Справа № 752/7764/17
Провадження № 2/752/529/19
Іменем України
03.12.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ПП «Меритант», ОСОБА_2 про припинення поруки та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ПП «Меритант», ОСОБА_1 про припинення поруки,
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання поруки, що виникла на підставі Договору поруки № 02-10/26 від 29.01.2010 р. зі змінами, внесеними до нього Договором про внесення змін від 14.02.2013 р., укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», припиненою з серпня 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПП «Меритант» було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/193, відповідно до якого підприємство отримало кредит в сумі 156000 доларів США зі сплатою 15% річних з кінцевим терміном погашення кредиту до 03.09.2009 р.
Згідно Договорів про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/193 від 04.09.2008 р., які укладені 29.01.2010 р., 15.07.2010 р., 14.02.2013 р. сторони домовились про зміну кінцевого терміну погашення кредиту та визначили його до 13.02.2016 р.
Крім того, відповідно до Договору про внесення змін до Договору відновлювальної кредитної лінії від 14.02.2013 р. було змінено валюту кредиту, шляхом рефінансування та встановлено, що загальна заборгованість за договором кредиту на дату укладання договору про внесення змін становить 1267759,97 гривень.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк», ПП «Меритант» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 02-10/26, відповідно до якого позивач зобов'язалась нести солідарну відповідальність за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих санкцій в розмірі та у випадках, передбачених договором про надання відновлювальної кредитної лінії.
Позивач посилається на те, що Договором поруки не встановлені строки дії зобов'язання, а отже при визначені зазначеного строку необхідно керуватись положеннями ч.4 ст.559 ЦК України.
04.12.2015 р. Банк звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення заборгованості на за кредитним договором з ПП «Меритант» та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який задоволений відповідно до рішення від 26.03.2016 р.
При ознайомленні з матеріалами справи було встановлено, що Банком позивачу було направлено вимогу про усунення порушень зобов'язання 20.01.2014 р., відповідно до якої ПАТ «Укрсоцбанк» вимагав повернення заборгованості в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання.
Пред'явивши вимогу про повне виконання зобов'язань Банк змінив строки виконання основного зобов'язання та був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.
Однак, з такий позов Банк надіслав лише в листопаді 2015 р., в зв'язку з чим на підставі положень ч.4 ст559 ЦК України позивач просить визнати поруку припиненою з серпня 2014 року.
Крім того, до суду звернулась ОСОБА_2 , яка залучена третьою особою з самостійними вимогами, з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поруки, що виникла на підставі Договору поруки № 02-10/3637 від 04.08.2008 р. зі змінами внесеними до нього від 29.01.2010 р., 15.07.2010 р., 14.02.2013 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», припиненою з серпня 2014 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що положення п.6.2 Договору поруки не містять визначеного строку його дії, а отже при обчисленні таких строків необхідно керуватись положеннями ч.4 ст.559 ЦК України.
Також позивач зазначає, що Банк звернувся з вимогою 20.01.2014 р про усунення порушень зобов'язання та погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ПП «Меритант», за яким ОСОБА_2 виступає поручителем, змінивши строк виконання зобов'язання.
В подальшому в листопаді 2015 р. Банк звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Позичальника та Поручителів про стягнення заборгованості.
Оскільки Банком були пропущені строки звернення до поручителя з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлені ч.4 ст.559 ЦК України ОСОБА_2 просить визнати поруку припиненою з серпня 2014 року.
Представник позивача Сабрі С.М. подала до суду клопотання про розгляд справи у відсутність позивача та її представника і надала згоду на ухвалення заочного рішення.
Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність та надала згоду на ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.
Представник третьої особи - ПП «Меритант», в судове засідання не з'явився, про місце і час його проведення повідомлявся належним чином за місцем реєстрації юридичної особи.
На підставі положень ст.280 ЦПК України, за згодою представників позивачів, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.09.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПП «Меритант» було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/193, відповідно до якого Позичальник отримав кредит в сумі 156000 доларів США зі сплатою 15% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 03.09.2009 р.
Згідно Договорів про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/193 від 04.09.2008 р., які укладені 29.01.2010 р., 15.07.2010 р., 14.02.2013 р. сторони домовились про зміну кінцевого терміну погашення кредиту та визначили його до 13.02.2016 р.
Крім того, відповідно до Договору про внесення змін до Договору відновлювальної кредитної лінії від 14.02.2013 р. було змінено валюту кредиту, шляхом рефінансування та встановлено, що загальна заборгованість за договором кредиту на дату укладання договору про внесення змін становить 1267759,97 гривень.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк», ПП «Меритант» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 02-10/26, відповідно до якого позивач зобов'язалась нести солідарну відповідальність за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих санкцій в розмірі та у випадках, передбачених договором про надання відновлювальної кредитної лінії.
Також 04.09.2008 р. з метою виконання зобов'язань ПП «Меритант» за Договором відновлювальної кредитної лінії між ПАТ «Укрсоцбанк», ПП «Меритант» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 02-10/3637, за яким поручитель зобов'язалась нести солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язань ПП «Меритант» щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій по Договору відновлювальної кредитної лінії № 24-12/193 від 04.09.2008 р.
Відповідно до п.6.2 Договорів поруки № № 02-10/3637 та № 02-10/26 він набирає чинності з дати його укладання.
Однак, положення даних Договорів не містять посилання на строк дії договору.
Як встановлено судом, і не заперечується позивачами 20.01.2014 р. ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав на адресу поручителів вимогу про усунення порушень зобов'язань перед Банком, відповідно до якою Кредитор вимагав повного повернення заборгованості за кредитом, відсотками, штрафними санкціями на протязі 30 днів з моменту отримання.
В листопаді 2015 р. ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовзом до ПП «Меритант», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-12/193 від 04.09.2008 р.
29.03.2016 р. Постійно діючим Третейським судом при Асаоціації українських банків було ухвалено рішення, яким даний позов задоволено.
Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачені три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі № 61-5541св18.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом із тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Договорами поруки, укладеними між сторонами, не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється. Таким чином, умови договорів не свідчать про те, що ними установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.
Як встановлено судом, 20.01.2014 р. Банк пред'явив вимоги до поручителів про усунення порушень зобов'язання протягом 30 дні в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, фактично змінивши строк виконання зобов'язання в повному обсязі, з якого і набув права на пред'явлення позову досуду.
До Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав позовну заяву в листопаді 2015 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З боку відповідача суду не надано доказів, що протягом строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України ПАТ «Укрсоцбанк», якому належало право вимоги, пред'явив позов в судовому порядку до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 є обґрунтованими, доведеними, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України, з огляду на що з відповідача в дохід держави судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ПП «Меритант», ОСОБА_2 задовольнити.
Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ПП «Меритант», ОСОБА_1 прол припинення поруки задовольнити.
Визнати поруку, що виникла на підставі Договору поруки № 02-10/26 від 29.01.2010 р. зі змінами внесеними до нього Договором про внесення змін від 14.02.2013 р., укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», припиненою з серпня 2014 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м.Київ, вул.Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 640 гривень.
Визнати поруку, що виникла на підставі Договору поруки № 02-10/3637 від 04.08.2008 р. зі змінами внесеними до нього від 29.01.2010 р., 15.07.2010 р., 14.02.2013 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», припиненою з серпня 2014 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м.Київ, вул..Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, на підставі заяви відповідача про перегляд заочного рішення.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя