вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2020 р. Справа№ 910/14247/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський тролейбус"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020
у справі № 910/14247/19 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Комунального підприємства "Міський тролейбус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Елком Україна"
про стягнення 118 229, 28 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №910/14247/19 у задоволенні позову Комунального підприємства «Міський тролейбус» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Елком Україна» про стягнення 118 229грн.28коп. збитків за договором на виконання проектних робіт від 03.05.2018 №166П відмовлено повністю.
Рішення Господарського суду міста Києва ґрунтується на тому, що:
- на виконання умов договору на виконання проектних робіт №166П від 03.05.2018 відповідачем були виконані роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг, які підписані позивачем без будь-яких зауважень;
- платіжними дорученнями підтверджується оплата позивачем виконаних робіт;
- акт планової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Міський тролейбус» та довідка зустрічної перевірки відповідача не можуть бути доказами факту завдання відповідачем позивачу збитків, у зв'язку із завищенням відповідачем вартості робіт з інженерного проектування, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які встановлюють обсяг та вартість послуг.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 року у справі №910/14247/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані послуги в сумі 291130,00 грн.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:
- в порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», яким визначається порядок визначення вартості робіт з інженерного проектування, до калькуляції вартості виконання послуги до договору на виконання проектних робіт від 03.05.2018 №166 відповідачем були включені накладні за адміністративні витрати та прибуток окремими рядками, та які відповідно до вимог п.3.1 К ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вже враховані усередині показники кошторисної вартості в розрахунку на один людино-день, отже вказані витрати фактично двічі включено відповідачем до калькуляції вартості послуг, внаслідок чого виникло завищення їх вартості на суму, яка є предметом позовних вимог та складає розмір збитків;
- нормами ст. 891 ЦК України передбачена відповідальність підрядника за недоліки проектно-кошторисної документації, а також його обов'язок відшкодувати завдані збитки;
- акт планової ревізії фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Міський тролейбус» від 20.05.23019 №04.06-21/05 та довідку від 15.05.2019 №04.6-21/13-з зустрічної перевірки відповідача містять всі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), які мають значення для вирішення справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міський тролейбус" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020, справу № 910/14247/19 призначено до розгляду на 08.04.2020.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14247/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу у справі № 910/14247/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначити до розгляду на 13.05.2020 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В. Відкласти розгляд справи №910/14247/19 на 03.06.2020.
В судове засідання апеляційного господарського суду 03.06.2020 не з'явились представники позивача та відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міський тролейбус" , справу № 910/14247/19 призначено до розгляду на 08.04.2020, однак з огляду на встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України карантину, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 справу призначено до розгляду на 13.05.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, та з метою мінімізації ризиків її розповсюдження, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕЛКОМ УКРАЇНА" та відкладення розгляду справи на 03.06.2020.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 27 Конституції України обов'язком держави є захист життя людини.
Разом з тим суд зважає на приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України згідно із якими одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії").
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
Судова колегія доводить до відома учасників справи положення норм статті 196 ГПК України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності та статті 202 ГПК України згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
З урахуванням наведеного вище, належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, відсутності клопотань сторін про відкладення розгляду справи, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, зважаючи на приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України згідно із якими одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, судова колегія ухвалила розгляд справи у відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила наступне.
03.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді Елком Україна", як виконавцем, та Комунальним підприємством "Міський тролейбус", як замовником, укладено договір на виконання проектних робіт № 166П, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати послуги з розробки 3D моделей та робочої документації елементів облицювання тролейбуса низькопольного типу ТРН, відповідно "Тролейбуси типу ТРН. Технічні умови" ТУ У 29.1-34811465-003:2017, відповідно до пункту 1.1. якого, предмет договору: код 71320000-7 (ДК 021-2015) Послуги з інженерного проектування (Послуга з розробки 3D моделей та робочої документації елементів облицювання тролейбуса).
Пунктом 1.3. договору визначено перелік робіт.
Пунктом 1.4. договору визначено перелік етапів робіт.
Згідно з пунктами 1.5. - 1.9. договору зміст виконання робіт визначаються відповідним технічним завданням (далі ТЗ), яке замовник передає виконавцю. Технічне завдання має бути узгоджено сторонами до початку робіт. Замовник забезпечує виконавця усією інформацією, необхідною для виконання робіт за цим договором, яка указана у ТЗ до початку робіт. Замовник передає виконавцю дизайн-проект тролейбуса до початку робіт. Терміни виконання робіт визначаються згідно з термінами по кожному етапу робіт, які вказані у специфікації к даному договору.
За приписами пункту 2.1. договору за виконанні послуги, які є предметом даного договору, замовник перераховує кошти виконавцеві відповідно до протоколу угоди про договірну ціну (додаток № 1). Вартість послуг за цим договором визначається протоколом про договірну ціну та становить - 289 380, 84 грн (двісті вісімдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят гривень 84 коп.), в тому числі ПДВ - 20 % - 48 230,14 грн.
Пунктом 2.2. договору визначено, що замовник здійснює виконавцю авансовий платіж в розмірі 40 % від суми вартості кожного етапу послуги, вказаних у калькуляції (додаток № 3) до початку виконання роботи по даному етапу. Кінцевий розрахунок за виконані послуги здійснюється замовником на протязі 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі робіт по кожному етапу.
Відповідно до пункту 3.1. договору приймання робіт (виконаних послуг) послуги, що підлягають оформленню й здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання і по закінченню даного договору визначається технічним завданням (додаток 1).
