ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8677/20
провадження № 1-кс/753/2054/20
"04" червня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100020003032 від 01.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
02 червня 2020 року слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури № 2 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно мобільних телефонів марки «Ergo» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , «IPhone7» ІМЕІ-1: НОМЕР_3 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та автомобіля марки «SKODA OCTAVIA А7», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого являється ОСОБА_5 , з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення відчуження речових доказів вилучених у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання слідчий не з'явився надав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити за наступних підстав.
Матеріали клопотання надійшли до суду та передані слідчому судді 02.06.2020.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у місті Києві розпочато кримінальне провадження № 12020100020003032 від 01.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 31 травня 2020 року близько 23:30 год. за адресою: м. Київ, пр-т. Бажана, 19 працівниками поліції був помічений автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А7», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який був припаркований з порушенням ПДР. Водій, побачивши працівників поліції почав помітно нервувати, щось ховати та відразу вийшов із автомобіля. Під час перевірки водієм виявився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході поверхневої перевірки транспортного засобу, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію», в бардачку під кермом було виявлено предмети, схожі на набої та між водійським і заднім пасажирським сидінням було виявлено сумку чорного кольору, в якій знаходились два металевих предмети, схожі на пістолети «ПМ» та « ОСОБА_7 ».
У подальшому, 01.06.2020 у період часу з 01 год. 06 хв. по 02 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції проведено огляд автомобіля марки «SKODA OCTAVIA А7», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , під час якого виявлено та вилучено паперову коробку, всередині якої 9 предметів схожих на патрони, мобільний телефон марки «Ergo» ІМЕІ- 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , предмет схожих на пістолет «Glock» із маркуванням «BDAA161» у зборі із магазином та 15 предметами, схожих на набої (1 із яких знаходився у патроннику), предмет схожих на пістолет «ПМ», без маркування у зборі із магазином та 7 предметами, схожих на набої (1 із яких знаходився у патроннику), 1 предмет схожий на патрон, сумку чорного кольору, мікронашарування з сумки, змиви з рук, контрольний змив, мобільний телефон марки «IPhone7» ІМЕІ-1: НОМЕР_3 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 та належним чином упаковано, автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А7», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який поміщено до майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2020 слідчому надано дозвіл на проведення обшуку у автомобілі марки «SKODA OCTAVIA А7», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та вилучення предметів у ході проведення обшуку.
Необхідність накладення арешту на мобільні телефони автомобіль слідчим мотивується тим, що що досудове розслідування триває і на даний момент достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міг використовувати вилучені в нього мобільні телефони для готування або вчинення злочину, а вилучений автомобіль, як засіб вчинення злочину, а саме, для зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів, а тому з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження виникла необхідність у накладенні арешту на вказані предмети.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні слідчий наводить мету та підставу для накладення арешту на мобільні телефони на автомобіль, перелік яких зазначено слідчим у клопотанні, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно постанови слідчого від 01.06.2020 мобільні телефони марки «Ergo» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , «IPhone7» ІМЕІ-1: НОМЕР_3 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 та автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А7», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_5 , користувачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020100020003032 від 01.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що відповідають ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є предметами, що були об'єктами кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Проте, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не надано такого обсягу вагомих доказів та не доведено, що потреби досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100020003032 від 01.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за умови, що матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.
При цьому, мобільні телефони та автомобіль, на які слідчий просить накласти арешт, на переконання слідчого судді, безпідставно постановою слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01 червня 2020 року визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні, адже вони не є знаряддям вчинення злочину, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020100020003032 від 01.06.2020, не зберегли на собі сліди кримінальних правопорушень, не є об'єктом кримінально протиправних дій, та не є такими, що набуті кримінально протиправним шляхом або отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, у розумінні ст. 98 КПК України, мобільні телефони та автомобіль не можуть бути визнані речовими доказами, відповідно не доведено наявності правової підстави для арешту майна, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведенність необхідності накладення арешту на вказане майно, клопотання є передчасним і такий вид забезпечення на даній стаді досудового розслідування не відповідає критерію співрозмірності завданням кримінального провадження.
За вищевказаних обставин,у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100020003032 від 01.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: