вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
09 червня 2020 р. Справа № 480/3172/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,
представника позивача - Цюпки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (далі по тексту - відповідач, приватний виконавець Дорошкевич В.Л.), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" (далі по тексту - третя особа, ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ"), і просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 13.04.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61798391.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на місто Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи, яка зареєстрована у м. Суми. У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 22.05.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 160,161 КАС України. На виконання зазначеної ухвали позивачем усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність вимогам ст.ст.160,161 КАС України.
Ухвалою суду від 02.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове засідання призначено на 09.06.2020.
03.06.2020 на електронну адресу суду від третьої особи надійшла заява, у якій ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ", у зв'язку із неможливістю представника прибути у судове засідання, просить проводити розгляд даної справи без участі третьої особи (а.с.26).
05.06.2020 відповідачем подано до суду відзив на позову заяву (а.с.27-28), у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та зазначає, що ТОВ «ІЗІ Кредит» 10.04.2020 звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. із заявою №б/н від 08.04.2020 про примусове виконання рішення, у якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №5725 від 03.04.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 27 740,00 грн.
Так, у виконавчому написі № 5725 від 03.04.2020, виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., вказано місце проживання Боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Тобто, виконавчим документом чітко встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва.
Також приватним виконавцем було перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам чинному законодавству України. При прийнятті до виконання виконавчого документу приватним виконавцем не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувачу та відмови у відкритті виконавчого провадження.
Крім того, відповідач наголошує, що у заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформацію, яка вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання Боржника - ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Звертає увагу на те, що чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, на думку відповідача, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшов виконавчий напис № 5725 від 03.04.2020, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання.
У зв'язку із наведеним, відповідач вважає, що у даному випадку приватним виконавцем не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ст.24 цього Закону.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.24-28).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, у тому числі копію матеріалів виконавчого провадження №61798391, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 03.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис №5725 про стягнення із ОСОБА_1 коштів у розмірі 27 740,00 грн, як з боржника за кредитним договором №214914 від 23.11.2018, укладеного із ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" (а.с.29).
13.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису №5725, про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" заборгованості у розмірі 27 740,00 грн (а.с.35).
Вважаючи вищевказану постанову протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження»), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, в тому числі такого виконавчого документа як виконавчий напис нотаріуса.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, серед іншого, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
У свою чергу згідно частини першої статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VІІІ (далі - Закон №1403-VІІІ) фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим округом відповідача є місто Київ. Вказані обставини не заперечувались відповідачем. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, в територіальних межах міста Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у місті Києві, або ж майно боржника знаходиться в межах міста Києва.
Відповідач, обґрунтовуючи правомірність прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає, що стягувачем у заяві про примусове виконання рішення від 08.04.2020 було зазначено адресу проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , окрім того, як зазначає відповідач, вказана адреса була зазначена і у виконавчому написі, виданому приватним нотаріусом Колейчиком В.В., як місце її проживання.
У той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями паспорта громадянина України позивача (а.с.4, зворотна сторона). Відповідно до даних паспорту за вказаною адресою позивач зареєстрована з 20.09.1983.
Відтак, суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача, а доказів наявності у позивача нерухомого або рухомого майна, яке б знаходилось на території м. Київ, відповідач суду не надав.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Однак, відповідач, всупереч вищезазначеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився із достовірних джерел про наявність боржника чи його майна або про місце роботи боржника у відповідному виконавчому окрузі.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не додержано вимоги статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав, відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, постанова приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №61798391 від 13.04.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий нею не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2020 ВП №61798391, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька