Рішення від 26.05.2020 по справі 910/1590/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2020Справа № 910/1590/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 1 874 663, 66 грн

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 1 874 663, 66 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач під час здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом, порушив взяті на себе зобов'язання, та здійснив доставку вантажу з простроченням строків поставки, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у сумі 1 874 663, 66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1590/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.02.2020.

24.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2020 відклав підготовче засідання у справі № 910/1590/20 на 18.03.2020 у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

16.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.03.2020 через канцелярію суду позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 18.03.2020, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 суд призначив підготовче засідання у справі №910/1590/20 на 29.04.2020.

28.04.2020 через електронну пошту суду позивачем подано клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника.

У підготовче засідання 29.04.2020 представники учасників судового процесу не з'явилися.

28.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 29.04.2020 представники сторін не звивались, про дату та час проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.04.2020 закрив підготовче провадження у справі № 910/1590/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.05.2020.

05.05.2020 та 19.05.2020 через канцелярію суду від позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача у судове засідання 26.05.2020 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №0105471784857, направив клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 26.05.2020 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи по суті не подав, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №0105471784865.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом вересня 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Маріуполь - Сортувальний та Асланове Донецької залізниці здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" згідно залізничних накладних: 34472530, 34557140, 34591545, 34591602, 34632224, 34680876, 34680892, 34681270, 34682914, 34682922, 34682930, 34694083, 34711580, 34713115, 34713164, 34715938, 34716977, 34720649, 34721241, 34753608, 34770438, 34770511, 34797886, 34804104, 34804948, 34808006, осн.34808006 дос.47207618, 34811844, 34814533, 34820472, 34825356, 34829275, 34829325, 34841700, 34841726, 34841734, 34845743, 34849570, 34852541, 34857540, 34863969, 34863977, 34865360, осн.34865360 дос.47161781", 34865378, 34868422, 34871426, 34875765, 34880906, 34889485, 34894519, 34902866, 34903013, 34909879, 34909895, 34909929, 34914408, 34915496, 34917732, 34917880, 34917948, 34917989, 34922153, 34933754, 34934794, 34935221, 34943613, 34961292, 34961300, 34966259, 34981118, 34983551, 35114545, осн.35129360 дос.35134402, 35233907, 35233931, 35395979, 35398601, 35410976, 35430636, 35441823, 35526557, 35526821, 35536226, 35584556, осн.35734573, дос.46999355, 35745496, 35809524, 40051914, 40051922, 40054439, 40088098, 40110439, 40120107, 40120230, 40158057, 41714437, 41788159, 4191862, осн. 41914862, доп. 51451987, 41965278, 41966136, 42042804, 42048801, 42097980, 42097998, 42098004, 42098012, 42165019, осн.42173716 дос.46438347, осн.42199844 дос.46519310, 42246736, 42253963, 42253971, осн.42253989 дос.42689208, осн.42253989 дос.42693747, осн.42253997, дос.42693754, осн.42254037 дос.42735522, осн.42254052 дос.42724435, осн.4225406 дос.42725424, осн.42254060 дос.42725754, 42279398, 42285700, 42295584, осн.42295584 дос.46688081, 42303859, 42316992, 42373951, 42436642, осн.42436642 дос.46821468, 42461459, 42493437, 42493445, 42493486, 42493494, 42493551, 42508481, 42508507, 42508630, 42529032, 42529040, 42529065, 42562306, осн.42650564 дос.51565430, 42672220, 42800532, 42852954, 42935601, 42935627, 42935643, 42935650, 42936039, 42936054, 42936070, осн.42936070 дос.51717452, 42936088, 42936096, 42943126, осн.42943126 дос.51717361, 42943134, 43675107, 43675123, 43719657, осн.43719657 дос.46528089, 43748789, 43776848, 43787779, 43790542, 43794007, 43817626, 43914522, 43914944, 43935659, 43939883, 43939891, 43941327, 43941723, 43941731, 43941905, 43942077, 43942812, 43948561, 43958735, 46198529, 46199659, 46302584, 46333431, осн.46334256 дос.46350443, 46352258, осн.46354643 дос.46367975, осн.46359725 дос.46371167, 46370672, осн.46374542 дос.46443610, осн.46374773 дос.46595484, осн.46374773 дос.46600821, 46375267, 46412953, 46429064, 46436770, осн.46457578 дос.46484523 дос.51337806, 46463154, 46482279, 46492484, 46492617, осн.46499877 дос.46552873, 46502910, 46506960, 46511747, 46519369, 46526547, 46526554, 46538724. 46541967, осн.46576518 дос.46591046, 46605283, осн.46607982 дос.46753745, осн.46609731 дос.46637914, 46622692, 46629226, осн.46644084 дос.46661849, осн.46644217, дос.46679577, осн.46644688, дос.46655494, осн.46644688 дос.51442382, 46655767, 46671004, 46671020, 46671186, осн.46677951 дос.46707147, 46696316, 46699682, 46702619, 46702692, осн.46707741 дос.46749172, 46712386, 46717823, осн.46734877 дос.46745907, 46738845, осн.46738886 дос.46786026, осн.46738894 дос.46749859, 46738902, осн.46739991, дос.46757241, осн.46739991, дос.4675724, дос.46839593, осн.46739991 дос.46781399, 46740569, 46744447, 46746962, 46752176, 46752200, 46752226, 46752242, 46766952, 46779682, 46781332, 46806634, 46814026, 46824868, 46831061, 46831087, 46831855, 46845509, 46845541, 46853602, 46853636, 46853651, 46853677, 46855706, 46855714, 46855730, 46855870, осн.46858304 дос.46749255, осн.46858338 дос.46749263, 46872909, 46895439, осн.46902672 дос.46903928, 46969150, 46969168, 46985099, осн.46998118 дос.46998860, 47007059, 47008313, 47013560, 47042817, 47074539, 47074547, 47100011, 47101548, 47105614, осн.47105614 дос.47235627, 47105622, осн.47105622 дос.47159728, осн.47105622 дос.47179163, 47155619, 47171400, осн.47189253 дос.47232475, осн.47213376 дос.47247879, 47219654, 47229034, 47234786, осн.47240023 дос.47277819, осн.47255492 дос.47258876, 47259098, осн.47277975 дос.47334602, осн.47281894 дос.47347877, 47282546, осн.47282546 дос.51799153, 47288360, 47288378, 47288394, 47288410, осн.47292230 дос.47324116, 51263929, 51275097, осн.51275097 дос.51411999, 51275105, 51275592, 51289205, 51289221, 51308849, 51308856, 51308864, 51308872, 51308880, 51308898, 51308906, 51308914, 51308922, осн.51323921 дос.46509097, осн.51333847, дос. 46519187, 51336360, 51355915, 51368348, 51395549, осн. 51413318 дос.51417632, 51421923, 51421931, 51441483, 51442887, 51442895, 51442945, 51464543, 51481463, 51481760, 51481786, 51510550, 51524486, 51524494, 51536332,осн. 51602258 дос.47081757, 51641611, 51641645, 51642163, 51642171, 51642437, 51669893, 51670545, 51672145, 51684579, 51685865, 51685873, 51685881.

Відповідно до графи 52 залізничних накладних вантаж, що прямував за залізничними накладними, залізницею було доставлено позивачу після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчить календарний штемпель видачі вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевезення вантажу за вказаними вище накладними здійснено відповідачем з порушенням визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, у зв'язку з чим мало місце порушення відповідачем вимог п. 41 Статуту, внаслідок чого позивачем нарахований штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1 874 663, 66 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Як підтверджено матеріалами справи, протягом вересня 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Маріуполь - Сортувальний та Асланове здійснено перевезення вантажів, згідно залізничних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Відповідно до пункту 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Згідно із п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до пункту 116 Статуту та пункту 1.1. Правил є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право відповідачу на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.

Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу становить 1 874 663,66 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку вантажу є обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідачем заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку штрафу не наведено, як і не надано заперечень щодо фактичних обставин справи.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1 874 663,66 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23 576,50 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2018 між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» укладено договір про надання юридичних послуг № 845, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу з питань, що виникають у процесу господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Також, позивачем надано Довідку від 07.03.2018, якою Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» підтверджує те, що адвокат Щербакова Н.В. (свідоцтво ДН№4916 від 29.11.2017) прийнято до складу учасників Адвокатського об'єднання.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правової допомоги №845 від 30.03.2018, копію довіреності № 7 від 02.01.2020, Акт № 1 від 09.01.2020 приймання-передачі наданих послуг, платіжне доручення №4500021917 від 13.03.2020 про оплату послуг на суму 23 476,50 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДН№4916 від 29.11.2017.

У відповідності до змісту акту № 1 від 09.01.2020 приймання-передачі наданих послуг, адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв юридичні послуги у розмірі 23 476,50 грн.

Для визначення суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також судом враховано, що ціна спору у даній справі перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розгляд справи здійснюється в порядку загального провадження.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи, що розгляд справи №910/1590/20 проводиться за правилами загального позовного провадження, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, за таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 23 476,50 грн.

З огляду на викладене вище, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 23 476,50 грн пов'язані з розглядом справи та відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ЛЕВЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1 874 663, 66 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 119,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 476,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.06.2020

Суддя О.В. Гулевець

Попередній документ
89703497
Наступний документ
89703499
Інформація про рішення:
№ рішення: 89703498
№ справи: 910/1590/20
Дата рішення: 26.05.2020
Дата публікації: 10.06.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (15.03.2021)
Дата надходження: 22.01.2021
Предмет позову: про стягнення 1 874 663,66 грн.
Розклад засідань:
25.02.2020 14:50 Господарський суд міста Києва
29.04.2020 14:00 Господарський суд міста Києва
26.05.2020 14:20 Господарський суд міста Києва
15.09.2020 15:45 Північний апеляційний господарський суд
13.10.2020 15:40 Північний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУЛГАКОВА І В
ЧОРНОГУЗ М Г
суддя-доповідач:
БУЛГАКОВА І В
ГУЛЕВЕЦЬ О В
ГУЛЕВЕЦЬ О В
ЧОРНОГУЗ М Г
відповідач (боржник):
Акціонерне товариство "Українська залізниця"
відповідач в особі:
Регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
заявник касаційної інстанції:
АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
позивач (заявник):
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"
суддя-учасник колегії:
АГРИКОВА О В
ЛЬВОВ Б Ю
ЛЬВОВ Б Ю (ЗВІЛЬНЕНИЙ)
МАЛЬЧЕНКО А О
СЕЛІВАНЕНКО В П (ЗВІЛЬНЕНИЙ)
Селіваненко В.П.