ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4733/20
провадження № 2/753/5133/20
"01" червня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участі секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що з 13.08.2010 сторони перебувають у шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте вони мають різні погляди на життя, спілкування стосується лише питань виховань сина, почуття кохання та порозуміння між ними втрачено, з березня 2018 року вони спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети, подружнього життя не підтримують, збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
У призначене судове засідання позивач не прибула, проте подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх замовлення.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, оскільки від обох учасників справи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З позовної заяви та заяви відповідача про визнання позову вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили почуття кохання, вони мають різні погляди на життя, та як наслідок з березня 2018 року спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети, подружнього життя не підтримують, а тому збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Правовими підставами для задоволення позову є відповідні положення сімейного законодавства.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже враховуючи, що відповідач безумовно визнав позов і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні підстави для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись статтями 206, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 13 серпня 2010 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2006 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заставенко М.О.