справа №619/3251/19
провадження №2/619/1283/19
іменем України
9 червня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1465га кадастровий номер 6322083001:00:000:0464, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року задоволено позов повністю.
4 червня 2020 року ОСОБА_1 особі свого представника адвоката Васіліу С.В. звернулася до суду з заявою про виправлення описки в рішенні. Заява обґрунтована тим, що в резолютивній частині рішення невірно зазначений кадастровий номер земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про внесення виправлень з таких підстав.
За приписами ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описками є помилки, зумовлені неправильним написанням слів, але не всіх, а лише тих, які мають істотний характер і можуть ускладнювати його розуміння чи виконання судового рішення. Під загальним поняттям описка розуміється неправильне написання слів. Що ж стосується цивільного провадження, то законодавець надав право суду за власною ініціативою або за заявою учасника справи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер.
Пленум Верховного Суду України у п.19 своєї постанови №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив судам, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
Як вбачається з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1 № 066632, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має кадастровий номер 6322083001:00:000:0464.
При цьому у рішенні суду від 12.11.2019 кадастровий номер вказаної земельної ділянки помилково вказаний «6322083001:00:000:1425» замість «6322083001:00:000:0464».
Отже, суд дійшов висновку про внесення виправлень у зазначене рішення суду, оскільки у його тексті допущено описку.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 4 ст. 269 ЦПК України ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.
Згідно з п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 258-261, 269, 353 ч. 1 п. 19, пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України ЦПК України, суд
постановив:
Внести наступні виправлення у рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 рокупо справі № 619/3251/19 (провадження № 2 /619/1283/19) за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області: в описовій, мотивувальній і резолютивній частинах рішення по тексту замість «кадастровий номер 6322083001:00:000:1425» вказати «кадастровий номер 6322083001:00:000:0464».
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 9 червня 2020 року.
Суддя Є. А. Болибок