61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
04.06.2020р. м. Харків Справа № 905/932/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» за вх.№9251/20 від 19.05.2020р. про забезпечення позову
у справі №905/932/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс»
до відповідача Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про скасування рішення,
за участю учасників процесу:
від позивача (заявника): Чернік А.О., адвокат,
від відповідача: не з'явився,
у судовому засіданні присутній: вільний слухач ОСОБА_1 ,
ТОВ «Хозхімсервіс» звернулось до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020р. у справі №55/20-2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на прийняття відповідачем рішення з неповним і неналежним з'ясуванням обставин справи, з врахуванням грубих порушень процесуальних прав позивача, недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильним застосуванням матеріального права та невідповідністю висновків фактичним обставинам справи.
Ухвалою суду від 21.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.06.2020р.
Одночасно, разом із позовною заявою ТОВ «Хозхімсервіс» подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою останнє просить суд зупинити дію рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020р. у справі №55/20-2019.
Заява мотивована тим, що чинність (дія) рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020р. у справі №55/20-2019 зумовлює обов'язок позивача сплатити накладені штрафи. Невиконання цього обов'язку призводить до нарахування пені у розмірі 1,5% за кожен день прострочення сплати штрафу від суми штрафу, а також дає підстави відповідачу звернутися із позовом про стягнення з позивача суми штрафу та пені, не очікуючи остаточного рішення у справі. Добровільне чи примусове виконання рішення в період його оскарження товариством може істотно ускладнити виконання рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача, оскільки повернення такої значної суми коштів з державного бюджету може бути неможливим або значно ускладненим, що вимагатиме від товариства значних зусиль та пов'язаних з цим витрат, що в свою чергу спричинятиме матеріальні витрати позивача у зв'язку з неможливістю товариства використовувати зазначені кошти у своїй господарській діяльності. Брак обігових коштів призведе до неможливості виконання товариством взятих на себе зобов'язань по вже укладеному договору підряду, зриву календарних графіків виконання будівельних робіт, нарахуванню штрафних та фінансових санкцій, що, в свою чергу, матиме наслідком фінансову неспроможність та банкрутство товариства. Крім того, дія рішення фактично позбавляє позивача можливості брати участь у майбутній процедурах закупівлі на час розгляду справи та ставить під загрозу подальшу діяльність товариства.
Ухвалою суду від 21.05.2020р. заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2020р. о 12:00 год.
02.06.2020р. за вх.№10143/20 господарський суд одержав письмові пояснення відповідача, в яких останній заперечує проти заяви про забезпечення позову з посиланням на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 48, ч. 4 ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» дія рішення про визнання вчинення порушення та накладення штрафу автоматично зупиняється на час розгляду справи господарським судом. При цьому, згідно з приписами ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» на час розгляду чи перегляду господарським судом зупиняється і нарахування пені за прострочення сплати штрафу. Отже, з 21.05.2020р. (дата відкриття провадження у справі) і до дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (у разі його оскарження - постановою апеляційної чи касаційної інстанції) виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020р. у справі №55/20-2019, як і нарахування пені на суму накладеного рішенням штрафу, зупинено на підставі імперативних норм закону. Крім того, відповідач також зазначає про відсутність правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення штрафу з позивача, накладеного вказаним рішенням, до завершення судового розгляду даної справи.
03.06.2020р. за вх.№10290/20 господарський суд одержав пояснення позивача (заявника) до заяви про забезпечення позову, в яких останній посилається на положення ст. ст. 48, 56, 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та офіційні роз'яснення Антимонопольного комітету України від 19.06.2018р. №300-29/02-7453, надані на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.06.2018р. №3304-04/25268-03, за змістом яких сам факт оскарження рішення відповідача та відкриття господарським судом провадження у справі не зумовлює юридичного факту зупинення дії оскаржуваного рішення, що, в свою чергу, призводить до обов'язку позивача по сплаті накладених штрафів у двомісячний термін з моменту отримання рішення та додаткового тягаря по сплаті пені у розмірі 1,5% за кожен день прострочення сплати штрафів. Також, позивач (заявник) посилається на те, що рішення №55/15-р/к від 04.05.2020р. у справі №55/20-2019 внесено до зведених відомостей рішень органів Комітету та оприлюднено на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України, що, в свою чергу, позбавляє товариство права приймати участь в процедурах закупівель впродовж трьох років з дати прийняття відповідного рішення та ставить під загрозу подальшу господарську діяльність товариства, основним видом якої є будівництво житлових і нежитлових будівель та виконання інших будівельних робіт за договорами підряду, які укладені за результатами процедур публічних закупівель. Продовження дії оскаржуваного рішення вплине на фінансовий стан товариства, призведе до неможливості виконання існуючих договірних зобов'язань та звільнення штатних працівників. До того ж, добровільне чи примусове виконання рішення №55/15-р/к від 04.05.2020р. у справі №55/20-2019 в період його судового оскарження може істотно ускладнити виконання рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь товариства, оскільки безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів, на підставі рішення суду, зупинено до 01.01.2021р. відповідно до абз. 8 ст. 2 ч. 2 Прикінцевих положень «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік».
Представник позивача (заявника) у судовому засіданні 04.06.2020р. підтримав заяву та просив суд її задовольнити.
Відповідач у судове засідання 04.06.2020р. не з'явився, але про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 21.05.2020р. як на юридичну адресу засобами поштового зв'язку, так і на офіційну електронну пошту останнього.
Розглянувши заяву ТОВ «Хозхімсервіс», господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Згідно з ч. ч. 1 - 5 ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
За приписами ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» з метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб'єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з: порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду. Рішення органу Антимонопольного комітету України, передбачене цією частиною, може бути прийняте за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України. Таке рішення може прийматись як перед поданням відповідної заяви до господарського суду, так і після подання такої заяви, якщо господарським судом не зупинено дію рішення органу Антимонопольного комітету України, що оскаржується.
Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020р. визнано, що ТОВ «Хозхімсервіс» (ідентифікаційний код 24157485) та ТОВ «Леман-Бетон» (ідентифікаційний код 34843832) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та визначене п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт «ПГВ17 (п)-058 45111260-8-Підготовка будівельного майданчика до проведення гірничих робіт» (оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане на офіційному порталі оприлюднення UA - 2017-07-21-001124-b), проведеної ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії «Полтавагазвидобування» за лотами 1,2,3,4,5 та відповідно до ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за вчинення вказаних порушень накладено в т.ч. на ТОВ «Хозхімсервіс» штраф у загальному розмірі 340 000 грн.
Рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020р. в частині накладення штрафу не визнане таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з оскарженням його до господарського суду відповідно до положень ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Докази на підтвердження протилежного у матеріалах справи відсутні, та на виконання ухвали суду від 21.05.2020р. відповідачем до суду не надано.
Отже, виконання рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020р. в частині накладення штрафу, як і нарахування пені на суму накладеного оскарженим рішенням штрафу, на підставі імперативних приписів ч.5 ст.56 та ч.4 ст.60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» зупинено з 21.05.2020р. (дати відкриття провадження у справі №905/932/20) до дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (у разі його оскарження - постановою апеляційної чи касаційної інстанції) у справі №905/932/20. Додаткового винесення господарським судом ухвали про забезпечення позову у даному випадку не вимагається.
При цьому, у письмових поясненнях від 02.06.2020р. за вх.№10143/20 відповідачем підтверджено зупинення виконання рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020р. на час судового розгляду, а також те, що справи про стягнення з позивача на користь відповідача штрафу, накладеного оскаржуваним рішенням, відсутні, оскільки до завершення судового розгляду даної справи відсутні правові підстави для звернення до суду з відповідним позовом.
Водночас, рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020р. в частині визнання вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», є встановленням юридичного факту у правовідносинах учасників відповідної процедури закупівлі і виконання не передбачає.
При цьому, відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписами ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Більш того, забезпечення позову у такий спосіб фактично призведе до продовження позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019р. у справі № 916/492/19, від 14.11.2019р. у справі №914/938/19, від 01.04.2020р. у справі № 912/2156/19.
Також, слід зазначити про те, що заява про забезпечення позову ґрунтується фактично на припущеннях позивача (заявника), оскільки жодних доказів, які підтверджують вчинення відповідачем дій, направлених на стягнення нарахованого штрафу, реальний намір позивача (заявника) щодо участі у процедурах закупівлі та отримання ним рішення про відмову в участі у процедурах закупівлі в порядку ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» у зв'язку із прийняттям рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020р. та наявністю відповідного запису у зведених відомостях про рішення органів АМК України до суду не надано.
В той же час, у даному випадку, не вбачається, що невжиття обраного позивачем (заявником) заходу забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника), за захистом яких він звернувся, оскільки у разі ухвалення рішення у даній справі про задоволення позову такі порушені права та інтереси позивача (заявника) будуть автоматично відновленими.
З урахуванням викладеного, заява ТОВ «Хозхімсервіс» за вх.№9251/20 від 19.05.2020р. про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» за вх.№9251/20 від 19.05.2020р. про забезпечення позову.
Ухвала набирає чинності 04.06.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 розд. Х «Прикінцеві положення» цього Кодексу в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020р.
Повна ухвала складена 09.06.2020р.
Суддя Л.В. Ніколаєва