Справа № 199/2974/20
(3/199/2093/20)
іменем України
09.06.2020 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 443 КУпАП,
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №434966 від 30.04.2020, 25.04.2020 о 14.30 ОСОБА_1 на території КП «Ритуальна служба» по вулиці Широкій у місті Дніпрі (біля Ломівки) знаходився без засобів індивідуального захисту в громадському місці чим порушив вимоги п.п.1 п.2 постанови КМУ від 11.03.2020 №211.
На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідальність за який передбачена ст. 443 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у відсутності ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Як вбачається з фабули протоколу, ОСОБА_1 25.04.2020 о 14.30 на території КП «Ритуальна служба» по вулиці Широкій у місті Дніпрі (біля Ломівки) знаходився без засобів індивідуального захисту в громадському місці чим порушив вимоги п.п.1 п.2 постанови КМУ від 11.03.2020 №211.
Підпунктом 1 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року заборонено з 6 квітня до 22 травня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторна або захисної маски. У тому числі виготовленої самостійно.
Згідно діючого законодавства - громадське місце - це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично , або час від часу, у тому числі під'їзди, підземні переходи і стадіони.
Аналізуючи норми закону і роз'яснення Міністерстваохорони здоров'я від 15.04.2020 , беру до уваги наведені відомості у протоколі про адміністративне правопорушення, вважаю що органами Національної поліції не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення ст. 443 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 у громадському місці.
Так, як свідчить фабула протоколу події з приводу яких було складено протокол про адміністративне правопорушення, мали місце 25.04.2020, на території КП «Ритуальна служба» по вулиці Широкій у місті Дніпрі, у свою чергу протокол про адміністративне правопорушення складено 30.04.2020.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення містить інформацію щодо двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пояснення останнього також наявні у матеріалах справи, проте пояснення свідка ОСОБА_2 - відсутні. Як свідчать пояснення свідка ОСОБА_3 він був свідком не подій що мали місце відповідно до фабули протоколу 25.04.2020, а він лише констатував факт відмови ОСОБА_1 від підписання протоколу та надання письмових пояснень.
У свою чергу свідками яких подій були ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , матеріали справи взагалі не містять, разом з тим, місце проживання даних осіб вказано: м. Дніпро вул. Новоселівська 17 (де розташований АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області)
Відповідно до постанови суду від 12.05.2020 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 443 КУпАП вже повернуталися до Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення та виконання приписів ст. 256 КУпАП.
А саме, суд зазначав, що відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до п.8 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, - Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, як встановлено судом, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 443 КУпАП не відповідає вимогам вищенаведеного законодавства, зокрема є незрозумілим чи виконані приписи ч.4 ст. 256 КУпАП.
Крім вказаного, всупереч ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища, адреси свідків та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд звертав увагу на те, що за змістом протоколу серії АПР 18 434966, від отримання копії протоколу ОСОБА_1 , відмовився, проте, місце знаходження другого примірника протоколу матеріали справи не містили.
Проте, зазначена постанова суду від 12.05.2020 виконана формально, місце знаходження другого примірника протоколу матеріали справи як не містили так і не містять, в оригіналі протоколу серії АПР 18 434966 з'явилися «дописки».
З урахуванням положень ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії, рішення від 30 травня 2013, заява №36673/04) та «Капелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) у випадку, коли викладена у протокол фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становити порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на викладене, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та впевнитися у достовірності зазначених фактичних обставин і даних.
Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 443 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик
09.06.2020