Провадження № 22-ц/803/503/20 Справа № 183/3850/17 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
04 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро"
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та витребування її із незаконного володіння, -
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та витребування її із незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112884, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2003 року ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,2075 га кадастровий номер 1223286000:02:017:2112, розташовану на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
У 2003 році між нею та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" укладений договір оренди земельної ділянки. Вказаний договір оренди без дати та номеру зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 28.07.2004 року за № 04-04-126-00347. В день державної реєстрації договору оренди позивачка передала відповідачу земельну ділянку за актом приймання-передачі. В пункті 2.3 договору оренди земельної ділянки сторони передбачили, що договір укладено терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів. Тобто договір повинен був втратити свою чинність наприкінці липня 2009 року.
Однак, після закінчення строку дії договору відповідач продовжував утримувати у себе земельну ділянку, використовуючи її для вирощування сільськогосподарських культур. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогою повернути земельну ділянку з оренди, однак представники відповідача повідомляли її про неможливість передачі земельної ділянки начебто через автоматичне продовження даного договору. У 2016 році позивачка усно звернулася до відповідача з метою з'ясування підстав відмови товариства повернути їй земельну ділянку з оренди. На підтвердження правомірності використання земельної ділянки, представники відповідача надали позивачці примірник договору оренди земельної ділянки від 28.07.2004 року, а також примірник додаткової угоди до цього договору, якою основний договір було продовжено до 31.12.2021 року. Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №04-04-126-00347 від 28.07.2004 року зареєстрована в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.05.2009 року за № 04-09-126-01797.
Позивач зазначала, що Додаткову угоду, зареєстровану 04.05.2009 року вона не підписувала, продовжувати орендні відносини із відповідачем після 2009 року наміру не мала. Вважала договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1223286000:02:017:2112, укладений із відповідачем, припиненим, а угоду такою, що підлягає визнанню недійсною. Оскільки позивач не підписувала додаткову угоду до договору, а отже її волевиявлення на укладення такого правочину не було та сторонами не дотримана обов'язкова письмова форма правочину, яка встановлена законодавством для договорів даного виду. Про те, що угода позивачем не підписувалась свідчать також і висновки експерта, той факт, що у 2009 році (на момент складення додаткової угоди) позивачка мала прізвище ОСОБА_3 , оскільки 02.07.2004 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та взяла прізвище чоловіка. Оскільки договір оренди припинив свою дію, позивач вважала, що відповідач повинен повернути їй земельну ділянку, яку останній незаконно утримує.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила суд: визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 04-04-126-00347 від 28.07.2004 року, укладену між ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" та ОСОБА_1 , зареєстрованої в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 04.05.2009 року за № 04-09-126-01797; витребувати із незаконного володіння ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:02:017:2112 площею 1,2075 га, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія І- ДП № 112884, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2003 року у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрованого у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04-04-126-00347 від 28.07.2004 року.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 04-04-126-00347 від 28.07.2004 року, укладеної між ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" та ОСОБА_1 , зареєстрованої в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 04.05.2009 року за № 04-09-126-01797.
Витребувано із незаконного володіння ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1223286000:02:017:2112, площею 1,2075 га, розташовану на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія І-ДП № 112884, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2003 року, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрованого у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04-04-126-00347 від 28.07.2004 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.06.2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" в частині витребування земельної ділянки із незаконного володіння.
Визнано рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 року в частині витребування земельної ділянки із незаконного володіння нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" про витребування земельної ділянки із незаконного володіння закрито.
Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" в частині визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112884, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2003 року ОСОБА_2 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,2075 га кадастровий номер 1223286000:02:017:2112, розташовану на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с.7).
У 2003 році між позивачкою та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким позивачка передала, а відповідач прийняв у оренду земельну ділянку № ј-112 розміром 1,2075 га. Сторонами в договорі визначено розмір орендної плати у грошовій формі, яка становить 1,5 % від грошової оціни землі - 206,31 грн. та в пункті 2.3 договору оренди земельної ділянки сторони передбачили, що договір укладено терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів. Визначено обов'язок орендаря повернути за актом орендодавцю земельну ділянку після закінчення терміну Договору оренди. Вказаний договір оренди без дати та номеру зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 28.07.2004 року за № 04-04-126-00347 (а.с.8).
В 2003 році позивачка передала відповідачу земельну ділянку за актом приймання-передачі (а.с.9).
02 липня 2004 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с.6).
Також, матеріали справи містять додаткову угоду б/н та без дати до договору оренди земельної ділянки № 04:04:126:00347 від 28.07.2004 року, із змісту якої вбачається, що ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 04:04:126:00347 від 28.07.2004 року, згідно з якою, окрім іншого внесли зміни в абз.1 п.2.3 Термін дії Договору, Розділу 2 Умови Договору, виклавши його в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2021 року» (а.с.47).
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпоптеорвської області від 08 лютого 2018 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу документів по цивільній справі № 183/3850/17 (а.с.55-56).
Згідно з Висновком експертів № 1136/1160-18 від 16.07.2018 року за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по цивільній справі № 183/3850/17 встановлено, що первинний підпис (виконаний фарбувальною речовиною синього кольору) у вигляді літерного позначення прізвища: « ОСОБА_5 » від імені ОСОБА_1 у Додатковій угоді до Договору оренди земельної ділянки, площею 1,2075 га, кадастровий номер 1223286000:02:017:2112, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04-09-126-01797 від 04 травня 2009 року - виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою. Вторинний підпис, що виконаний фарбувальною речовиною чорного кольору штрихами обводки поверх первинного у вигляді позначення прізвища « ОСОБА_5 » від імені ОСОБА_1 у Додатковій угоді до Договору оренди земельної ділянки, площею 1,2075 га, кадастровий номер 1223286000:02:017:2112, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04-09-126-01797 від 04 травня 2009 року - виконаний з метою симуляції виконання досліджуваного літерного підпису « ОСОБА_5 » із навмисною первинною технічної підготовкою або маскування первинного запису з метою перешкоди ідентифікації виконавця, тому цей вторинний підпис не досліджувався експертом. Експертами в мотивувальній частині висновку вказано, що порівнюючи та аналізуючи виявлені ознаки розбіжностей по загальним та окремим ознакам підписного почерку було встановлено, що вони стійкі, суттєві у своїй сукупності диференціюють почерки та дають підставу зробити категоричний висновок про виконання первинного досліджуваного підпису (виконаний фарбувальною речовиною синього кольору) у вигляді літерного позначення прізвища «П о п а» у графі «Орендодавець» у Додатковій угоді до Договору оренди земельної ділянки №04:04:125:00347 від 28.07.2004 року не ОСОБА_6 , а іншою особою (а.с.62-68).
Також, матеріали справи містять надані відповідачем копію довідки про виплату орендної плати за 2013-2014 роки в натуральній формі, за 2015 рік частково шляхом перерахування коштів в установу банку, частково в грошовій формі, за 2016 рік - в розмірі 2 080,00 грн. в грошовій формі ОСОБА_1 (а.с.24) та копію відомості про виплату орендної плати з витягом з книги обліку виплаченої орендної плати пайовика з відомостями про отримання о/п за 2016 рік у сумі 2 080,00 грн. 27.12.2016 року ОСОБА_1 , яка містить підпис особи про одержання (а.с.25).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивачка особисто не підписувала додаткову угоду до договору оренди, не була ознайомлена з її змістом, не виявляла волевиявлення на продовження орендних відносин із відповідачем, не давала згоди на реєстрацію додаткової угоди. Про зазначене свідчить також і те, що на момент державної реєстрації як основного договору, так і додаткової угоди прізвище позивачки - орендодавця, вже було змінено на ОСОБА_7 , оскільки 02 липня 2004 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с.6), в той час, як в додатковій угоді, яка була зареєстрована 04.05.2009 року, вказано було дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_5 . Тобто, Додаткову угоду складено та подано на реєстрацію відповідачем без відома позивачки, що суперечить п.3 ст. 203 ЦК України, та є підставою для визнання додаткової угоди недійсною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" визначає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Стаття 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладання та закінчення строку дії основного Договору оренди) передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Доводи ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" в апеляційній скарзі про те, що позивачка отримувала орендну плату за договором по 2016 рік, не зверталася до відповідача щодо повернення земельної ділянки, а тому, фактично, своїми діями надала свою згоду на укладання додаткової угоди та продовження використання земельної ділянки відповідачем, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів того, що позивачка була ознайомлена зі змістом додаткової угоди відповідачем не надано, в той час, як законодавством визначено обов'язкову письмову форму для даних видів правочинів, основним договором оренди не передбачено можливості пролонгації договору та визначено обов'язок відповідача повернути земельну ділянку після закінчення строку дії договору, умовами договору передбачено форму орендної плати - в грошовій формі, в той час, як в наданій довідці вказано про натуральну форму виплати до 2014 року.
Як установлено судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, договір оренди землі № 04-04-126-00347 був укладений строком на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів. Тобто, його дія тривала з моменту державної реєстрації до 26.07.2009 року. Договором не передбачено можливості та порядку пролонгації договору.
Проте, станом на 26.07.2009 року діяла редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Враховуючи той факт, що доказів письмового заперечення позивачки протягом липня-серпня 2009 року проти продовження строку дії основного договору, здійсненого листом-повідомленням суду не надано, як і не надано доказів неналежного виконання обов'язків відповідачем, однак відповідач продовжив користуватися земельною ділянкою, суд прийшов до правильного висновку, що договір оренди фактично був продовженим на той самий строк, на який було укладено основний договір, тобто до 24.07.2014 року.
Встановлені обставини свідчать про правомірне продовження користування земельною ділянкою до цієї дати.
Водночас, станом на 24.07.2014 року стаття 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011 року та передбачала наступне. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 04-04-126-00347 від 28.07.2004 року, укладеної між ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" та ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка особисто не підписувала додаткову угоду до договору оренди, не була ознайомлена з її змістом, не виявляла волевиявлення на продовження орендних відносин із відповідачем, не давала згоди на реєстрацію додаткової угоди.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення в частині визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - без змін.
На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" - залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року в частині визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко