Номер провадження 2/754/3071/20
Справа №754/16851/19
Іменем України
26 травня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 в листопаді 2019 року звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.01.2008 року, від цього шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільні відносини між сторонами не склались, між подружжям було втрачено почуття любові, сформувались різні погляди на шлюб та сім'ю, ведення спільного господарства припинено, а тому позивачка дійшла висновку, що шлюб носить лише формальний характер, а відтак змушена звертатись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 29.11.2019 року було відкрито провадження та призначено по справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27.03.2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті у судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явилась, на адресу суду подала заяву в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, разом з тим зазначила, що свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти проведення заочного розгляду та постановлення по справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час, дату та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, про що свідчить підпис в повідомленні про вручення поштової кореспонденції суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між сторонами 16.01.2008 року було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (а/з № 21), що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб.
За час шлюбу у сторін народились спільні діти син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а/з № 2012, №3049)
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як свідчать матеріали справи, сторони проживають разом, проте відповідач веде відокремлений спосіб життя, фактично шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства між подружжям припинено, а тому позивачка не вбачає сенсу продовжувати сімейні відносини.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів позивачки, тому є всі наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.24, 110-112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 81, 263, 265, 273, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16.01.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві (а/з № 21) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: