахунку позичальника в дату, яка вказана в п. 2.5 цього Договору, шляхом договірного списання відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 3.11 Кредитного договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника за цим Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги банку у наступній черговості:
- у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом та комісійна винагорода (за їх наявності);
- у другу чергу сплачуються строкові проценти за користування кредитом та комісійна винагорода (за їх наявності);
- у третю чергу сплачується прострочена заборгованість за кредитом (за її наявності);
- у четверту чергу сплачуються витрати банку пов'язані з одержанням виконання за борговими зобов'язаннями за кредитними договором та зверненням стягнення на предмет забезпечення (за їх наявності);
- у шосту чергу сплачується пеня за прострочення сплати процентів та комісійної винагороди (за її наявності);
- у сьому чергу сплачується пеня за прострочення повернення кредиту (за її наявності);
- у восьму чергу сплачуються передбачені цим Договором штрафи (за їх наявності).
Згідно з п. 3.12 Кредитного договору банк має право змінювати черговість виконання зобов'язань позичальника за цим Договором і спрямовувати кошти, отримані від позичальника (його поручителя/гарантів чи майнових поручителів або інших осіб) або від реалізації предмета застави, на виконання зобов'язань позичальника без дотримання черговості, передбаченої п. 3.11 цього Договору. Про зміну черговості виконання зобов'язань банк повідомляє позичальника шляхом надання позичальникові письмового повідомлення на його письмову вимогу.
Відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту або вимагати росткового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, зокрема невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору.
Пунктом 4.2.10 Договору узгоджено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення позичальником зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені в майбутньому між позичальником та банком, в рамках надання позичальникові кредитних коштів. Банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 60 календарних днів, з дати отримання позичальником відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту, шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою з відміткою про отримання. У випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту у зазначений у повідомленні строку, наступного дня вся сума кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом визначається простроченою та банк має право здійснити заходи по примусовому стягненню цієї суми.
Додатком до Кредитного договору сторонами узгоджено Графік повернення кредиту по Кредитному договору.
31 серпня 2011 року між банком та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки № 10.1.5.42-10/11-ДП2 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.
В подальшому сторонами укладено Договір про внесення змін № 1 від 08.02.2020, яким внесено зміни до Договору поруки.
31 серпня 2015 року сторонами укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору поруки, відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти Договір поруки у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель поручається перед банком за виконання/належне виконання позичальником зобов'язань, зазначених в п. 1.2 цього Договору, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.
Сторони за цим Договором домовились про можливість зміни розміру процентів за зобов'язанням за Кредитним договором і строків їх сплати та/або суми кредиту та/або комісійних винагород, неустойки (штрафу та/або пені), а також інших обов'язкових платежів тощо та/або збільшення/зменшення строку виконання зобов'язань (зміни графіку повернення кредиту) без будь-якого додаткового повідомлення поручителя, укладення окремої угоди або отримання будь-яких додаткових погоджень від поручителя. Поручитель цим надає згоду на зміну зобов'язання за кредитним договором (в т.ч. тих змін, внаслідок яких збільшується обсяг його відповідальності).
Згідно Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 6 445 883,86 грн. на строк по 30 серпня 2025 включно або в інший термін відповідно до умов Кредитного договору зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі:
- на період з 31.08.2015 по 31.08.2018 у розмірі 0,01% річних;
- починаючи з 31.08.2018 та до кінця строку кредитування проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі UIRD12M + 2 процентні пункти, де UIRD12M - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб в гривні на строк 12 місяців на дату, що передує 31.08.2018. Інформацію про розмір індексу публікується на сайті Національного банку України за адресою: http://www.bank.gov.ua Інформацію про зміну індексу поручитель відслідковує самостійно;
- або в іншому розмірі, передбаченому Кредитним договором, комісійні винагороди, неустойки (пені та/або штрафу) в порядку, терміни/строк та на умовах, визначених Кредитним договором, відшкодувати збитки, а також здійснити будь-які інші платежі, що підлягають оплат позичальником на користь банка відповідно до умов Кредитного договору та чинного законодавства України (п. 1.2 Договору поруки).
Відповідно до п. 1.5 Договору поруки у разі зміни розміру зобов'язань за Кредитним договором (зокрема внаслідок зміни суми кредиту та/або розміру процентів, та/або розміру комісійних винагород, та/або розміру неустойки (штрафу та/або пені), та/бо внаслідок зміни порядку та/або строків їх сплати), після укладення цього Договору, в тому числі збільшення, таке зобов'язання за Кредитним договором забезпечується в повному розмірі Укладенням цього Договору поручитель дає свою згоду на зміну зобов'язань за Кредитним договором внаслідок чого збільшиться обсяг його відповідальності на розмір збільшених зобов'язань за Кредитним договором.
Сторони Договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, комісійних винагород, неустойки (штрафу та/або пені) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором (п. 2.3 Договору поруки).
Згідно з п. 2.5 Договору поруки у випадку порушення позичальником зобов'язань (будь-якого із зобов'язань) за Кредитним договором банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі чи частково. Поручитель здійснює виконання зобов'язань за Кредитним договором у валюті кредиту.
У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначений у письмовій вимозі банку, направлений згідно з п. 2.5 цього Договору, шляхом перерахування коштів на рахунок банку (п. 2.6 Договору поруки).
У відповідності до п. 3.1 Договору поруки, поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за зобов'язаннями за Кредитним договором. За обставин укладення між позичальником та банком Договору про внесення змін та/або доповнень до Кредитного договору, в тому числі щодо зміни суми кредиту та/або зміни розміру процентів, та/або розміру комісійних винагород, та/або розміру неустойки (штрафу та/або пені), та/або внаслідок зміни порядку та/або строків їх сплати сторони цим наперед погоджуються та виражають свою згоду на забезпечення порукою, передбаченою умовами цього Договору, та розповсюдження цієї поруки на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором з врахуванням таких змін та/або доповнень, незалежно від того чи відображені такі зміни та/або доповнення в цьому Договорі чи ні.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку і діє до 30.08.2028 включно або до припинення цим Договором зобов'язань за Кредитним договором (п. 5.1 Договору поруки).
04 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 7-КБ (далі - Договір про відступлення прав вимоги), в порядку та на умовах якого, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим Договором, права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця та поручителя, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитним договором та іпотечними договорами та договором поруки, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Відступлення прав вимоги за Договором поруки, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього Договору у простій письменній формі.
За цим Договором новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього Договору, набуває права кредитора за основними договорами, включаючи, про не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитору, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов Основних договорів (п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги).
Пунктом 3.4 Договору про відступлення права вимоги узгоджено, що банк та новий кредитор зобов'язані повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом п'яти календарних днів з моменту набрання чинності цим Договору у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним основним договором, в тому числі із використанням форми повідомлення, яка наведена у додатку № 2 до цього Договору. Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв'язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами на підставі цього Договору, у зв'язку з чим виконання боржниками зобов'язань за основними договорами на користь банку, у тому числі надходження на користь банку грошових коштів в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, до моменту повідомлення відповідного із боржників про відступлення прав вимоги на підставі цього Договору вважається належним виконання відповідним із боржників зобов'язань за основними договорами. Новий кредитор також погоджується, що банк не відповідає перед новим кредитором, якщо одержані новим кредитором від боржників суми за основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від боржників новий кредитор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, або сплачених новим кредитором банку за цим Договором.
Згідно з п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 924 000 грн. (далі - ціна Договору). Ціна Договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5 цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Під пунктами 1 та 4 Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, який є Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими Договорами, сторонами визначено, що до нового кредитора перейшло право вимоги до ФОП Череди Григорія Васильовича за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, укладеного в рамках Генеральної угоди № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008 у загальному розмірі 3 716 974,08 грн. та до ОСОБА_1 за Договором поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011.
Також у Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги сторонами узгоджено, що у зв'язку з надходженням 27.09.2019 на рахунок банка коштів в сумі 924 000 грн., згідно п. 4.1 даного Договору банк передав, а новий кредитор прийняв право вимоги у відповідності до даного Договору. Розмір права вимоги відповідає загальному розміру заборгованості боржника перед банком, який станом на дату укладення сторонами Договору складає 3 716 974,08 грн., з яких 3 265 962,22 грн. заборгованість по основній сумі кредиту та 451 011,86 грн. заборгованість про процентах.
Згідно з Актом приймання-передачі документів згідно Договору про відступлення права вимоги від 04.10.2019, банком передано новому кредитору, зокрема Договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, Генеральна угода № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008, Договір поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011, з Договорами про внесення змін до них.
04.10.2019 між Акціонерним товариством «ВТБ Банк (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав за Договором поруки, за умовами якого, у зв'язку з укладенням між первісним кредитором та новим кредитором Договору № 7-КБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04.10.2019, відповідно до якого первісний кредитором відступив новому кредитору всі права вимоги за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, який укладений в рамках Генеральної угоди № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008 разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеними у новій редакції, що є його невід'ємною частиною (далі - Кредитний договір) укладеним між первісним кредитором та ФОП Чередою Григорієм Васильовичем , первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває прав первісного кредитором, належних первісному кредитору згідно з Договором поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011, укладеного між первісним кредитором та ОСОБА_1 .
За цим Договором новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимоги до поручителя, у порядку, визначеному Договором поруки та Цивільним кодексом України, щодо задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов Кредитного договору, за виконання якого боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед первісним кредитором (п. 1.2 Договору про відступлення прав за Договором поруки).
Пунктом 2.1 Договору про відступлення прав за Договором поруки узгоджено, що протягом п'яти робочих днів від дати укладення Договору первісний кредитор зобов'язаний надіслати поручителю відповідне письмове повідомлення про відступлення прав за Договором поруки (цінним листом з повідомленням про вручення) на адресу поручителя, зазначену у Договорі поруки.
Права за Договором поруки вважаються відступленими з моменту укладення цього Договору (п. 2.2 Договору про відступлення прав за Договором поруки).
Згідно з п. 2.3 Договору про відступлення прав за Договором поруки при укладенні цього Договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає оригінали Договору поруки з усіма додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями викладеними у новій редакції, що є його невід ємною частиною.
Передача зазначених документів здійснюється згідно з Актом приймання-передачі документації згідно Договору № 7-КБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04.10.2019, який складають та підписують в день укладення цього Договору.
04.10.2019 банком та позивачем направлено ФОП Череді Григорію Васильовичу та ОСОБА_1 Повідомлення про відступлення прав (купівлю-продаж) вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення №5650/1-2 від 04.10.2019 та № 5649/1-2 від 04.10.2019
09.10.2019 позивач звернувся до відповідачів із Вимогами № 2/201/10/974 від 09.10.2019 та № 2/2019/10/975 від 09.10.2019, про усунення порушення зобов'язань за Кредитним договором, у яких на підставі п. 4.2.1, п. 4.2.10 Кредитного договору та п. 2.1 Договору поруки вимагав в шістдесяти денний строк погасити заборгованість за Кредитним договором, які залишені відповідачами без задоволення, в зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з позовом.
Відповідач 1 в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що відповідач 1 не погоджується із заборгованістю в розмірі 6 445 883,86 грн. станом на 31.08.2015, оскільки позовна заява не містить розрахунку суми заборгованості з моменту укладення Кредитного договору (26.06.2008) по 04.10.2019.
Відповідач 2 в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що 05.03.2019 відповідачу 1 направлено повідомлення про підвищення процентної ставки на 5%, про яку відповідач 2 не повідомлявся, а отже мало місце збільшення обсягу відповідальності поручителя, що свідчить про припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Відповідач 2 зазначає, що має місце припинення поруки на підставі ч. 2 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитори відмовились прийняти належне виконання відповідачами зобов'язань, з огляду на ненадання згоди на реалізацію належного відповідачу 1 нерухомого майна. Також, відповідачі зазначають, що вони вправі розраховувати на списання нарахованого боргу у частині процентів у відповідності до приписів ст. 616 ЦК України, оскільки кредитор відмовився прийняти від відповідача 1виконання зобов'язань шляхом продажу нерухомого майна, переданого іпотеку від імені самого боржника, або шляхом передачі його у довірчу власність.
У відзиві на позовну заяву, відповідач 2 також зазначає, що порука припинилась на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки Договором поруки не встановлено строку протягом якого порука припиняється, оскільки відповідач 2 не отримував вимог про невиконання відповідачем 1 як позичальником своїх обов'язків перед кредитором, а з 31.08.2015 минуло більше 6 місяців.
Також відповідачами заявлено про застосування строку позовної давності.
Водночас, відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву заявлено про визнання позову в частині заборгованості в розмірі 3 171 558,21 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як вбачається з матеріалів справи, в рамках Генеральної угоди, 31 серпня 2015 року банком та відповідачем 1 укладено Договір про внесення змін № 5 від 31.08.2015 до Кредитного договору, яким сторони домовилися рефінансувати залишок кредитної заборгованості за Кредитним договором в національну валюту України, станом на 31.08.2015 сума заборгованості за Кредитним договором становить 6 445 883,86 грн. та внести зміни в Кредитний договір виклавши його в новій редакції.
Пунктом 2.1 Кредитного договору узгоджено, що сума та валюта кредиту 6 445 883,86 грн.
Відповідач 1 в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що відповідач 1 не погоджується із заборгованістю в розмірі 6 445 883,86 грн. станом на 31.08.2015, оскільки позовна заява не містить розрахунку суми заборгованості з моменту укладення Кредитного договору (26.06.2008) по 04.10.2019.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем та банком узгоджено стан розрахунків між сторонами та визначено, що станом на 31.08.2015 заборгованість відповідача 1 перед банком складала 6 445 883,86 грн., що узгоджується з умовами Договору про внесення змін № 5 від 31.08.2015 до Кредитного договору та відповідно спростовує заперечення відповідача 1 щодо відсутності розрахунку заборгованості до 31.08.2015.
У даному випадку суд вважає, що встановлені обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на викладене, оскільки сторонами у Договорі про внесення змін № 5 від 31.08.2015 до Кредитного договору узгоджено, що станом на 31.08.2015 заборгованість відповідача 1 перед банком складала 6 445 883,86 грн., означені обставини не підлягають доказуванню.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 30 серпня 2025 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором (п. 2.2 Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.3.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за процентною ставкою:
- на період з 31.08.2015 по 31.08.2018 у розмірі 0,01% річних;
- починаючи з 31.08.2018 та до кінця строку кредитування проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі UIRD12M + 2 процентні пункти, де UIRD12M - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб в гривні на строк 12 місяців на дату, що передує 31.08.2018.
Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні Кредитного договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися шляхом укладення договору про внесення змін до Кредитного договору у випадку і у порядку, встановленому п. 4.2.7 Кредитного договору.
Розмір процентів протягом строку дії цього Договору не може становити більше 30% річних та не може бути менше 15% річних.
Якщо в результаті автоматичної зміни розміру процентів згідно з цим підпунктом розмір процентів стає менше 15% річних, то розмір процентів складає 15% річних.
Якщо в результаті автоматичної зміни розміру процентів згідно з цим підпунктом розмір процентів перевищує 30% річних, то розмір процентів складає 30%.
Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні Кредитного договору, встановили, що з 31.08.2015 по 31.08.2018 позичальнику встановлюється фіксований платіж по кредиту у розмірі не менш ніж 85 000 грн. Протягом вищезазначеного терміну нараховані проценти нараховуються згідно умов п. 2.3 цього Договору.
Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні Кредитного договору, встановили, що:
- на період з 31.08.2015 по 31.08.2018 повернення кредиту здійснюється щомісячними частинами;
- починаючи з 31.08.2018 та до кінця строку кредитування повернення кредиту здійснюється ануїтетними платежами.
Пунктом 2.5 Кредитного договору узгоджено, що дата списання банком платежів - 22 число кожного місяця.
Додатком до Кредитного договору сторонами узгоджено Графік повернення кредиту по Кредитному договору.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, до листопада 2018 року відповідачем 1 виконувались зобов'язання за Кредитним договором.
Як зазначає позивач, станом на 04.10.2019 заборгованість відповідача 1 за Кредитним договором складає 3 266 004,26 грн. по поверненню кредитних коштів та 446 793,09 грн. по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву заявлено про визнання позову в частині заборгованості в розмірі 3 171 558,21 грн., згідно наведеного відповідачем 1 розрахунку.
Однак, досліджуючи наданий відповідачем розрахунок, судом встановлено, що відповідачем 1 не враховано приписи пунктів 3.12 та 3.11 Кредитного договору, з огляду на порушення відповідачем 1 зобов'язань з повної оплати щомісячної частини кредиту та сплати відсотків, як і не враховано нарахування відсотків з вересня 2018 року.
У зв'язку з викладеним, суд відхиляє наданий відповідачем 1 розрахунок заборгованості за Кредитним договором, як такий, що не відповідає узгодженим сторонами умовам Кредитного договору та фактичному стану розрахунків.
В свою чергу, в підтвердження заявленого розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості та банківські виписки, а також висновок судового експерта № 2 від 03.02.2020.
Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до Висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи № 2 від 03.02.2020 узагальнюючи результати проведених досліджень наведений у розрахунку розмір заборгованості позичальника ФОП Череда Г.В. в сумі 3 716 974,08 грн. за Договором про відкриття кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, з урахуванням змін та доповнень, внесених Договором № 5 від 31.08.2015 за основною сумою боргу (тіло кредиту) та нарахованими процентами за користування кредитними коштами станом на 04.10.2019 документально не підтверджується. Дослідженням поданих документів підтверджується документально розмір кредитної заборгованості ФОП Череди Г.В. перед ПАТ «ВТБ Банк» станом на 04.10.2019 на загальну суму 3 712 797,35 грн., в тому числі - 3 266 004,26 грн. заборгованості по тілу кредиту та 446 793,09 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом.
Статтею 86 ГПК України унормовано, що:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, із урахуванням викладеного, враховуючи відсутність підстав для відхилення наданого позивачем висновку судового експерта, враховуючи надані позивачем банківські виписки, станом на 04.10.2019 заборгованість відповідача 1 за Кредитним договором складає 3 266 004,26 грн. по тілу кредиту та 446 793,09 грн. по нарахованих відсотках за користування кредитом.
Відповідачі в свою чергу зазначають, що вони вправі розраховувати на списання нарахованого боргу у частині процентів у відповідності до приписів ст. 616 ЦК України, оскільки кредитор відмовився прийняти від відповідача 1 виконання зобов'язань шляхом продажу нерухомого майна, переданого іпотеку від імені самого боржника, або шляхом передачі його у довірчу власність.
Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З умов Кредитного договору вбачається, що належним виконанням є сплата тіла кредиту та відсотків на умовах такого Договору у валюті кредиту, однак, жодних доказів в підтвердження того, що відповідача 1 вносив кошти на виконанням умов Кредитного договору, а банк відмовився отримувати такі кошти та повертав їх відповідачу 1 матеріали справи не містять.
Суд також відхиляє посилання відповідачів на приписи ст. 616 ЦК України, оскільки відсотки за користування кредитними коштами не є збитками чи неустойкою.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача - 1 за Кредитним договором станом на 04.10.2019 складає 3 266 004,26 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів та 446 793,09 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом, що відповідачами не спростовано.
31 серпня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 10.1.5.42-10/11-ДП2, за умовами якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.
В подальшому сторонами укладено Договір про внесення змін № 1 від 08.02.2020, яким внесено зміни до Договору поруки.
31 серпня 2015 року сторонами укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору поруки, відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти Договір поруки у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель поручається перед банком за виконання/належне виконання позичальником зобов'язань, зазначених в п. 1.2 цього Договору, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.
Сторони за цим Договором домовились про можливість зміни розміру процентів за зобов'язанням за Кредитним договором і строків їх сплати та/або суми кредиту та/або комісійних винагород, неустойки (штрафу та/або пені), а також інших обов'язкових платежів тощо та/або збільшення/зменшення строку виконання зобов'язань (зміни графіку повернення кредиту) без будь-якого додаткового повідомлення поручителя, укладення окремої угоди або отримання будь-яких додаткових погоджень від поручителя. Поручитель цим надає згоду на зміну зобов'язання за кредитним договором (в т.ч. тих змін, внаслідок яких збільшується обсяг його відповідальності).
Згідно Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 6 445 883,86 грн. на строк по 30 серпня 2025 включно або в інший термін відповідно до умов Кредитного договору зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі:
- на період з 31.08.2015 по 31.08.2018 у розмірі 0,01% річних;
- починаючи з 31.08.2018 та до кінця строку кредитування проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі UIRD12M + 2 процентні пункти, де UIRD12M - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб в гривні на строк 12 місяців на дату, що передує 31.08.2018. Інформацію про розмір індексу публікується на сайті Національного банку України за адресою: http://www.bank.gov.ua Інформацію про зміну індексу поручитель відслідковує самостійно;
- або в іншому розмірі, передбаченому Кредитним договором, комісійні винагороди, неустойки (пені та/або штрафу) в порядку, терміни/строк та на умовах, визначених Кредитним договором, відшкодувати збитки, а також здійснити будь-які інші платежі, що підлягають оплат позичальником на користь банка відповідно до умов Кредитного договору та чинного законодавства України (п. 1.2 Договору поруки).
Сторони Договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, комісійних винагород, неустойки (штрафу та/або пені) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором (п. 2.3 Договору поруки).
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем - 2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед банком за зобов'язання позичальника, в разі порушення останнім зобов'язань за Кредитним договором.
Відповідач 2 в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що 05.03.2019 відповідачу 1 направлено повідомлення про підвищення процентної ставки на 5%, про яку відповідач 2 не повідомлявся, а отже мало місце збільшення обсягу відповідальності поручителя, що свідчить про припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Частиною 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забепеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, Листом № 1335/1-2 від 05.03.2019 банк повідомив відповідача - 1 про порушенням умов щодо страхування та зазначив, що з 27.11.2018 банк підвищує ставку на 5% річних на підставі п. 2.3.2 Кредитного договору, при цьому зазначивши, що оскільки станом на 07.12.2018 позичальником усунено таке порушення, банк зменшує процентну ставку на 5%.
У відповідності до п. 3.1 Договору поруки, поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за зобов'язаннями за Кредитним договором. За обставин укладення між позичальником та банком Договору про внесення змін та/або доповнень до Кредитного договору, в тому числі щодо зміни суми кредиту та/або зміни розміру процентів, та/або розміру комісійних винагород, та/або розміру неустойки (штрафу та/або пені), та/або внаслідок зміни порядку та/або строків їх сплати сторони цим наперед погоджуються та виражають свою згоду на забезпечення порукою, передбаченою умовами цього Договору, та розповсюдження цієї поруки на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором з врахуванням таких змін та/або доповнень, незалежно від того чи відображені такі зміни та/або доповнення в цьому Договорі чи ні.
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору у випадку невиконання та/або незабезпечення виконання позичальником зобов'язань, визначених п. 4.3.2 та/або п. 4.3.3 цього Договору, розмір процентів згідно з п. 2.3.1 автоматично підвищується на 5% річних з третього робочого дня невиконання та/або незабезпечення виконання позичальником хоча б одного із зобов'язань передбачених п. 4.3.2 та/або 4.3.3 цього Договору/
Про збільшення розміру процентів, банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа та нового Графіку повернення кредиту і сплати процентів та розрахунки вартості супутніх послуг.
Збільшення розміру процентів відповідно до цього підпункту Договору не є односторонньою зміною умов цього Договору, а відбувається автоматично та охоплюється домовленістю сторін про розмір процентів за цим Договором.
При цьому позичальник підписання цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нового розміру процентів не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
Згідно з п. 1.5 Договору поруки у разі зміни розміру зобов'язань за Кредитним договором (зокрема внаслідок зміни суми кредиту та/або розміру процентів, та/або розміру комісійних винагород, та/або розміру неустойки (штрафу та/або пені), та/бо внаслідок зміни порядку та/або строків їх сплати), після укладення цього Договору, в тому числі збільшення, таке зобов'язання за Кредитним договором забезпечується в повному розмірі Укладенням цього Договору поручитель дає свою згоду на зміну зобов'язань за Кредитним договором внаслідок чого збільшиться обсяг його відповідальності на розмір збільшених зобов'язань за Кредитним договором.
Таким чином, укладаючи Договір поруки відповідач 2 був обізнаний про можливість збільшення процентної ставки на підставі п. 2.3.2 з огляду на п. 3.1 Договору поруки, при цьому, суд враховує, що жодних змін у Кредитний договір після 31.08.2015, не вносилось, а що свідчить про неможливість зміни зобов'язання без згоди поручителя.
Однак, незважаючи на наведені обставини, з матеріалів справи не вбачається фактичне збільшення процентної ставки, що свідчить у сукупності з вищевикладеним про необґрунтованість доводів відповідача 2 про припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Відповідач 2 також зазначає, що має місце припинення поруки на підставі ч. 2 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитори відмовились прийняти належне виконання відповідачами зобов'язань, з огляду на ненадання згоди на реалізацію належного відповідачу 1 нерухомого майна.
Частиною 2 ст. 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Однак, як вже зазначалось судом, як з умов Кредитного договору, так і з умов Договору поруки вбачається, що належним виконанням, зокрема є сплата відсотків за користування кредитними коштами та кредитних коштів, доказів сплати яких та відмови від їх прийняття кредиторами, матеріали справи не містять.
Водночас суд також зазначає, що відносини сторін за Іпотечним договором не входять в предмет доказування та не є предметом спору у даній справі.
У відзиві на позовну заяву, відповідач 2 також зазначає, що порука припинилась на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки Договором поруки не встановлено строку протягом якого порука припиняється, оскільки відповідач 2 не отримував вимог про невиконання відповідачем 1 як позичальником своїх обов'язків перед кредитором, а з 31.08.2015 минуло більше 6 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України (в редакції на 31.08.2015 та на 01.02.2016) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» викладено ч. 4 ст. 559 ЦК України у новій редакції.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України).
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким викладено ч. 4 ст. 559 ЦК України у наведеній редакції, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
Однак, як вбачається з умов Договору поруки, сторонами узгоджено строк поруки до 30.08.2018, а отже посилання відповідача на припинення поруки на підставі п. 4 ст. 559 ЦК України судом відхиляються.
Таким чином, судом не встановлено обставин з якими законодавець пов'язує припинення поруки, а отже поруки є чинною.
04 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 7-КБ, в порядку та на умовах якого, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим Договором, права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця та поручителя, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитним договором та іпотечними договорами та договором поруки, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Відступлення прав вимоги за Договором поруки, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього Договору у простій письменній формі.
За цим Договором новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього Договору, набуває права кредитора за основними договорами, включаючи, про не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитору, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов Основних договорів (п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю правовою суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним. Змістом договору передбачається, що його метою є заміна особи на активній стороні зобов'язання зі збереженням решти елементів зобов'язальних правовідносин за плату, і не передбачається надання послуг із фінансування під відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під пунктами 1 та 4 Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, який є Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими Договорами, сторонами визначено, що до нового кредитора перейшло право вимоги до ФОП Череди Григорія Васильовича за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, укладеного в рамках Генеральної угоди № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008 у загальному розмірі 3 716 974,08 грн. та до ОСОБА_1 за Договором поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011.
Також у Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги сторонами узгоджено, що у зв'язку з надходженням 27.09.2019 на рахунок банка коштів в сумі 924 000 грн., згідно п. 4.1 даного Договору банк передав, а новий кредитор прийняв право вимоги у відповідності до даного Договору. Розмір права вимоги відповідає загальному розміру заборгованості боржника перед банком, який станом на дату укладення сторонами Договору складає 3 716 974,08 грн., з яких 3 265 962,22 грн. заборгованість по основній сумі кредиту та 451 011,86 грн. заборгованість про процентах.
Згідно з Актом приймання-передачі документів згідно Договору про відступлення права вимоги від 04.10.2019, банком передано новому кредитору, зокрема Договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, Генеральна угода № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008, Договір поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011, з Договорами про внесення змін до них.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, АТ «ВТБ Банк», як кредитор за Кредитним договором був замінений на позивача.
Водночас, оскільки як встановлено судом, станом на 04.10.2019 заборгованість відповідача складала 3 266 004,26 грн. по поверненню кредитних коштів та 446 793,09 грн. по нарахованих відсотках за користування кредитом, з огляду на розмір вимог, переданих банком позивачу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача 1 по поверненню кредитних коштів у розмірі 3 265 962,22 грн., оскільки такий розмір права вимоги узгоджено сторонами у Договорі про відступлення права вимоги, та по сплаті відсотків у розмірі 446 793,09 грн.
Також, 04.10.2019 між Акціонерним товариством «ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір про відступлення прав за Договором поруки, за умовами якого, у зв'язку з укладенням між первісним кредитором та новим кредитором Договору № 7-КБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04.10.2019, відповідно до якого первісний кредитором відступив новому кредитору всі права вимоги за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 101.5.42-10/08-КЛ від 26.06.2008, який укладений в рамках Генеральної угоди № 101.5.42-10/08-ГУ від 26.06.2008 разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеними у новій редакції, що є його невід'ємною частиною (далі - Кредитний договір) укладеним між первісним кредитором та ФОП Чередою Григорієм Васильовичем, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває прав первісного кредитором, належних первісному кредитору згідно з Договором поруки № 101.5.42-10/11-ДП2 від 31.08.2011, укладеного між первісним кредитором та ОСОБА_1 .
За цим Договором новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимоги до поручителя, у порядку, визначеному Договором поруки та Цивільним кодексом України, щодо задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов Кредитного договору, за виконання якого боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед первісним кредитором (п. 1.2 Договору про відступлення прав за Договором поруки).
Права за Договором поруки вважаються відступленими з моменту укладення цього Договору (п. 2.2 Договору про відступлення прав за Договором поруки).
Згідно з п. 2.3 Договору про відступлення прав за Договором поруки при укладенні цього Договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає оригінали Договору поруки з усіма додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями викладеними у новій редакції, що є його невід ємною частиною.
Передача зазначених документів здійснюється згідно з Актом приймання-передачі документації згідно Договору № 7-КБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04.10.2019, який складають та підписують в день укладення цього Договору.
Відтак, позивачем також набуто право вимоги до відповідача 2 за Договором поруки по поверненню кредитних коштів у розмірі 3 265 962,22 грн. та по сплаті відсотків у розмірі 446 793,09 грн. по сплаті відсотків.
Пунктом 3.4 Договору про відступлення права вимоги узгоджено, що банк та новий кредитор зобов'язані повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом п'яти календарних днів з моменту набрання чинності цим Договору у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним основним договором, в тому числі із використанням форми повідомлення, яка наведена у додатку № 2 до цього Договору. Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв'язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами на підставі цього Договору, у зв'язку з чим виконання боржниками зобов'язань за основними договорами на користь банку, у тому числі надходження на користь банку грошових коштів в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, до моменту повідомлення відповідного із боржників про відступлення прав вимоги на підставі цього Договору вважається належним виконання відповідним із боржників зобов'язань за основними договорами. Новий кредитор також погоджується, що банк не відповідає перед новим кредитором, якщо одержані новим кредитором від боржників суми за основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від боржників новий кредитор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, або сплачених новим кредитором банку за цим Договором.
В свою чергу, пунктом 2.1 Договору про відступлення прав за Договором поруки узгоджено, що протягом п'яти робочих днів від дати укладення Договору первісний кредитор зобов'язаний надіслати поручителю відповідне письмове повідомлення про відступлення прав за Договором поруки (цінним листом з повідомленням про вручення) на адресу поручителя, зазначену у Договорі поруки.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
04.10.2019 банком та позивачем направлено ФОП Череді Григорію Васильовичу та ОСОБА_1 Повідомлення про відступлення прав (купівлю-продаж) вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення №5650/1-2 від 04.10.2019 та № 5649/1-2 від 04.10.2019
Відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту або вимагати росткового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, зокрема невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору.
Пунктом 4.2.10 Договору узгоджено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення позичальником зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені в майбутньому між позичальником та банком, в рамках надання позичальникові кредитних коштів. Банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 60 календарних днів, з дати отримання позичальником відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту, шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою з відміткою про отримання. У випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту у зазначений у повідомленні строку, наступного дня вся сума кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом визначається простроченою та банк має право здійснити заходи по примусовому стягненню цієї суми.
Пунктом 2.2 Договору про відступлення права вимоги узгоджено, що права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов Основних договорів.
В свою чергу, згідно з п. 2.5 Договору поруки у випадку порушення позичальником зобов'язань (будь-якого із зобов'язань) за Кредитним договором банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі чи частково. Поручитель здійснює виконання зобов'язань за Кредитним договором у валюті кредиту.
У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначений у письмовій вимозі банку, направлений згідно з п. 2.5 цього Договору, шляхом перерахування коштів на рахунок банку (п. 2.6 Договору поруки).
09.10.2019 позивач звернувся до відповідачів із Вимогами № 2/201/10/974 від 09.10.2019 та № 2/2019/10/975 від 09.10.2019, про усунення порушення зобов'язань за Кредитним договором, у яких на підставі п. 4.2.1, п. 4.2.10 Кредитного договору та п. 2.1 Договору поруки вимагав в шістдесятиденний строк погасити заборгованість за Кредитним договором, які залишені відповідачами без задоволення.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду, з огляду на відступлення прав вимоги за Кредитним договором та Договором поруки позивачу за Договором про відступлення права вимоги та Договором про відступлення права вимоги за Договором поруки, враховуючи обсяг переданих права, вимоги позивача до позичальника та поручителя, як солідарних боржників є обґрунтованими.
Водночас, відповідачами заявлено про застосування строку позовної давності.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У статті 260 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Як вбачається з позовної заяви позивача, означена заява була подана до суду 24.12.2019, а отже трирічний строк обчислюється з 24.12.2016.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, прострочена заборгованість зі сплати відсотків та поверненню кредитних коштів у відповідача 1 виникла з листопада 2018 року, а відповідно позивачем заявлено позовні вимоги у межах строку позовної давності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; ідентифікаційний код: 40658146) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 3 265 962 (три мільйони двісті шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 22 коп. та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 446 793 (чотириста сорок шість тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 09 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; ідентифікаційний код: 40658146) витрати по сплаті судового збору в розмірі 27 845 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 66 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; ідентифікаційний код: 40658146) витрати по сплаті судового збору в розмірі 27 845 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 66 коп.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.06.2020
Суддя О.А. Грєхова