Постанова від 05.06.2020 по справі 902/876/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року Справа № 902/876/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Грязнов В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 р. у справі № 902/876/19 (суддя Тварковський А.А., повний текст рішення складено 02.03.2020 р.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик МКІ"

про стягнення 35498,6 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 року у справі №902/876/19 у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до товариства з обмеженою відповідальності "Шляховик МКІ" про стягнення 35498,6 грн. відмовлено повністю.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. Обов'язок доведення вказаних обставин та обґрунтування розміру шкоди покладається на позивача. Відповідач у свою чергу повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди, оскільки відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України наявність вини презюмується.

В ході розгляду справи господарський суд Вінницької області прийшов до висновку, про недоведеність позивачем наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, оскільки інформація щодо пролягання кабельних ліній зв'язку за місцем проведення робіт не могла бути відома останньому, з огляду на відсутність у виконавчому комітеті Немирівської міської ради технічної документації, яка б підтверджувала, що за адресою проведення робіт пролягають межі охоронних ліній електрозв'язку. Відтак, в даному випадку відсутній причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення, тобто, зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Окрім того, на думку суду, також відсутній такий елемент складу цивільного правопорушення як вина, оскільки у відповідача об'єктивно відсутньою була можливість дізнатися, що його дії можуть бути протиправними та спричинити негативні наслідки.

Що стосується поданих позивачем копій доказів щодо нанесення трас кабельних ліній, то господарський суд вказує, що вони не беруться судом до уваги, оскільки їх достовірність не можливо перевірити за допомогою оригіналів, а також вони не узгоджуються з доказами, що подані Немирівською міською радою як безпосереднім тримачем даної інформації.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності "Шляховик МКІ" на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" витрати на сплату судового збору у розмірі 2881, 50 грн..

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано суду доказів, що станом на 08.06.2019 р., на момент проведення земляних робіт ТОВ "Шляховик МКІ", були наявні попереджувальні знаки щодо розташування кабельних ліній на місці здійснення робіт, оскільки у відповідності до абз.2 п.2 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 р. такі попереджувальні знаки встановлюються поза населеними пунктами, а в містах траси підземних кабельних ліній електрозв'язку визначаються технічною документацією, примірник якої повинен знаходитись у структурному підрозділі з питань містобудування та архітектури місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради.

Позивач звертає увагу суду на те, що ним було додано до матеріалів справи належним чином завірені копії довідки про нанесення траси кабельної лінії зв'язку на карту (план), що проходять по вулицях м. Немирова від 10.02.2012р. за підписами уповноважених осіб зі сторони позивача та Немирівської міської ради та рішенням Немирівської міської ради Вінницької області 5 сесії 1 скликання від 30.03.2017р. «Про заходи щодо збереження від пошкоджень кабельних ліній зв'язку на території Немирівської міської ОТГ». Згідно вищевказаною довідкою карта (план) знаходиться в архітектора міста ОСОБА_1 Крім того, в матеріалах справи наявні розписки архітектора та землевпорядника Немирівської міської ради від 10.02.2012 року про отримання письмового попередження про проходження кабельних ліній зв'язку та ознайомлення з вимогами Правил охорони ліній зв'язку та Умовами проведення робіт в охоронних зонах кабелю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 р. № 135, а також про відповідальність за проведення неузгоджених з структурним підрозділом позивача робіт та відповідальність за пошкодження кабельних ліній зв'язку. Дані документи є частиною технічної документації, що відповідно до п. 2 Правил знаходяться в структурному підрозділі з питань містобудування та архітектури Немирівської міської ради. Таким чином апелянт вважає, що вищевказані докази спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність технічної документації в Немирівській міській раді, зроблений на підставі довідки виконавчого комітету Немирівської міської ради від 13.02.2020р. № 02-17-0333, наданої до суду.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" стверджує, що судом першої інстанції було проігноровано та не оглянуто в судовому засіданні оригінали вищевказаних доказів, які знаходяться у сторони позивача, що є порушенням статті 86 ГПК України, оскільки суд повинен був оцінити належність, допустимість, достовірність даних доказів, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Скаржник вважає, що відповідачем жодними належними та допустимими доказами не було доведено, що шкоду було завдано не з його вини. У свою чергу матеріалами справи підтверджується факт пошкодження кабельних ліній зв'язку ТОВ "Шляховик МКІ" під час проведення ремонту дорожнього покриття, про що зазначено в рішенні суду та не було спростовано відповідачем.

Апелянт вказує, що відповідно до п.19 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 р. №135 (далі - Правила) підприємства, установи, організації та громадяни, які проводять земляні роботи, у разі виявлення підземних кабелів, що не зазначені у технічній документації на ведення робіт, зобов'язані негайно припинити роботу поблизу виявлених кабелів, вжити заходів для їх збереження і сповістити про це найближчого оператора телекомунікацій. Однак, відповідачем не було надано доказів додержання ним вказаних вимог, а тому при прийнятті рішення суду першої інстанції треба було взяти до уваги, що відповідно до пункту 24 Правил підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, винні у невиконанні вимог цих Правил, а також у порушенні нормальної роботи ліній електрозв'язку, відшкодовують збитки операторам телекомунікацій і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Також публічне акціонерне товариство "Укртелеком" зазначає, що ним у повному обсязі було доведено розмір шкоди завданий в результаті неправомірних дій відповідача, що підтверджується дефектним актом з додатками, зведеним кошторисним розрахунком та локальним кошторисом на будівельні роботи на відновлення кабельної лінії зв'язку м.Немирів по вул. Соборній, 93 в результаті пошкодження 08.06.2019 р..

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик МКІ", подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення, рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 року у справі №902/876/19 без змін.

Вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 р. у справі №902/876/19 є законним та справедливим з огляду на те, що траси підземних кабельних ліній визначаються відповідною технічною документацією, примірним якої повинен знаходитись у структурному підрозділі з питань містобудування та архітектури місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа виконавчого комітету Немирівської міської ради від 11.12.2019 р. №02-17-2891 на заяву директора ТОВ "Шляховик МКІ" та листа виконавчого комітету Немирівської міської ради від 13.02.2020 р. №02-17-0333 на виконання ухвали господарського суду Вінницької області від 07.02.2020 р., інформація щодо такої технічної документації у виконавчого комітету Немирівської міської ради відсутня.

Таким чином, з огляду на відсутність у виконавчому комітеті Немирівської міської ради технічної документації, яка б підтверджувала, що за адресою проведення робіт пролягають межі охоронних ліній електрозв'язку, відповідач позбавлений був можливості знати, що у місці проведення земляних робіт прокладено кабельні каналізації електрозв'язку, які відповідно до Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 № 135, підлягають охороні.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що розмір завданих збитків апелянт підтверджує, локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 та зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва щодо відновлення ділянки кабельної лінії зв'язку м. Немирів, вул. Соборна, 93 - кабелю ТИП 100x2x0,4 в результаті пошкодження 08.06.2019р. загальною вартістю 35498,6 грн., який затверджено начальником технічної служби Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" Добрим В.М., однак первинних документів на підтвердження вихідних даних, зазначених у вищевказаних документах (подорожні листи, чеки про придбання, тощо) апелянтом не надано.

Стосовно поданих апелянтом копій доказів щодо нанесення трас кабельних ліній зв'язку, відповідач вважає, що вони обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки їх достовірність не можливо перевірити за допомогою оригіналів, при цьому вони не узгоджуються з доказами, що подані міською радою як безпосереднім тримачем даної інформації.

29.04.2020 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надійшла відповідь на відзив товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик МКІ" на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 р. у справі № 902/876/19. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" вважає заперечення відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької області 22.10.2019 року у справі №902/876/19 необґрунтованими та безпідставними з підстав, що вже були викладені ним в апеляційній скарзі.

Водночас, стосовно твердження відповідача про недоведеність позивачем розміру завданої йому неправомірними діями відповідача шкоди, апелянт вважає, що воно є абсолютно безпідставним з огляду на наступне. Шкода, яка завдана ПАТ "Укртелеком" неправомірними діями відповідача складається з вартості пошкодженого майна та витрат, які ПАТ "Укртелеком" повинно понести для відновлення ліній електрозв'язку. До матеріалів справи додано докази, які підтверджують розмір та балансову вартість пошкодженого майна, а саме: дефектний акт №001-0619-244-СЛД №4 від 08.06.2019 року з додатками, наряди, накладні, зведений кошторисний розрахунок та локальний кошторис на будівельні роботи на відновлення кабельної лінії зв'язку м. Немирів по вул. Соборній, 93 в результаті пошкодження 08.06.2019 року.

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, а також приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 р. у справі №902/876/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2019 року працівниками СЛД №4 (м. Немирів) РЦТ №244 було виявлено пошкодження двох каналів кабельної каналізації та трьох кабелів ТПП 100x2x0.4 при проведенні ремонту дорожнього покриття по вул. Соборна біля зупинки "Будівельник" у м. Немирів.

Факт пошкодження кабелю електрозв'язку ТПП 100Х2Х0,4 в кількості трьох штук за адресою: вул. Соборна, 93, м. Немирів, зафіксовано дефектним актом №001-0619-244-СЛД№4 від 08.06.2019р. із зазначенням переліку ремонтних робіт, який підписано складом постійно діючої робочої комісії СЛД №4 (а.с. 55-57) та актом №1 встановлення викрадення, знищення або зловмисного пошкодження КЛЗ від 08.06.2019р. (а.с.58).

25.06.2019р. комісією у складі начальника станційно-лінійної дільники (СЛД) №4 (м. Немирів) та двох електромонтерів ЛСЕЗ складено акт №1 встановлення зловмисного пошкодження КЛЗ за адресою: вул. Соборна, 93, у якому зазначено необхідність заміни ряду компонентів об'єкта для його повноцінного функціонування, а саме: кабелю телефонного ТПП 100х2х0,4 в кількості 0,015 км; муфти кабельні ТПП 100х2 в кількості 6 шт.; будівництва оглядового пристрою ККЕ ККЗ-2 в кількості 1шт.

Окрім того, позивачем складено локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 та зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва щодо відновлення ділянки кабельної лінії зв'язку м. Немирів, вул. Соборна, 93 - кабелю ТПП 100х2х0,4 в результаті пошкодження (08.06.2019) загальною вартістю 35498,60 грн, який затверджено начальником технічної служби Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" Добрим В.М.

Як вбачається з листа виконавчого комітету Немирівської міської ради вих. №02-17-1551 від 21.06.2019р., ремонт дорожнього покриття у м. Немирів по вул. Соборна біля зупинки "Будівельник" проводив підрядник ТОВ "Шляховик МКІ" (а.с. 18).

ПАТ "Укртелеком" звернулося до ТОВ "Шляховик МКІ" із претензією №08-235 від 25.07.2019р. про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням ліній зв'язку на суму 35498,60 грн., однак відповіді ТОВ "Шляховик МКІ" на вказану претензію матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, ПАТ "Укртелеком" звернулося із позовом до суду про стягнення з ТОВ "Шляховик МКІ" завданих матеріальних збитків в сумі 35498,60 грн.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

З огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди.

Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

На позивача, зокрема, в силу вимог ч. 3 ст.13 ГПК України покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Обов'язок доведення вказаних обставин покладається на позивача. Також позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, яка заявлена до стягнення з відповідача. Відповідач повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України наявність вини презюмується.

Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про телекомунікації» уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв'язку та навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних зон і утворення просік визначається законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996р. №135 затверджено Правила охорони ліній електрозв'язку (надалі -Правила), пунктом 2 яких встановлено, що на трасах кабельних і повітряних ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони: для підземних кабельних і повітряних ліній електрозв'язку - це смуга землі, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку.

Пункт 6 вказаних Правил забороняє у межах охоронних зон ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку без письмової згоди операторів телекомунікацій, а також без присутності їх представника виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати ґрунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки. Самі роботи в охоронних зонах відповідно до п. 8 Правил виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, які є додатком до цих Правил.

Пунктом 8 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують роботи в охоронній зоні, за три доби до їх початку повинні повідомити телефонограмою оператора телекомунікацій про день і час проведення робіт, під час виконання яких необхідна присутність його представника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані вимоги законодавства кореспондуються з рішенням Немирівської міської ради №13 від 30.03.2017 року, відповідно до якого на території Немирівської міської об'єднаної територіальної громади в місцях проходження підземних кабельних ліній зв'язку заборонено проведення будь-яких земляних робіт на глибині понад 30 см, зокрема заміну опар, підключення до житлових будинків водогонів, газопроводів та інших підземних комунікацій, посадку дерев, викопування підвалів, колодязів і інших робіт, пов'язаних із розриттям ґрунту, без попереднього погодження, письмового дозволу та виклику на місце робіт працівника ТОВ «Атраком» та працівника ЛТДМ-8 Вінницької філій ПАТ «Укртелеком».