Згідно з пунктом 3.3. договору по завершенню кожного етапу робіт виконавець надає замовнику результати робіт та акт приймання-передачі робіт (виконаних послуг).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 7.1. договору).
Між сторонами досягнуто угоду про розмір договірної ціни, що підтверджується підписаними між сторонами протоколом про договірну ціну, який є додатком № 1 до договору № 166 П від 03.05.2018.
Додатком №2 до договору №166П від 03.05.2018 затверджено календарний план виконання робіт (надання послуг).
Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та виконання проектних робіт № 166П від 03.05.2018 відповідачем виконані роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг від 11.06.2018 № 12 на суму 96 460грн 32 коп., від 26.10.2018 № 26 на суму 57 876грн 12 коп. та від 09.01.2019 № 2 на суму 48 230грн.16коп., які були підписані позивачем без будь-яких зауважень.
Платіжними дорученнями підтверджується оплата позивачем виконаних відповідачем робіт, а саме від 28.09.2018 № 4001 на суму 23 150 грн 45 коп., від 19.11.2018 № 5009 на суму 10 000грн 00 коп., від 20.11.2018 № 5052 на суму 5000грн 00 коп., від 21.11.2018 № 5085 на суму 5 000 грн 00 коп., від 04.12.2018 № 5353 на суму 10 000грн 00 коп., від 05.12.2018 № 5386 на суму 4725грн 67 коп., від 14.05.2018 № 215 на суму 38 584грн 13 коп., від 19.06.2018 № 271 на суму 1 876грн 19коп., від 20.06.2018 № 273 на суму 5 000грн 00коп., від 21.06.2018 № 2269 на суму 5 000 грн 00 коп., від 23.06.2018 № 2306 на суму 2500грн 00коп., від 25.06.2018 №2330 на суму 5000грн 00 коп., від 02.07.2018 № 2396 на суму 5 000грн 00 коп., від 03.07.2018 № 2415 на суму 5 000 грн 00 коп., від 04.07.2018 № 2438 на суму 5 000грн 00 коп., від 05.07.2018 № 2457 на суму 5 000грн 00коп., від 06.07.2018 № 2489 на суму 5 000грн 00 коп., від 09.07.2018 № 2573 на суму 5 000 грн 00 коп., від 10.07.2018 № 2593 на суму 5 000 грн 00 коп., від 16.07.2018 № 2668 на суму 3 500 грн 00 коп., від 19.12.2019 № 5663 на суму 6 292 грн 06 коп., від 20.12.2018 № 5680 на суму 10 000 грн 00 коп., від 21.12.2018 № 5763 на суму 3 000грн 00 коп., від 21.01.2019 № 298 на суму 15 938 грн 10 коп. та від 22.01.2019 № 307 на суму 13 000 грн 00 коп.
Державною аудиторською службою України проведено планову ревізію фінансової-господарської діяльності Комунального підприємства "Міський тролейбус" за період з 01.01.2016 по 30.04.2019.
За результатами проведення планової ревізії фінансової-господарської діяльності Комунального підприємства "Міський тролейбус" складено акт від 20.05.2019 № 04.06-21/05, яким встановлено факт неправомірного завищення відповідачем вартості робіт за договором на виконання проектних робіт № 166П від 03.05.2018 на загальну суму 118 229грн 28 коп.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 582 від 10.06.2019 про повернення коштів в сумі 118 229 грн 28 коп. сплачених внаслідок завищення в калькуляції кошторисної вартості, на яку відповідач надав відповідь та відмовив в задоволенні претензії позивача.
Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає про те, що збитки в розмірі 118229 грн.28 коп., понесені у зв'язку із завищенням відповідачем вартості робіт з інженерного проектування на загальну суму 118 229грн 28 коп. за договором на виконання проектних робіт № 166П від 03.05.2018 підтверджуються актом від 20.05.2019 № 04.06-21/05 планової фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Міський тролейбус", складеним східним офісом Держаудитслужби, а також довідкою від 15.05.2019 № 04.06-21/13-з зустрічної перевірки відповідача, здійсненої східним офісом Держаудитслужби за період з 01.01.2016 по 30.04.2019, тому підстави вважати такі документи неналежними та допустимими доказами у суду були відсутні, не можуть бути покладені в основу рішення огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, договір на виконання проектних робіт № 166П від 03.05.2018 сторонами виконано повністю, роботи надані та оплачені, жодних претензій та зауважень зі сторони замовника виконавцю заявлено не було.
Колегія суддів зазначає про те, що між сторонами існують договірні відносини, які встановлюють обсяг та вартість послуг, в тому числі в калькуляції, яка є частиною договору, тому акт планової ревізії фінансової-господарської діяльності Комунального підприємства "Міський тролейбус" від 20.05.2019 № 04.06-21/05 та довідку від 15.05.2019 № 04.06-21/13-з зустрічної перевірки відповідача, здійсненої східним офісом Держаудитслужби за період з 01.01.2016 по 30.04.2019 судом не може бути покладено в основу рішення та стягнення збитків у розмірі 118 229грн 28 коп., понесених, на думку позивача, у зв'язку із завищенням відповідачем вартості робіт з інженерного проектування на загальну суму 118 229 грн 28 коп., в той час як підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, у зв'язку з чим місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 118 229грн 28 коп.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський тролейбус" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №910/14247/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14247/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2020
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді В.В.Андрієнко
С.І. Буравльов