Провадження № 22-ц/803/2325/20 Справа № 205/9710/19 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
03 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
за участю секретаря - Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПІІ "АМІК Україна" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження за даним позовом в частині позовних вимог на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, оскільки апелянт вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи.
Відповідач відповідно до ст. 360 ЦПК України подав відзив, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог - без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження по даній справі в частині позовних вимог, районний суд виходив з того, що є рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому суд прийшов до висновку, що у частині позовних вимог, а саме, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2017 року по 06.06.2017 року та з 15.12.2017 року по 10.10.2018 року, слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Так, судом встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.10.2019 року, яка набрала законної сили, по цивільній справі № 205/866/19, провадження № 22-ц/803/6911/19, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПІІ «АМІК Україна» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, були задоволені частково. Вирішено стягнути з ПІІ«АМІК Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2017 року по 06.06.2017 року та з 15.12.2017 року по 10.10.2018 у розмірі 139902 грн. 66 коп., з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Постанова Дніпровського апеляційного суду від 10.10.2019 року у справі № 205/866/19 набула законної сили та виконана в повному обсязі.
Таким чином, позивач, звернувшись з позовними вимогами в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2017 року по 06.06.2017 року та з 15.12.2017 року по 10.10.2018 року, намагається повторно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період, який було розглянуто судом у справі №205/866/19 та постановлено рішення суду, яке набрало законної сили.
У постанові Верховного суду від 25.07.2018 у справі № 552/3404/17 суд роз'яснив, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки чинним законодавством, зокрема, і статтею 235 КЗпП України, не передбачено будь-яке зменшення середнього заробітку.
Посилання апелянта на п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100, не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки зазначені положення законодавства враховуються під час визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Однак, як вже зазначалося вище, питання визначення розміру середнього заробітку були розглянуті судом на підставі поданих сторонами доказів та постановлено рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції дотримався вимог матеріального та процесуального закону, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року про відмову у відкритті провадження- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова