Ухвала від 09.06.2020 по справі 908/919/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" червня 2020 р. Справа№ 908/919/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2020

у справі № 908/919/20 (суддя: Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ"

до Держави в особі Департаменту митної політики Міністерства фінансів України

про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу держави

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020 до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява б/н від 06.04.2020 (вх. № 1014/08-07/20 від 07.04.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ", м. Запоріжжя до держави в особі Департаменту митної політики Міністерства фінансів України, м. Київ про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу держави.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 позовну заяву б/н від 06.04.2020 (вх. № 1014/08-07/20 від 07.04.2020) вирішено було передати за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки відповідачем у даній справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, а саме Департамент митної політики Міністерства фінансів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 повернуто позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (сформованою в системі «Електронний суд»), у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №908/919/20 на направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

По - перше, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2020 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX. Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102, 00 грн.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 2 102, 00 грн.

У той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Не зазначено про наявність таких доказів й у додатках до апеляційної скарги.

Одночасно, апелянт вказує, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється у категорії справ про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою або службовою особою.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Однак, наразі апелянт оскаржує саме ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі № 908/919/20 про повернення позовної заяви, за оскарження якої, в силу підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачається сплата судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 102, 00 грн.

По - друге, пунктом 3 частини 3 статті 258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 259 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Однак, при зверненні з апеляційною скаргою скаржником в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим сторонам у справі.

При цьому, в абзаці 5 сторінки 3 апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" щодо відправлення іншим учасникам копії скарги і доданих до неї документів вказало наступне: «стаття 258 ГПК встановлює, що до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Стаття 41 ГПК встановлює, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (див. лист Міністерства юстиції України 8067). Представники не є сторонами, ГПК не вимагає відправлення представникам (не учасникам справи) копії скарги.».

З першої сторінки апеляційної скарги вбачається, що відповідачем позивач визначив «Державу», адресу місцезнаходження - «Україна»; представником відповідача апелянт визначив ОСОБА_1 , директора Департаменту митної політики Міністерства фінансів України, вказавши адресу його місця проживання та перебування.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позов заявлено до Держави в особі Департаменту митної політики Міністерства фінансів України. Як зазначено Господарським судом міста Києва у вступній частині ухвали від 19.05.2020, адресою Департаменту митної політики Міністерства фінансів України є 04071, місто Київ, вул. Межигірська, 11.

Таким чином, колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо того, що стороною у цій справі є держава, яка не містить ознак юридичної особи, оскільки позов заявлено до держави в особі Департаменту митної політики Міністерства фінансів України, що є структурним підрозділом Міністерства фінансів України, яке містить ознаки юридичної особи, має ідентифікаційний код юридичної особи та є органом державної влади.

Згідно загальнодоступних даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Міністерства фінансів України є 01008, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2, а з офіційного веб-сайту Міністерства фінансів України випливає, що в якості поштової адреси для кореспонденції вказано 04071, місто Київ, вул. Межигірська, 11.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно статті 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2019 р. у справі №242/4741/16-ц зазначила, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду (п. 44).

Відтак, оскільки позивач, звертаючись до місцевого господарського суду з позовом, самостійно визначив Департамент митної політики Міністерства фінансів України як орган, через якого держава бере участь у справі, тобто учасником судового процесу, то такий учасник не може бути обмежений в захисті свої прав та реалізації своїх процесуальних обов'язків.

Зважаючи на викладене, на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України апелянту потрібно надати докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншій стороні у справі, а саме - Департаменту митної політики Міністерства фінансів України на адресу: 04071, місто Київ, вул. Межигірська, 11.

Разом з тим, зазначення позивачем відповідача у позовній заяві та апеляційній скарзі є відмінним, тому позивачу необхідно уточнити відомості щодо відповідача.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання скаржнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, а саме: надання доказів направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу та надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №908/919/20 у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з вищенаведеного, скаржник повинен надати суду апеляційної інстанції докази направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам апеляційного провадження та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, суд апеляційної інстанції роз'яснює, що згідно з ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання у визначений судом строк вищезазначених документів, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 118, 119, 174, 234, 254, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі № 908/919/20 - залишити без руху.

2. Роз'яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом надання: - доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №908/919/20 у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.; - доказів направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів іншому учаснику апеляційного провадження.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ", що якщо недоліки не будуть усунені особою в зазначений строк, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

4. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова

Попередній документ
89702806
Наступний документ
89702808
Інформація про рішення:
№ рішення: 89702807
№ справи: 908/919/20
Дата рішення: 09.06.2020
Дата публікації: 10.06.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.06.2020)
Дата надходження: 11.06.2020
Предмет позову: відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу держави