З наведеного вбачається, що саме на особу, яка має намір здійснити проведення земляних робіт, покладено обов'язок з'ясувати до початку проведення таких робіт чи знаходиться земельна ділянка, на якій будуть виконуватися земляні роботи в межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, та чи не проходять в такій зоні підземні кабельні лінії електрозв'язку, у разі наявності яких проведення земляних робіт можливе лише за умови отримання попереднього погодження, письмового дозволу та виклику на місце робіт працівника, зокрема ЛТДМ-8 Вінницької філій ПАТ «Укртелеком».

Факт наявності траси кабельних ліній зв'язку у місці проведення земляних робіт відповідачем, підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про нанесення траси кабельної лінії зв'язку на карту (план) від 10.02.2012р.. Відповідно до вказаної довідки на карту нанесено траси кабельних ліній, що проходять по території міста Немирів Вінницької області, представник міської ради попереджений, що проведення робіт в охоронній зоні ліній зв'язку без попереднього узгодження з структурним підрозділом філії ВАТ «Укртелеком» та за відсутності його представника заборонено (а.с. 72).

Однак матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем приписів п. 6 Правил, п. 8 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, а також вимог рішення Немирівської міської ради №13 від 30.03.2017 року стосовно будь-якого повідомлення (попереднього погодження, письмового дозволу, виклику на місце робіт) ПАТ «Укртелеком» про намір здійснювати 08.06.2019 року по вул. Соборна. 93, м. Немирів, ремонтні роботи, що помилково не враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Посилання суду першої інстанції, як на підставу для відмови в позові, на положення абз. 7 п.2 Правил, відповідно до якого траси підземних кабельних ліній електрозв'язку в містах визначаються відповідною технічною документацією, примірник якої повинен знаходитись у структурному підрозділі з питань містобудування та архітектури місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради, оцінюється судом апеляційної інстанції критично, оскільки наведене не може нівелювати обов'язку відповідача, визначеного у п. 6 Правил та в рішенні Немирівської міської ради №13 від 30.03.2017 року, щодо встановлення дійсної відсутності у місці проведення земляних робіт кабельних ліній чи віднесення такого місця до охоронних зон ліній електрозв'язку.

Окрім того, зі змісту абз. 7 п.2 Правил вбачається, що у структурному підрозділі з питань містобудування та архітектури місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради має зберігатися один з примірників технічної документації, що не виключає наявність інших примірників в інших суб'єктів таких правовідносин, зокрема в позивача, як оператора електрозв'язку.

Отже відсутність у відділі містобудування та архітектури Немирівської міської ради примірника технічної документації з прокладення кабельної каналізації та кабелів в місті Немирів, не виключає обов'язку відповідача встановити до початку виконання земляних робіт, чи віднесене місце проведення таких робіт до охоронних зон кабельних ліній електрозв'язку.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що подані позивачем докази в копіях щодо нанесення трас кабельних ліній зв'язку не беруться судом до уваги, оскільки їх достовірність не можливо перевірити за допомогою оригіналів, при цьому вони не узгоджуються з доказами, що подані міською радою як безпосереднім тримачем даної інформації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч. 2, ч. 6 ст.91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового документу.

Натомість матеріали справи не містять доказів витребовування судом з власної ініціативи або за клопотанням відповідача оригіналів вищевказаних документів у позивача, з огляду на що висновки суду першої інстанції про неврахування поданих позивачем письмових доказів (належним чином завірених копій документів) є передчасними та такими, що порушують принцип змагальності сторін закріплений в ст. 13 ГПК України та вимоги ст. 91 ГПК України.

При цьому, оцінюючи як докази у даній справі довідки Немирівської міської ради від 11.12.2019р. (а.с. 68) та від 13.02.2010р. (а.с. 91), відповідно до яких технічна документація з прокладення кабельної каналізації та кабелів в місті Немирів і зокрема по вул. Соборній у відділі містобудування та архітектури відсутня, колегія суддів зазначає, що інформація відображена у вказаних довідках не відповідає фактичній наявності підземних кабельних ліній електрозв'язку по вул. Соборній у м. Немирів Вінницької області, а тому такі докази не є належними та достовірними доказами на підтвердження відсутності вини відповідача в заподіянні збитків, в розумінні ст.ст. 76, 78 ГПК України.

За наведених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача, яка полягає у невиконанні приписів п. 6 Правил охорони ліній електрозв'язку, п. 8 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, а також вимог рішення Немирівської міської ради №13 від 30.03.2017 року, якими встановлено обов'язок відповідача щодо повідомлення позивача про намір здійснювати ремонтні роботи, що є одним з елементів склад цивільного правопорушення.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання вимог п.6 Правил та п. 8 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, а також вимог рішення Немирівської міської ради №13 від 30.03.2017 року сталося пошкодження двох каналів кабельної каналізації та трьох кабелів ТПП, яким було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну позивача.

Оцінюючи доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження понесених витрат на ремонт кабельних ліній електрозв'язку, а тому не доведено суму понесених збитків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Досліджуючи природу заявленої до стягнення суми у даній справі, колегія суддів зауважує, що такі збитки є наслідком прямих майнових втрат позивача, чиє майно (лінії електрозв'язку) було пошкоджено, а тому такі збитки є реальними в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Колегією суддів встановлено, що витрати позивача на відновлення пошкодженої кабельної лінії зв'язку по вул. Соборна, 93, м. Немирів склали 35498,60 грн., що підтверджується зведеним кошторисом (а.с. 12), локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 (а.с. 13-14), а також нарядами на виконання робіт №1/07 ИТЗ, №4/07 МТЗ (а.с. 47-59) та актами на списання товарно-матеріальних цінностей №1 від 17.07.2019р. та №15 від 25.07.2019 року (а.с., 61-52), що є належними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України на підтвердження суми витрат пов'язаних зі здійсненням ремонту пошкоджених ліній електрозв'язку та понесених збитків позивачем.

Належних доказів, які б спростовували розмір витрат на відновлення пошкодженої ліній електрозв'язку, або підтверджували відшкодування відповідачем завданої позивачу шкоди, відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Також, відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у завданні майнової шкоди позивачу під час проведення ремонтних робіт по вул. Соборній, 93, м. Немирів, внаслідок чого і сталося пошкодження лінії зв'язку.

Отже, колегія суддів, встановивши наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у виді відшкодування збитків, а також, встановивши їх розмір, вважає, що що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вказане, апеляційну скаргу позивача слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати та прийнявши нове рішення, яким позов задоволити.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Віницької філії ПАТ "Укртелеком" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 р. у справі № 902/876/19 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.2020 р. у справі №902/876/19 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі, яким позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Віницької філії ПАТ "Укртелеком" - задоволити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик МКІ" (22700, Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. Європейська, буд. 32, код ЄДРПОУ 36928095) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Віницької філії ПАТ "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд.10, код ЄДРПОУ 0118224, IBAN US НОМЕР_2 в АТ "АЛЬФА-БАНК", м. Київ) збитки в сумі 35498 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 60 (шістдесят) коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик МКІ" (22700, Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. Європейська, буд. 32, код ЄДРПОУ 36928095) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Віницької філії ПАТ "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд.10, код ЄДРПОУ 0118224, IBAN US НОМЕР_2 в АТ "АЛЬФА-БАНК", м. Київ) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят один) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

6. Господарському суду Вінницької області видати судові накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Попередній документ
89702885
Наступний документ
89702887
Інформація про рішення:
№ рішення: 89702886
№ справи: 902/876/19
Дата рішення: 05.06.2020
Дата публікації: 10.06.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.03.2020)
Дата надходження: 23.03.2020
Предмет позову: стягнення 35498,6 грн.
Розклад засідань:
21.01.2020 10:30 Господарський суд Вінницької області
23.01.2020 12:00 Господарський суд Вінницької області
13.02.2020 12:00 Господарський суд Вінницької області
20.02.2020 11:30 Господарський суд Вінницької області