Провадження № 22-з/803/279/20 Справа № 211/1748/17 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
09 червня 2020 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державна казначейська служба України,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про направлення справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади за встановленою юрисдикцією, -
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - УПФУ), Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади. В мотивування заявлених позовних вимог зазначила, що 18.09.2014 року вона звернулася до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Пенсійним фондом 26.09.2014 року відмовлено їй в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Постановою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року визнано протиправними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні їй пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗК «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язано Пенсійний фонд призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗК «Про пенсійне забезпечення» з 29 січня 2016 року, враховуючи застосування шестимісячного строку позовної давності на звернення до суду. Їй призначено та виплачено пенсію за період з 29 січня 2016 року по січень 2017 року включно, тобто за 12 календарних місяців (369 днів) у розмірі 16976,83 грн.
Посилаючись на положення ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », вважає що її право на отримання пенсії з дня звернення, тобто з 18.09.2014 року, порушено, а тому в наслідок незаконних та неправомірних дій Пенсійним фондом їй було завдано матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди через недоотримання пенсії.
Уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути на її користь з держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку матеріальну шкоду у розмірі 21160,88 грн., виходячи з розрахунку 15679,45 /369 днів * 498 днів та судові витрати у справі.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року скасовано. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Роз'яснено ОСОБА_1 право, протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
ОСОБА_1 02 червня 2020 року звернулась до Дніпровського апеляційного суду із заявою про передачу справи за встановленою юрисдикцією.
Справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди надійшла до суду апеляційної інстанції 05 червня 2020 року.
Відповідно до ч. 1. ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 377 ЦПК України, у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Встановлено, що апеляційний суд закрив провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, дійшовши висновку, що розгляд справ даної категорії віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Враховуючи правові висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року (провадження 14-5556 цс19),з огляду на те, що правовідносини між сторонами виникли з приводу недоотриманої позивачем суми пенсії за період з 18 вересня 2014 року до 28 січня 2016 року, є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів приходить до переконання, що даний спір підлягає розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
З огляду на викладене наявні підстави для задоволення клопотання та направлення справи за встановленою юрисдикцією, а саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 35, 256, 377, 381 ЦПК України, апеляційний суд -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади за встановленою юрисдикцією до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: