Справа № 617/515/20
Провадження № 3/617/260/20
06 травня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:
судді Глоби М.М.,
захисника - Лазебного Ю.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська Харківської області, громадянина України, освіта вища, є фізичною особою підприємцем - «Солов'янчик Ю.М ОСОБА_2 », одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 609580 від 21.03.2020 року, 21.03.2020 року о 11 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, не припинив роботу закладу (магазину побутових товарів), чим порушив вимоги п. п. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 17.03.2020 року.
ОСОБА_1 під час судового розгляду свою провину не визнав та просив закрити провадження у справ з підстав того, що 21.03.2020 року він не здійснював торгівлю товарами, а лише зайшов у приміщення магазину узяти кошти на придбання ліків.
Захисник Лазебний Ю.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у зв'язку із тим, що суб'єкт господарювання - ФОП ОСОБА_1 21.03.2020 року не здійснював роботу, відвідувачів (покупців) у приміщенні магазину не було.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерел права.
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).
Статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність, за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 17.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», було заборонено з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 року до 03.04.2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Зі змісту вказаного акту законодавства випливає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3КУпАП за порушення правил щодо карантину людей необхідна наявність таких умов у їх сукупності: 1) суб'єкт господарювання повинен здійснювати роботу; 2) вказана робота пов'язана із прийманням відвідувачів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 21.03.2020 року, ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 не припинив роботу магазину з продажу побутових товарів.
Разом з тим, будь-яких доказів, якими було б зафіксовано роботу суб'єкта господарювання та здійснення ОСОБА_1 прийому відвідувачів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
До протоколу не було надано пояснення відвідувачів магазину, щодо яких здійснено обслуговування, свідків правопорушення, тощо.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44-3, 247, 283-284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -