Справа № 428/195/20
09 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, треті особи - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що її чоловік ОСОБА_3 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після його смерті вона отримує пенсію за віком по втраті годувальника в розмірі 50 % від заробітної плати свого чоловіка. 09.01.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення належного перерахунку заробітної плати її померлого чоловіка для здійснення в подальшому перерахунку пенсії. В січні 2019 року позивач отримала від відповідача відповідь № 58 від 14.01.2019, в якій було зазначено, що на підставі архівної довідки № 179/1/16155 від 27.11.2018 ОСОБА_4 був зроблений перерахунок заробітної плати, однак в цій довідці не була врахована робота в надурочний час, так як згідно листа Мінпраці України від 18.08.1997 № 06-3427 «Робота в надурочний час» оплачується на підставі виплатних документів того періоду (табеля обліку робочого часу, шляхових листів, довідки про відпрацьований час в зоні), будь-які довідки видані в більш пізній час після виконання робіт не можуть бути підставою для цієї оплати. Після цього позивач звернулась до Луганського обласного військового комісаріату МОУ та отримала відповідь від 17.04.2019, згідно якої архівна довідка вважається документом, який є підставою для подання відповідним державним органам стосовно обрахувань відповідних виплат та отримання пільг. 15.07.2019 позивач вдруге звернулась до відповідача з заявою щодо здійснення відповідного перерахунку та видачі довідки, однак знову їй було відмовлено.
З урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог, позивач просить суд про наступне:
1) визнати неправомірними дії відповідача щодо видачі довідки № 377 без врахування надурочного часу роботи, доплати за роботу у вихідні та святкові дні, збереження середнього заробітку, суми преміальних виплат та одноразової винагороди, а також з урахуванням праці в зоні ОК;
2) зобов'язати відповідача видати довідку по заробітній платі ОСОБА_4 за період праці на ЛПА ЧАЕС згідно діючого законодавства, що діяло в грудні 1986 року - січні 1987 року:
- за грудень 1986 року із урахуванням роботи в надурочний час в сумі 562,93 крб., роботи у святкові та вихідні дні в сумі 97,77 крб., а всього з урахуванням основного заробітку 998,45 крб., а також з урахуванням збереженого середнього заробітку в сумі 384,41 крб., преміальних виплат в сумі 371,53 крб. та з виключенням з довідки плати за роботу в зоні ОК в сумі 22,22 крб.;
- за січень 1987 року із урахуванням роботи в надурочний час в сумі 615,36 крб., роботи у святкові та вихідні дні в сумі 101,53 крб., а всього із урахуванням основного заробітку 1086,11 крб., збереженого середнього заробітку в сумі 404,64 крб., преміальних виплат в сумі 400,00 крб., одноразової винагороди (допомоги) за шкоду здоров'ю в сумі 600,00 крб. та з виключенням з довідки плати за роботу в зоні ОК в сумі 13,85 крб.
1.2. Представник відповідача надав письмовий відзив на позов та на заяви про уточнення позову, в яких вказав, що вимогами пунктів 6 та 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на який посилається позивач ОСОБА_1 , не передбачено здійснювати перерахунок заробітної плати померлої особи, тим більше взагалі не передбачено надавати довідки про заробітну плату та не визначена форма оформлення документу. Цими пунктами зазначений лише механізм врахування заробітної плати для обчислення пенсії особі, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Механізм та порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1. Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради, керуючись вимогами Порядку № 22-1, не має законних підстав надавати Позивачеві довідку про заробітну плату (дохід) особи одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, так як Відповідач не є установою де працював померлий ОСОБА_4 , та не є правонаступником стоматологічної поліклініки м. Сєвєродонецька, установи де працював померлий ОСОБА_4 . Також відповідач зауважує, що у вимозі позивача зобов'язати видати довідку не визначена форма оформлення документу та не вказано період перерахунку заробітної плати її померлого чоловіка, задля здійснення перерахунку пенсії в подальшому. Крім того, позовні вимоги про визнання дій неправомірними не є належним способом захисту прав позивача.
1.3. Позивач надала відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач не заперечував щодо приналежності до видачі відповідних довідок необхідних позивачу для обрахування їй пенсії по втраті годувальника. Також, відповідач в своїй позиції щодо неврахування спеціальних умов роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС посилався на лист Мінпраці України від 18.08.1997 № 06-3427, що в свою чергу є невідповідною підставою для неврахування відомостей наданих у відповідній архівній довідці і відповідач в незаконний спосіб не брав до уваги інформацію щодо роботи ОСОБА_4 в період прийняття ним участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС.
1.4. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, надала письмові пояснення по суті справи, в яких вказано, що з 16.02.2012 позивача переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначена у довідці заробітна плата повинна бути отримана фактично, а відомості про нараховану та виплачену заробітну плату мають бути беззаперечно підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заперечує проти задоволення вимог позивача.
1.5. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», надав відзив, який за своєю процесуальною суттю може бути лише письмовими поясненнями по суті справи, адже право подавати відзив наділений лише відповідач. В цих поясненнях вказано, що норма абзацу 1 пункту 1 постанови ЦК КПРС Президії Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 втратила чинність на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1988 № 491-106. Зазначена в довідці заробітна плата повинна бути отримана фактично. Відомості про нараховану та виплачену заробітну плату мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку. Дія Кодексу законів про працю УРСР не поширювалася на громадян, що проходили військову службу, в тому числі щодо додаткової оплати за роботу у вихідні та святкові дні, нічні години тощо. На призваних на військові збори було поширено порядок оплати праці для робітників і службовців згідно із яким, за ними зберігався середній заробіток за місцем роботи за робочі дні в період зборів.
1.6. В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на доводи, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Позивач додатково пояснила, що її чоловік під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважався командированим з основного місця роботи військовослужбовцем. У довідці № 377, яка видана відповідачем, немає доплати за роботу у надурочний час. Доплата за роботу у надурочний час під час життя її чоловіка йому не виплачувалася.
Представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» Феленко П.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, які викладені у письмовому відзиві. Додатково зазначив, що на час військової служби особа звільняється від основної роботи. Архів з документами щодо оплати праці чоловіка позивача знаходиться в КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня». До березня 2019 року централізована бухгалтерія знаходилася в Управлінні охорони здоров'я, і тому воно видавало відповідні довідки та листи позивачу. Проте станом на теперішній час, з 07.10.2019, КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» має свою бухгалтерію.
Представник третьої особи в судовому засіданні присутня не була, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Відповідно до копії довідки, виданої ОСОБА_4 бухгалтером та головним лікарем медико-санітарної частини СПО «Азот» та яка була надана позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, він працював лікарем-стоматологом з окладом 120 рублів. В 1986 році - в жовтні відпрацював 23 дні, нараховано 157,38; в листопаді відпрацював 19 днів, нараховано 161,29; всього нараховано 318,67, робочі дні відпрацьовані повністю, лікарняних не було.
Згідно з копією довідки № 106, виданої 02.01.1987 командиром військової частини № НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , знаходився на учбових зборах з 08 грудня 1986 року по 22 січня 1987 року, і за ним відповідно до статті 72 Закону СССР про загальний військовий обов'язок зберігається за місцем роботи середній заробіток. Крім того, відповідно до постанови ЦК КПСС, Президії Верховної Ради СССР, Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 07.05.1986, йому належить виплатити за місцем постійної роботи 100 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за період з 08 грудня 1986 року по 22 січня 1987 року.
На зворотному боці вищевказаної довідки вказано, що ОСОБА_4 має право на отримання посадового окладу згідно із розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 та від 23.05.1986 № 1031 в трикратному розмірі за 40 днів (грудень 19 днів, січень 21 день). Підстава - наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 22.01.1987 № 24. Також вказано, що ОСОБА_4 має право на отримання одноразової винагороди у розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) згідно із розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 984 та від 23.05.1986 № 1031. Підстава - наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 22.01.1987 № 24.
З копії архівної довідки №179/1/16155, виданої 27.11.2018 Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що згідно архівних документів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 прибув 08 грудня 1986 року (наказ від 08.12.1986 № 185), вибув до Сєвєродонецького ГВК Ворошиловградської обл. 22 січня 1987 року (наказ від 22.01.1987 № 24). Дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти) до Чорнобильської АЕС, зона № 3: грудень з 13 по 31, січень з 2 по 21. Тривалість робочого дня склала з 09 по 20 годину. У документах військової частини НОМЕР_1 відображено отримання добових грошей: 3 руб. 50 коп. на добу. Отримав дозу опромінення 25 рентген. Місце дислокації військової частини у зазначений період: с. Корогод.
Відповідно до копії довідки № 377, виданої 29.12.2018 Управлінням охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_4 за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС в/ч НОМЕР_1 наказ № 185 від 08.12.1986 року з 08 грудня 1986 року до 22 січня 1987 року по місцю роботи Сєвєродонецька міська стоматологічна поліклініка на посаді лікаря стоматолога посадовий оклад/тарифна ставка 120,00 карб. по відомості № 1, 2 від 05 лютого 1987 року 26.12.2018 року виплачена заробітна плата в сумі 1050,91 карб., різниця донарахована в грудні 2018 року згідно р/листка в сумі 7,09 крб. з урахуванням коефіцієнта відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 «Об условиях оплаты труда и материального обеспечения работников предприятий, организаций и учреждений, занятых на работах, связанных с ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды». Оплата за підвищеними тарифними ставками/посадовими окладами з урахуванням зони безпечності, провадиться виходячи з установленого у зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-ти денного/36-годинного/ робочого тижня. Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія складає: збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження за грудень 1986 року 112,50 крб., за січень 1987 року 93,75 крб.; оплата праці за дні роботи в зоні складає 851,75 крб., а всього 1058,00 крб.
До вищевказаної довідки додаються пояснення, підписані головним бухгалтером В.І. Граф, в яких вказано, що в жовтні та листопаді середньоденний заробіток ОСОБА_4 склав 6,25 карб. Виходячи з посадового окладу 120 карб. та 11,29 карб. квартальної премії. Збережений середній заробіток ОСОБА_4 в грудні 1986 року склав 112,50 крб. (6,25*18 днів), в січні 1987 року склав 93,75 крб. (6,25*15 днів). Годинна тарифна ставка в грудні 1986 року 0,7407 (120:162), в січні 1987 року 0,7692 (120:156).
З копії розрахункового листа ОСОБА_4 за лютий 1987 року вбачається, що йому було нараховано 600 рублів за 01-й місяць 1987 року, тобто за січень. За 12-й місяць, тобто за грудень 1986 року, йому було додатково нараховано 391,30 рублів, а за 01 місяць 1987 року, тобто за січень 1987 року - 445,70 рублів.
2.2. Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 17.10.2007 Сєвєродонецьким УПтаСЗН, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
06.04.2018 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу позивача направило лист, в якому детально роз'яснила порядок та формули, за якими обчислюється розмір пенсії позивача.
Зі змісту письмових пояснень УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області вбачається, що з 16.02.2012 позивача переведено на пенсію у зв'язку із втратою годувальника (чоловіка позивача - ОСОБА_4 ) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Копією протоколу зустрічі з громадянином від 31.07.2018 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 була присутня на зустрічі із начальником УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, начальником відділу ГУПФУ в Луганській області та іншими посадовими особами органів Пенсійного фонду України з приводу правильності розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії у зв'язку із втратою годувальника. За підсумками зустрічі, зокрема, надано роз'яснення щодо 5-кратної місячної тарифної ставки, святкових днів, вихідних днів, преміальних. За більш детальним роз'ясненням розрахунку заробітної плати рекомендовано звернутися до підприємства.
13.12.2018 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради та КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» із запитом щодо надання довідки про заробітну плату ОСОБА_4 для перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 .
2.3. 09.01.2019 позивач звернулася до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради щодо перерахунку зарплати ОСОБА_4 .
Згідно з копією відповіді Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради № 58 від 14.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до Порядку обчислення пенсії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначеним Кабінетом Міністрів України та на підставі Архівної довідки № 179/1/16155 від 27.11.2018 року перерахунок зарплати ОСОБА_4 був зроблений, про що до ПФУ була направлена довідка № 377 від 29.12.2018 року. В цій довідці робота в надурочний час не була врахована, так як згідно листа Мінпраці України від 18.08.1997 року № 06-3427 «Робота в надурочний час» оплачується на підставі виплатних документів того періоду (табеля обліку робочого часу, шляхових листів, довідки про відпрацьований час в зоні), будь-які довідки видані в більш пізній час після виконання робіт не можуть бути підставою для цієї оплати.
15.07.2019 позивач звернулася до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради з заявою про розрахунок заробітної плати згідно діючого законодавства з повним зазначенням отриманих ОСОБА_4 та належних йому сум за період перебування у Чорнобилі.
З копії відповіді Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради № 900 від 17.07.2019 вбачається, що довідка № 377 від 29.12.2018 року на ім'я ОСОБА_4 видана згідно архівної довідки Міноборони України №179/1/16155 від 27.11.2018, де згідно наказу в/ч 61753 №24 значиться, що ці військова частина з 08.12.1986 по 22.01.1987 перебувала в зоні № 0 (нуль). За роботу виїзду в зони Чорнобільської АЕС заробітна плата нараховується з тарифної ставки (120 крб) з урахуванням кратності що і було зроблено. Збережений середній заробіток за основним місцем роботи за дні роботи в зоні відчуження розрахований - тарифна ставка 120 крб + 11,29 крб 1/3 квартальної премії, що становить 131,29 крб. Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до закону України одноразова винагорода, до якої відноситься сума 600 грн. за ушкодження здоров'ю, не враховується в заробіток, із якого обчислюється пенсія.
Відповідно до копії листа Луганського обласного військового комісаріату Код-07668758 від 17.04.2019 № ВСЗ-379, ОСОБА_1 повідомили про те, що відповідно до спільного наказу міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 11.02.2013 № 246/5/82 «Про затвердження Положення про галузевий державний архів Міністерства оборони України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.02.2013 за № 248/22780, на архів Міністерства оборони України покладаються наступні завдання: видання архівних довідок, копії, витягів з документів на запити осіб, приготування до публікації документів, що зберігаються в Архіві. Дана довідка вважається документом, який є підставою для подання до відповідних державних органів стосовно отримання пільг, та інших соціальних виплат передбачених чинним законодавством України.
2.4. З довідки Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» №76 від 11.12.2019 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був прийнятий на посаду лікар-стоматолог у стоматологічну поліклініку м. Сєвєродонецька з 20.05.1985р.(наказ № 12-к від 16.05.1985р.). З 02.06.1986р. переведено на посаду лікаря-ортопеда ортопедичного відділення стоматологічної поліклініки (наказ №16-к від 02.06.1986р.). З 01.10.1998р. переведено на посаду завідувача терапевтичного відділення №1 стоматологічної поліклініки (наказ №26-к від 03.10.1998р.). Звільнено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (наказ №90-к від 24.09.2007р.). З 21.12.1990р. (Наказ №110 від 21.12.1990р.) стоматологічна поліклініка увійшла до складу Територіального медичного об'єднання (ТМО) м. Сєвєродонецька. З 01.04.2002р. (наказ №33 від 01.04.2002р.) ТМО м. Сєвєродонецька перейменовано в багатопрофільну лікарню (БЛ) м. Сєвєродонецька (рішення сесії Сєвєродонецької міськради №918 від 27.12.2001 р). З 13.10.2003р. (наказ№2 від 13.10.2003р.) Управління охорони здоров'я м. Сєвєродонецька є правонаступником багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецька (рішення Сєвєродонецького виконкому №862 від 18.09.2003р.). З 12.09.2011р. Комунальна Установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» є правонаступником структурного підрозділу УОЗ Багатопрофільна лікарня м. Сєвєродонецька (рішення сесії Сєвєродонецького виконкому №849 від 12.09.2011р.). З 07.10.2019р комунальну установу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» перейменували на Комунальне некомерційне підприємство «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради. Підстава: рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №3554 від 10.05.2019р.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 2767 від 30.08.2018 було створено підрозділ «Бухгалтерія» у КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та введено 27 штатних одиниць до вказаного підрозділу.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 3005 від 19.12.2018 було припинено дію Централізованої бухгалтерії Управління охорони здоров'я шляхом ліквідації.
Наказом головного лікаря КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» № 8 від 28.01.2019 було створено підрозділ «Бухгалтерія» у вказаній комунальній установі. Внесено до штатного розпису цього підрозділу 27 штатних одиниць.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Статтею 54 вищевказаного Закону визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
3.2. Згідно із статтею 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони. Однією з таких зон є зона відчуження, тобто територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.
Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, на основі експертних висновків.
Згідно із постановою КМ УРСР від 23.07.1991 № 106 с. Корогод Чорнобильського району Київської області (в якому згідно довідки військової частини та згідно пояснень позивача знаходилася частина, де проходив службу померлий чоловік позивача) було віднесено до зони відчуження.
3.3. Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 затверджено форму Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Вказану форму затверджено на виконання пункту 9 Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Разом з тим, згідно із п. 8 Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 886, регіональна комісія обласної держадміністрації розглядає письмові заяви осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, лише у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.
3.4. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» архівна довідка - документ архівної установи, оформлений відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних.
Згідно із статтею 18 вищевказаного Закону архівні установи у порядку, визначеному законодавством, надають документи Національного архівного фонду для користування фізичним та юридичним особам, створюють для цього відповідний довідковий апарат; видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб; повідомляють про документи, в яких містяться відомості, що можуть бути використані державними органами і органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими сторонами; публікують, експонують та в іншій формі популяризують архівні документи, а також виконують інші функції, спрямовані на ефективне використання відомостей, що містяться в документах Національного архівного фонду.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, до архівної довідки про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС включаються відомості про військову частину, в складі якої фізична особа брала участь у ліквідації аварії, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, період (періоди) роботи або проживання на цих територіях, інші наявні в документах відомості.
3.5. На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв Постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно із п.п. 4 п. 3 вищевказаного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно до п. 7 вищевказаного Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Пунктом 9 вищевказаного Порядку встановлено формулу, за якою визначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. До вказаної формули входить середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії та який, в свою чергу, обчислюється за іншою формулою, яка включає суму коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках та суму заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати,за період 1986-1990 років.
3.6. Відповідно до ст. 72 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок» від 12.10.1967 (в редакції, яка була чинною станом на грудень 1986 року - січень 1987 року) за робітниками, які призвані на збори, зберігається на час зборів, включаючи час на шляху до військової частини і у зворотному напрямку, займана посада (робота) і виплачується їм за місцем роботи середній заробіток.
Оплата праці військовозобов'язаних, які були призвані на спеціальні військові збори та направлені на роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, проводиться згідно норм Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 №1031, котрим встановлено, що на військовозобов'язаних, призваних на спеціальні військові збори та які безпосередньо приймали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповсюджено порядок оплати праці та виплати одноразової винагороди за місцем основної роботи, який передбачено для робітників та службовців, що виконували такі роботи.
На військовозобов'язаних, які були призвані на спеціальні військові збори та направлені на роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, поширюються дія Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168 (Постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524-156) та Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168-5) передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) робітникам підприємств та організацій, що приймали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні до 100%.
Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних союзів від 10.06.1986 №207-7) зазначено:
«Встановили, що за робітниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища, зберігається середня заробітна плата (за винятком пільг для робітників в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей).
Розповсюдили на працівників підприємств, організацій та установ, незалежно від відомчої підлеглості (включаючи осіб, що тимчасово переведені та відряджені), а також на військовослужбовців, військових будівельників, що зайняті на вказаних роботах, дію пунктів 1 (на період проведення цих робіт) та 10 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524- 156.
Надали право керівникам Міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівникам, що зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідних зонах небезпеки, у розмірах, передбачених Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964.
Оплата праці робітників, що зайняті на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, провадиться відповідно у чотирьох, трьох та двох кратному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи.
Встановили робітникам підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища, додаткову оплату праці у нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи у нічний час та максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) на місяць.
Дозволили підприємствам, організаціям та установам залучати робітників на роботи, що пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у вихідні та святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.
Пільги, що передбачені цією Постановою, встановлюються з моменту аварії на ЧАЕС».
Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 07.05.1986 №153/10-43 зазначено: «Для робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії, в зоні іонізуючого випромінювання встановлюється: - шестигодинний робочий день. Премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7).
Підвищення тарифних ставок при обчисленні оплати праці особам, які працювали на території радіоактивного забруднення, передбачено і статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону від 28.02.1991).
Статтею 37 вищевказаного Закону було зазначено, що військовослужбовцям, військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним на збори та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи понад середню заробітну плату виплачується підвищена оплата згідно із статтею 36 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка подається військовою частиною.
3.7. Зі змісту статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що виплати (доходи) враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, якщо з них були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Згідно із роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 р. № 03-3/1652-018-2 із суми одноразової винагороди за отримання максимально допустимої дози радіації в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) не утримувався прибутковий податок та податок на холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР.
При обчисленні середнього заробітку враховувалися: основна заробітна плата, надбавки, доплати, річна винагорода із фонду матеріального заохочення, оплата і доплата за надурочні роботи, якщо вони мали систематичний характер. Виробничі премії враховувалися при підрахунку середнього заробітку в тому разі, якщо вони входили в систему оплати праці на даному підприємстві, тобто не мали разового характеру і якщо вони виплачені за період, що не перевищує трьох місяців (за винятком виплат із фонду матеріального заохочення). Квартальна премія враховувалася у складі заробітку за кожний місяць у розмірі 1/3, а винагорода за загальні підсумки роботи підприємства - у розмірі 1/12 частини цієї винагороди, виплаченої за попередній рік. Премії та інші виплати, не нараховані працівнику своєчасно і виплачені у результаті трудового спору, враховувались у складі заробітку тих місяців, за які вони повинні були бути виплачені.
Пунктом 7 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1170 із змінами та доповненнями, підтверджується, що не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
3.8. У постанові від 03 квітня 2019 року по справі № 686/10035/17 Верховний Суд вказав, що відповідач має право видати особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідку про заробітну плату виключно на підставі первинних документів про нараховану заробітну плату, період фактичної тривалості робочого дня та місця її виконання.
Після аварії на Чорнобильській АЕС, 26 квітня 1986 року Уряди колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня1986 року № 964, постанови Ради Міністрів СРСР від 07 травня 1986 року № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 05 червня 1986 року № 655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-77 та інших.
У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередження забруднення навколишнього середовища», надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.
Підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7, передбачено, що у розпорядження Міністерства енергетики і електрифікації СРСР для заохочення працівників підприємств, установ і організацій (незалежно від їх підвідомчості), які безпосередньо приймають участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідних зонах небезпеки, виділено по 1 000 000 рублів в місяць до повного завершення цих робіт. Розмір премії, що виплачується одному працівнику за рахунок зазначених коштів, не повинен перевищувати 400 рублів на місяць (понад установлені максимальні розміри премій).
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 процентів тарифної ставки (окладу) на місяць.
Суд не урахував, що підставою для перерахунку підприємством заробітної плати працівника за період роботи у зоні відчуження, є лише первинні документи.
3.9. В постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року по справі № 539/4466/14-а зроблено висновок про те, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.
3.10. Згідно із статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно із частинами 1, 2 статті 619 вищевказаного Кодексу договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Щодо належності відповідача
На думку суду, Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради є належним відповідачем за заявленими вимогами. Це обґрунтовується наступним.
Довідкою Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» №76 від 11.12.2019 підтверджується, що ОСОБА_4 працював у стоматологічній поліклініці м. Сєвєродонецька, яка увійшла до складу Територіального медичного об'єднання (ТМО) м. Сєвєродонецька. З 01.04.2002 ТМО м. Сєвєродонецька перейменовано в багатопрофільну лікарню (БЛ) м. Сєвєродонецька, а з 13.10.2003 Управління охорони здоров'я м. Сєвєродонецька є правонаступником багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецька. З 12.09.2011 КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» є правонаступником структурного підрозділу УОЗ Багатопрофільна лікарня м. Сєвєродонецька.
Отже, Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради стало правонаступником багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецька, до складу якої входила стоматологічна поліклініка м. Сєвєродонецька. Проте, суду не було надано доказів того, що при виділі КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» з Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради було складено розподільчий баланс, згідно із яким до нової виділеної юридичної особи перейшли права та обов'язки стоматологічної поліклініки м. Сєвєродонецька.
Таким чином, в даному випадку після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, у зв'язку із чим юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням в силу вимог статті 109 ЦК України. А тому позивач має право на підставі частини 1 статті 543 ЦК України звернутися із цим позовом саме до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради.
Суд також звертає увагу на те, що оспорювану довідку Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради видало через сім років після виділу КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», що додатково свідчить про належність відповідача у цій справі.
Крім того, в судовому засіданні 21.05.2020 представник відповідача визнав, що Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради все ж таки є належним відповідачем за заявленими вимогами.
4.2. Щодо суті позовних вимог
4.2.1. У спірних правовідносинах позивач є особою, яка отримує пенсію у зв'язку із втратою свого годувальника, а саме чоловіка - ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір цієї пенсії залежить від інформації, яка викладена у довідці про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Отже, вказівка правильних відомостей та сум в подібній довідці має значення для визначення позивачу розміру пенсії, у зв'язку із чим є необґрунтованими твердження представника позивача у відзиві на уточнену позовну заяву про недоведення позивачем факту впливу на її права та обов'язки оспорюваних дій відповідача.
Форма вищевказаної довідки затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644. Вказана довідка видається регіональною комісією обласної держадміністрації лише у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника. Якщо ж у підприємства, установи або організації є правонаступник, то ця довідка видається цим правонаступником, яким в даному випадку є відповідач.
4.2.2. Зі змісту оспорюваної довідки № 377 від 29.12.2018 вбачається, що у ній не вказано про виплату ОСОБА_4 600 крб. одноразової винагороди у розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) згідно із розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 та від 23.05.1986 № 1031 на підставі - наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 22.01.1987 № 24.
Однак, відсутність вищевказаних відомостей у довідці не порушує прав позивача, адже вищевказана одноразова винагорода не враховується в заробіток, із якого обчислюється пенсія, згідно із вимогами статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цей висновок суду підтверджується змістом пункту 7 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також змістом листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 р. № 03-3/1652-018-2.
Згідно із листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 р. № 03-3/1652-018-2 із суми одноразової винагороди за отримання максимально допустимої дози радіації в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) не утримувався прибутковий податок та податок на холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР. Крім того, в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не вказано про необхідність врахування подібних одноразових виплат в суму заробітку для обчислення пенсії. Згідно п. 6 вказаного Порядку єдиною подібною виплатою, яка враховується у розмірі заробітку, є премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 (в розмірі не більше 400 карбованців на місяць).
4.2.3. Стосовно тверджень позивача про відсутність у довідці № 377 від 29.12.2018 ще винагороди за граничну дозу випромінювання (премії) в розмірі 400 крб. в січні 1987 року та премії в розмірі 371,53 крб. в грудні 1986 року суд зазначає наступне.
В архівній довідці №179/1/16155 від 27.11.2018 вказано, що ОСОБА_4 отримав граничну дозу опромінення 25 рентген та в наказі командира в/ч НОМЕР_1 від 22.01.1987 № 24 вказано, що у зв'язку із цим на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР № 984 від 17 травня та № 1031 від 31 травня йому слід виплатити ЕДВ (одноразову грошову винагороду).
При цьому, на зворотному боці довідки військової частини № 106 від 22.01.1987 наявний запис лише про одну грошову винагороду, а саме про винагороду в п'ятикратному розмірі посадового окладу, яка була виплачена ОСОБА_4 в розмірі 600 рублів. Будь-які відомості про виплату ОСОБА_4 ще однієї винагороди (пермії) в розмірі 400 рублів саме на підставі підпункту 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 у суду відсутні.
Інших первинних документів щодо виплати ОСОБА_4 премії в січні та грудні 1986 року до суду не надано.
Отже, твердження позивача про незаконну відсутність у довідці № 377 від 29.12.2018 премій в розмірі 371,53 крб. за грудень 1986 року та в розмірі 400 крб. за січень 1987 року є необґрунтованими.
4.2.4. У довідці № 377 від 29.12.2018 відповідачем враховані та зазначені періоди роботи ОСОБА_4 в зоні о/к (зона особливого контролю) у грудні 1986 року та січні 1987 року в кількості 30 та 12 годин відповідно.
Зі змісту п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що відповідні пенсії призначаються виходячи із заробітної плати, яку особи одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження (із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).
Зі змісту архівної довідки № 179/1/16155 вбачається, що ОСОБА_4 з 08.12.1986 по 12.12.1986 та 01.01.1987 перебував в зоні №0 (ноль). Згідно із поясненнями позивача, в ці дні ОСОБА_4 перебував у військовій частині в селі Корогод.
Як вказано судом вище у пункті 3.2. цього рішення с. Корогод Чорнобильського району Київської області було віднесено до зони відчуження. Крім того, с. Корогод знаходилося приблизно в 15 кілометрах від Чорнобильської АЕС, тобто входило до 30-кілометрової зони, яка була встановлена в 1986-1987 роках.
Отже, час перебування в зоні №0 (ноль) є часом перебування ОСОБА_4 у зоні відчуження, а тому отримані ним за цей час кошти мають бути враховані під час видачі довідки щодо його роботи в населених пунктах зони відчуження.
Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги позивача про виключення відомостей щодо роботи ОСОБА_4 в зоні о/к із відповідної довідки. Підстав для вирішення питання про правильність розрахунку часу оплати за роботу в зоні о/к у суду немає, адже відповідних вимог позивачем не заявлялося.
4.2.5. Суд звертає увагу на те, що згідно із висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 686/10035/17 та в постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року по справі № 539/4466/14-а, а також згідно із змістом пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір пенсії ОСОБА_4 як призваного на військові збори військовозобов'язаного, який брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працював у зоні відчуження в 1986 - 1987 роках, має визначатися виходячи із такого:
1) розміру заробітної плати, яку одержував ОСОБА_4 за основним місцем роботи;
2) фактично відпрацьованого ОСОБА_4 часу у зоні відчуження;
3) характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня ОСОБА_4 у зоні відчуження;
4) розрахунку оплати праці, проведеного на підставі первинних документів про нараховану заробітну плату за основним місцем роботи, про місце роботи і тривалість робочого дня в зоні відчуження згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки.
На думку суду, вищевказані принципи визначення розміру пенсії військовозобов'язаних включають в себе необхідність врахування надбавок та доплат за надурочний час роботи військовозобов'язаних, а також за роботу у вихідні та святкові дні. Це прямо підтверджується змістом п. «б» Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031. Як видно з оспорюваної довідки № 377 відповідач також врахував це під час вказівки часу оплати роботи у вихідні та святкові дні.
Крім того, такий підхід є справедливим, адже військовозобов'язані, які були призвані на військові збори для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не були особами, які професійно займаються військовою службою. Ці особи були вимушені покинути своє звичайне місце проживання та місце роботи і відбути для ліквідації наслідків катастрофи, а тому їх надурочний час роботи та час роботи у вихідні або святкові дні мав бути оплачений за загальними правилами КЗпП України. Частина 2 статті 119 КЗпП України встановлює право таких осіб на гарантії та пільги законів щодо військової служби, проте не позбавляє їх надбавок за роботу у надурочний час, вихідні або святкові дні, які встановлені КЗпП України.
4.2.6. За основним місцем роботи ОСОБА_4 в жовтні та листопаді 1986 року, тобто за два попередні місяці перед призовом на військові збори, одержав заробітну плату в розмірі 157,38 рублів та 161,29 рублів відповідно, а всього 318,67 рублів. В жовтні 1986 року ОСОБА_4 відпрацював 23 дні, в листопаді - 19 днів, а всього 42 дні. Всі ці відомості підтверджуються змістом довідки, виданої ОСОБА_4 бухгалтером медико-санітарної частини СПО «Азот» та копія якої була надана позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області. Згідно із письмовими поясненнями, які додаються до оспорюваної довідки, ці відомості не були враховані при видачі довідки, що порушує права позивача.
Необхідність розрахунку збереженого середнього заробітку саме згідно вищевказаними відомостями додатково підтверджується листом УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.04.2018 № 123/К-4, в якому вказане Управління проводило розрахунки виходячи саме з розміру заробітку в розмірі 157,38 рублів за жовтень 1986 року та в розмірі 161,29 рублів за листопад 1986 року.
Твердження представника відповідача про те, що у вищевказаних розмірах заробітної плати за жовтень та листопад 1986 року врахована квартальна премія, нічим не підтверджені. Суд оголошував перерву з 21.05.2020 по 09.06.2020 з метою надання часу представнику відповідача для обґрунтування цих тверджень, проте жодних доказів наявності квартальної або річної премії у складі вищевказаних сум за жовтень та листопад 1986 року до суду надано не було.
Суд погоджується із тим розрахунком збереженого середнього заробітку за місцем роботи, який наведений у листі УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.04.2018 № 123/К-4 та згідно із яким збережений середній заробіток за місцем роботи ОСОБА_4 склав:
- за грудень 1986 року 217,75 крб., виходячи з такого розрахунку: (157,38 крб. + 161,29 крб.) / 42 дні * 19 = 144,21) + 73,54 денної тарифної ставки = 217,75 крб.;
- за січень 1987 року 240,68 крб., виходячи з такого розрахунку: (157,38 крб. + 161,29 крб.) / 42 дні * 21 = 159,39) + 81,29 денної тарифної ставки = 240,68 крб.
У зв'язку із цим суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача видати нову довідку, в якій збережений середній заробіток ОСОБА_4 за дні роботи в зоні відчуження має бути вказаний за грудень 1986 року в сумі 217,75 крб., а в січні 1987 року в сумі 240,68 крб.
На думку суду, збережений середній заробіток виходячи з його суті має відображати той заробіток, який працівник отримав би, якщо працював би за звичайним графіком роботи на своєму підприємстві. У зв'язку із цим необґрунтованими є розрахунки позивача, в яких вона включає в суму збереженого середнього заробітку надурочний час роботи. Посилання позивача на розділ ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати є неспроможними, адже виплати за надурочну роботу включаються в розрахунок середньої заробітної плати, проте надурочний час роботи не враховується при застосуванні показників середньої заробітної плати до періоду відсутності працівника за місцем основної роботи.
4.2.7. Стосовно відпрацьованих у зоні відчуження годин в грудні 1986 року та в січні 1987 року суд погоджується з позивачем в тому, що згідно із копією архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/16155 робочий день ОСОБА_4 в дні виїзду до Чорнобильської АЕС в зону № 3 з 13 по 31 грудня та з 2 по 21 січня складав 11 годин (з 09 по 20 годину). Про це прямо вказано у цій архівній довідці, яка сформована на підставі архівних документів військової частини НОМЕР_1 , при чому зі змісту довідки видно, що такий робочий час був у ОСОБА_4 саме в зоні № 3, а не в зоні о/к (зоні № 0). Отже, позивач має право на відображення в довідці часу роботи ОСОБА_4 в зоні № 3 в грудні 1986 року протягом 209 годин (19 днів * 11 годин), з яких 80 годин (16 днів * 5 годин) в якості роботи у надурочний час і 33 години (3 дні * 11 годин) в якості роботи у вихідні та святкові дні, а також в січні 1987 року протягом 220 годин (20 днів * 11 годин), з яких 85 годин (17 днів * 5 годин) в якості роботи у надурочний час і 33 години (3 дні * 11 годин) в якості роботи у вихідні та святкові дні.
Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що вищевказана архівна довідка не може бути прирівняним до первинного документом. У цій архівній довідці прямо вказано, що вона сформована на підставі архівних документів військової частини, в той час як представник відповідача не довів, що відомості, які відображені у архівній довідці, не відповідають первинним документам, або є неповними чи недостовірними. Будь-яких клопотань про витребування доказів з приводу цієї довідки представником відповідача не заявлялося, хоча суд в судовому засіданні 09.06.2020 запитував чи є клопотання з приводу цієї довідки.
Крім того, вищевказана архівна довідка відповідає вимогам п. 5 розділу ІІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), а також вимогам Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Також, зі змісту п.п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що довідка архівної установи в розумінні цього Порядку прирівнюється до первинних документів, про що свідчить словосполучення «або довідка архівної установи, або інші первинні документи».
Робота у вихідні та святкові дні в грудні 1986 року та в січні 1987 року по 11 годин протягом 3 днів не має додатково враховуватися в якості роботи в надурочний час, адже робота, виконана в святковий або вихідний день понад норму робочого часу, не враховується при підрахунку надурочних годин, оскільки вона і так оплачувалася за фактично відпрацьований час в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП Української РСР.
Розмір кратності 4 за роботу в зоні № 3 та годинна тарифна ставка в грудні 1986 року в розмірі 0,7407 та в січні 1987 року в розмірі 0,7692 позивачем не оспорювалися.
Розрахунки щодо роботи ОСОБА_4 в зоні № 3 в грудні 1986 року є наступними.
209 годин * 0,7407 * 4 = 619,23 карб. Такою є сума оплата праці за дні роботи в зоні № 3 ОСОБА_4 без урахування кратності оплати за надурочні роботи та роботу у вихідні/святкові дні.
Станом на час роботи ОСОБА_4 в зоні відчуження стаття 106 КЗпП УССР передбачала, що при почасовій оплаті праці робота в надурочний час оплачується за перші дві години в полуторному розмірі, а за наступні години в подвійному розмірі.
Кожного дня протягом 16 днів в грудні 1986 року (19 днів мінус 3 святкові/вихідні дні = 16) ОСОБА_4 надурочно працював 5 годин, з яких 2 години мають оплачуватися в полуторному розмірі, 3 години мають оплачуватися в подвійному розмірі. Отже, оплата роботи ОСОБА_4 в надурочний час (без урахування вже порахованої вище звичайної оплати за роботу в зоні № 3) має становити:
2 години * 16 днів * 0,7407 * 4 * 1,5 = 142,21 карб., з яких необхідно відняти 94,81 карб., які вже пораховані вище в якості звичайної оплати за роботу в зоні № 3, і в підсумку отримуємо 47,29 карб.
3 години * 16 днів * 0,7407 * 4 * 2 = 284,43 карб., з яких необхідно відняти 142,21 карб., які вже пораховані вище в якості звичайної оплати за роботу в зоні № 3, і в підсумку отримуємо 142,22 карб.
Таким чином, 47,29 карб. + 142,22 карб. = 189,51 карб. за роботу у надурочний час. Саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_4 в надурочний час в зоні № 3 в грудні 1986 року.
33 години роботи у святкові/вихідні дні * 0,7407 * 4 * 2 = 195,54 карб., з яких необхідно відняти 97,77 карб., які вже пораховані вище в якості звичайної оплати за роботу в зоні № 3, і в підсумку отримуємо 97,77 карб. Саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_4 в у вихідні та святкові дні в зоні № 3 в грудні 1986 року.
Розрахунки щодо роботи ОСОБА_4 в зоні № 3 в січні 1987 року є наступними.
220 годин * 0,7692 * 4 = 676,90 карб. Такою є сума оплата праці за дні роботи в зоні № 3 ОСОБА_4 без урахування кратності оплати за надурочні роботи та роботу у вихідні/святкові дні.
Станом на час роботи ОСОБА_4 в зоні відчуження стаття 106 КЗпП УССР передбачала, що при почасовій оплаті праці робота в надурочний час оплачується за перші дві години в полуторному розмірі, а за наступні години в подвійному розмірі.
Кожного дня протягом 17 днів в січні 1987 року (20 днів мінус 3 святкові/вихідні дні = 17) ОСОБА_4 надурочно працював 5 годин, з яких 2 години мають оплачуватися в полуторному розмірі, 3 години мають оплачуватися в подвійному розмірі. Отже, оплата роботи ОСОБА_4 в надурочний час (без урахування вже порахованої вище звичайної оплати за роботу в зоні № 3) має становити:
2 години * 17 днів * 0,7692 * 4 * 1,5 = 156,92 карб., з яких необхідно відняти 104,61 карб., які вже пораховані вище в якості звичайної оплати за роботу в зоні № 3, і в підсумку отримуємо 52,31 карб.
3 години * 17 днів * 0,7692 * 4 * 2 = 313,83 карб., з яких необхідно відняти 156,92 карб., які вже пораховані вище в якості звичайної оплати за роботу в зоні № 3, і в підсумку отримуємо 156,91 карб.
Таким чином, 52,31 карб. + 156,91 карб. = 209,22 карб. за роботу у надурочний час. Саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_4 в надурочний час в зоні № 3 в січні 1987 року.
33 години роботи у святкові/вихідні дні * 0,7692 * 4 * 2 = 203,07 карб., з яких необхідно відняти 101,54 карб., які вже пораховані вище в якості звичайної оплати за роботу в зоні № 3, і в підсумку отримуємо 101,53 карб. Саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_4 в у вихідні та святкові дні в зоні № 3 в січні 1987 року.
Суд звертає окрему увагу на те, що врахування денної тарифної ставки при обрахунку збереженого середнього заробітку в даному випадку не порушує вимог пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в якому кратність для ІІІ зони встановлена у розмірі 5. Тобто, після додавання денної тарифної ставки при обрахунку збереженого середнього заробітку до кратності 4, яка вказана у довідці № 377 та з якої виходить позивач під час своїх розрахунків, кратність 5 перевищена не буде.
4.2.8. Підводячи підсумок вищевказаним висновкам та розрахункам, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача видати довідку, а саме зобов'язати Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради видати позивачу довідку про заробітну плату ОСОБА_4 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках із урахуванням наступних відомостей про роботу в зоні відчуження в грудні 1986 року та в січні 1987 року:
Грудень 1986 року:
- збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 217,75 крб.;
- доплата за роботу в зоні № 3 у надурочний час в розмірі 189,51 карб., у вихідні та святкові дні в розмірі 97,77 карб., а всього з урахуванням основного заробітку за роботу в зоні № 3 - 906,51 карб.;
Січень 1987 року:
- збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 240,68 крб.;
- доплата за роботу в зоні № 3 у надурочний час в розмірі 209,22 карб., у вихідні та святкові дні в розмірі 101,53 карб., а всього з урахуванням основного заробітку за роботу в зоні № 3 - 987,65 карб.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Суд вважав за необхідне провести детальні розрахунки за заявленими позивачем вимогами та відобразити їх в резолютивній частині рішення, адже саме такий спосіб захисту прав позивача буде ефективним та достатнім за даних обставин, коли відповідач висловлює заперечення щодо всіх вимог позивача та наводить власні розрахунки. Враховуючи тривалість та характер цього спору, покладення на відповідача зобов'язання видати нову довідку з урахуванням певних обставин та без зобов'язання вказати конкретні показники заробітної плати не забезпечить ефективного захисту прав позивача та призведе до нового спору між сторонами.
Також, з метою забезпечення зрозумілості цього рішення, суд зазначає, що інші показники, які включаються в довідку, зокрема праця за роботу в зоні о/к, мають визначатися відповідачем під час складення нової довідки самостійно, адже перед судом не ставилося питання правильності розрахунку цих показників в частині їх зменшення або збільшення.
Твердження представника відповідача про те, що суд не може зобов'язувати відповідача вказувати певні показники у довідці, адже відповідач має дискреційні повноваження щодо вказівки показників у довідці, суд вважає повністю необґрунтованими.
Згідно з положеннями Рекомендації №R (80) 2, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
В даному випадку відповідач не є суб'єктом владних повноважень або адміністративним органом. Відповідач повинен видати позивачу довідку із вказівкою всіх передбачених законодавством сум з метою забезпечення права позивача на отримання належного розміру пенсії.
4.2.9. Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо видачі довідки № 377 від 29.12.2018 не підлягають задоволенню, оскільки достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даній справі є зобов'язання відповідача видати довідку щодо роботи ОСОБА_4 в населених пунктах зони відчуження із відомостями, які вказані у пункті 4.2. цього рішення суду.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 5 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради (код в ЄДРПОУ 26447320, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 2-Б) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідку про заробітну плату ОСОБА_4 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках із урахуванням наступних відомостей про роботу в зоні відчуження в грудні 1986 року та в січні 1987 року:
Грудень 1986 року:
- збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 217,75 крб.;
- доплата за роботу в зоні № 3 у надурочний час в розмірі 189,51 карб., у вихідні та святкові дні в розмірі 97,77 карб., а всього з урахуванням основного заробітку за роботу в зоні № 3 - 906,51 карб.;
Січень 1987 року:
- збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 240,68 крб.;
- доплата за роботу в зоні № 3 у надурочний час в розмірі 209,22 карб., у вихідні та святкові дні в розмірі 101,53 карб., а всього з урахуванням основного заробітку за роботу в зоні № 3 - 987,65 карб.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір).
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10 червня 2020 року.
Суддя Д.Б. Баронін