61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
09.06.2020 Справа № 905/1048/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
за заявою: Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, м.Авдіївка
до боржника: Фізичної особи-підприємця Грошевої Наталії Павлівни, м.Авдіївка
про видачу судового наказу в порядку наказного провадження
02.06.2020 до суду надійшла заява Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, м.Авдіївка про видачу судового наказу з вимогою стягнення з Фізичної особи-підприємця Грошевої Наталії Павлівни, м.Авдіївка суми заборгованості в розмірі 8548,07грн, яка нарахована внаслідок порушенням останнім умов договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів №100 від 11.12.2017 та №228 від 01.03.2016.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020, заяву розподілено судді Курило Г.Є.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Положеннями статей 147-148 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статті 148 Господарського процесуального кодексу України. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті.
Суд вважає за необхідне зазначити, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Із поданої заявником до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, м.Авдіївка ґрунтуються на укладених між ним та Фізичною особою-підприємцем Грошевою Наталією Павлівною, м.Авдіївка договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів №100 від 11.12.2017 та №228 від 01.03.2016. Оскільки боржник неналежним чином виконав умови вищевказаних договорів, заявник скористався правом звернення до суду із заявою про видачу судового наказу.
В підтвердження обов'язку боржника по сплаті коштів за надані послуги, останній подав до суду в якості доказів копії договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів №100 від 11.12.2017 та №228 від 01.03.2016 разом з копіями додаткових угод до договорів; акти звірки взаємних розрахунків, сформовані та підписані ним 27.04.2020 без доказів надсилання його на адресу боржника, акти звірки боржником не підписані.
При цьому, суд вказує на те, що акт звірки взаєморозрахунків не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін.
Оглянувши подані на розгляд суду документи, суд встановив, що зі змісту наданих договорів, метою їх укладення є надання послуг з вивезення побутових відходів за плату, виходячи з об'єму вивезених відходів (183,34грн за 1 метр кубічний з урахуванням Додаткових угод до договорів).
Передбачене договорами, на яких ґрунтуються вимоги заявника, визначення вартості наданих послуг залежить від обсягу вивезених заявником твердих побутових відходів із розрахунку 183,34грн за 1 м.кв. Таким чином, наявність лише договору не можу бути належним доказом існування права вимоги.
Відсутність доказів фактичного надання послуг (в т.ч. доказів обсягу відходів, вивезених в межах виконання договору, та, як наслідок, доказів наявності вимог у сумі визначеної у заяві), робить неможливим видачу наказу, оскільки за змістом ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у видачу наказу, якщо заява подана з порушенням ст. ст. 148, 150 Господарського процесуального кодексу України, а саме без надання документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги
Таким чином, відповідно до поданих в обґрунтування заявлених вимог документів вбачається, що заявником не надано до суду належних документів, які б підтверджували факт існування заборгованості боржника перед ним у вказаній у заяві про видачу судового наказу до стягнення сумі та на підставі укладених з боржником письмових договорів.
Отже, за висновками суду заявлена до стягнення сума боргу не є безспірною.
Також, суд оглянувши подану на розгляд заяву №01-09/753 від 28.05.2020 та додані до неї договори встановив, що в заяві об'єднані вимоги про стягнення боргу за двома договорами, за кожним з яких заявник склав окремі розрахунки сум заборгованості та окремі акти звірки взаємних розрахунків від 27.04.2020.
Так, за змістом ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі.
Відповідно до ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Аналіз наведених приписів свідчить, що можливість об'єднання в одній заяві про видачу судового наказу вимог за двома або більше договорами розділом II “Наказне провадження” ГПК України взагалі не передбачена.
Наказне провадження - особливий спрощений вид господарського судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист майнових прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом. При цьому наявність грошових вимог має бути підтверджена належно оформленими письмовими доказами, а кожен окремий судовий наказ видається за грошовими вимогами, що виникли на підставі одного договору.
В заяві №01-09/753 від 28.05.2020 об'єднані вимоги про стягнення боргу за двома договорами, таке об'єднання вимог не відповідає приписам процесуального закону та меті наказаного провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За таких обставин заява №01-09/753 від 28.05.2020 про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено ст.ст. 148, 150 Господарського процесуального кодексу України, що згідно з ст.152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови заявнику у видачі судового наказу за правилами наказного провадження.
Керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити Комунальному підприємству «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, м.Авдіївкау у задоволенні заяви №01-09/753 від 28.05.2020 про видачу судового наказу з вимогою стягнення з Фізичної особи-підприємця Грошевої Наталії Павлівни, м.Авдіївка суми заборгованості у розмірі 8548,07грн, яка нарахована внаслідок порушенням останнім умов договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів №100 від 11.12.2017 та №228 від 01.03.2016.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвалу складено та підписано 09.06.2020.
Суддя Г.Є. Курило