Справа № 752/22287/19
Провадження № 2/752/3106/20
іменем України
(заочне)
19 травня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 36 344,00 грн. та судові витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що 13.05.2019 року приблизно о 10 год. 00 хв. в м. Києві на вул. Максимовича, 9 відбулась ДТП за участю її автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Toyota Camry» н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Дана ДТП сталась з вини водія ОСОБА_2 , котрий того ж дня написав розписку, в якій визнав себе винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та зобов'язався відшкодувати завдану шкоду: оплатити відновлювальний ремонт автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до калькуляції № Т0000000197 від 14.05.2019 року, здійсненої ТОВ «Техно Кар», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 становить 36 344,00 грн.
Зазначила, що 02.08.2019 року нею на адресу відповідача було направлено вимогу про відшкодування матеріальних збитків, проте, остання повернулась за закінченням терміну зберігання.
Посилаючись на норми чинного законодавства, яким передбачено абсолютне право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 05.12.2019 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 25.02.2020 року (а.с. 25-26).
Ухвалою від 25.02.2020 року розгляд справи відкладено на 19.05.2020 року (а.с. 31).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є власником автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 (а.с. 5).
13.05.2019 року приблизно о 10 год. 00 хв. в м. Києві на вул. Максимовича, 9 відбулась ДТП за участю її автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Toyota Camry» н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с. 11-16).
13.05.2019 року водій ОСОБА_2 написав розписку, в якій визнав себе винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та зобов'язався відшкодувати завдану шкоду: оплатити відновлювальний ремонт автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 (а.с. 6).
Відповідно до калькуляції № Т0000000197 від 14.05.2019 року, здійсненої ТОВ «Техно Кар», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo Matiz» н.з. НОМЕР_1 становить 36 344,00 грн. (а.с. 7, 8).
02.08.2019 року нею на адресу відповідача було направлено вимогу про відшкодування матеріальних збитків, проте, остання повернулась за закінченням терміну зберігання (а.с. 9, 10).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Норми статей 1166, 1188 ЦК України передбачають презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК). Потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Стороною відповідача зазначена вище презумпція не спростована, що дає підстави суду для висновку про наявність вини ОСОБА_2 як заподіювача шкоди.
Крім того, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів, тому суд вважає за можливе покласти в основу судового рішення визнання ОСОБА_2 вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, викладене ним у розписці від 13.05.2019 року.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд надходить до висновку про те, що, позиція позивача є доведеною, обставини того, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля під керуванням відповідача, а тому останній повинен відшкодовувати завдану позивачу майнову шкоду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 36 344,00 грн. (тридцять шість тисяч триста сорок чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко