09.06.2020
Справа № 720/119/20
Провадження № 1-кп/720/54/20
09 червня 2020 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
представник потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця Чернівецької області матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020261150000002 від 17 січня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 26.12.2019 року, приблизно о 10:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в адміністративних межах с. Динівці Новоселицького району Чернівецької області, а саме в ділянці лісу, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Новоселицьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу», маючи умисел направлений на викрадення лісо деревини, протиправно, здійснюючи її пошук, побачив зрізані стовбури дерев породи «Граб» та «Дуб», які лежали на землі та в подальшому реалізовуючи умисел направлений на викрадення лісо деревини, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно погрузив знайдені стовбури зрізаних дерев загальним об'ємом 0,6030 м.куб., до причепу номерний знак НОМЕР_1 , який був приєднаний до автомобіля марки «Москвич 2140», державний номерний знак НОМЕР_2 , з якими з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , ДП «Новоселицьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» було завдано шкоду на загальну суму 542,07 грн.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185КК України, тобто таємному викрадені чужого майна (крадіжці).
17.01.2020 року була укладена угода про примирення між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Зі змісту угоди про примирення вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні під час судового провадження. Крім того, обвинувачений повністю відшкодував шкоду потерпілому.
Під час укладення угоди про примирення представником ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 850,00 грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про примирення, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з представником потерпілого добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, ОСОБА_4 зрозумів роз'яснені судом права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду і вказав, що матеріальна шкода повністю відшкодована, претензій до нього матеріального чи морального характеру не має. Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України йому зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо укладення угоди.
Суд заслухавши думку прокурора, пояснення представника потерпілого, який вказав, що укладена угода відповідає вимогам Закону, пояснення обвинуваченого, який просив затвердити укладену угоду про примирення, вважає, що угода підлягає затвердженню, а ОСОБА_4 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, яке обвинувачений та потерпілий запропонували суду та узгодили між собою.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив заволодіння чужим майном шляхом його викрадення. Зазначене кримінальне правопорушення згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Представник потерпілого також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дана угода, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020261150000002 і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 369-374, 468, 469, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 17 січня 2020 року між представником потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народженняу кримінальному провадженні№ 42020261150000002 від 17 січня 2020 року.
Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст. 473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1