26 травня 2020 р. Справа № 480/1119/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,
представника позивача - Литвиненка В.О.,
представника відповідача - Дмитренко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/1119/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (далі - позивач, ТОВ "Сумифітофармація") звернулось до суду з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу картки відмови UA807290/2020/00131 від 11.02.2020 у прийнятті митної декларації №UA807290/2020/003763 від 11.02.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.
- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000459/2 від 11.02.2020.
Позовні вимоги ТОВ "Сумифітофармація" обґрунтовані тим, що 11 лютого 2020 року підприємство здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - Каркаде, сушені цілі квітки. Продавцем товару у відповідності до контракту №RA057875 від 17.12.2019 є компанія Krauter Міх GMBH (Німеччина).
У відповідності до пункту 2.2 контракту загальна сума контракту складає 67 000,00 (Шістдесят сім тисяч) Євро. Згідно пункту 4.3. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях.
Відповідно до пункту 1.1. специфікації №4 від 30.01.2020 предметом постачання є Каркаде сушені цілі квітки в кількості 11650,80 кг за ціною 0,5євро/кг на загальну суму 5825,40 євро. Умови поставки товару FCA Abtswing (Німеччина). Оплата за цією специфікацією здійснюється на протязі 30 днів з моменту відвантаження товару зі складу Продавця.
Для митного оформлення представником декларанта (Позивача) надано наступні документи: Контракт №RA057875 від 17.12.2019, Специфікацію №4 від 11.01.2020 до контракту, Прайс-лист Продавця від 01.12.2019 з перекладом, Комерційний Інвойс №GAR341225 від 31.01.2020 з перекладом, Пакувальний лист LS 521475 від 31.01.2020 з перекладом, Сертифікат якості №18/20 від 15.01.2020 з перекладом, Сертифікат походження №А30439058 від 31.01.2020 з перекладом, Фітосанітарний сертифікат №EC/DE/BY_LFL/4211700/2020 від 30.01.2020, Митну декларацію країни відправлення MRN 20DE885721981236E0 від 31.01.20, CMR№GAR341225 від 31.01.2020, Довідку про транспортні витрати від 04.02.2020, Рахунок-фактура №10 від 07.02.2020, Лист Продавця від 31.01.2020 щодо якості та ціни товару з перекладом, Лист ТОВ «СУМИФІТОФАРМАЦІЯ» від 11.02.2020 №56 до Слобожанської митниці Держмитслужби.
Відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби, не погодилась із визначеною позивачем митною вартістю, видала Картку відмови UA807290/2020/00132 від 11.02.2020 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000459/2 від 11.02.2020, яким визначили митну вартість, виходячи із ціни товару 2,02 євро/кг, застосувавши 6-й (резервний) метод визначення митної вартості.
Позивач вважає відмову в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості протиправними, зазначаючи, що ним дотримано вимоги ч.2 ст.53 Митного кодексу України, надані документи, що підтверджують заявлену митну вартість і дають можливість митному органу перевірити числові значення складових заявленої митної вартості. Проте, відповідач безпідставно без будь-яких обґрунтувань, пославши на ст.53 Митного кодексу України, направив запит позивачу про надання документів, що підтверджують митну вартість, а згодом прийняв протиправні рішення.
Ухвалою суду від 21.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/1119/20, підготовче засідання призначено на 07.04.2020 об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Слобожанська митниця Держмитслужби з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву (а.с.58-68) зазначила, що здійснивши аналіз поданих декларантом Позивача документів, враховуючи спрацювання АСАУР за кодом 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ'єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів. Однак декларант затребуваних документів не надав.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася.
На момент митного оформлення товару, спеціалізований програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України містив інформацію щодо митного оформлення аналогічного товару, митна вартість якого була значно вищою, ніж митна вартість заявлена декларантом, ввезеного приблизно в тій же кількості і проданого на експорт в Україну і час експорту якого є максимально наближеним до нього. Позивачем було заявлено митну вартість задекларованого товару у сумі 0,6636 USD/кг, разом з цим в інформаційній системі митниці містилась інформація щодо митного оформлення аналогічного товару за рівнем митної вартості у сумі 2,2122 USD/кг.
Жодного документального обґрунтування об'єктивно низької вартості задекларованого товару у порівнянні з аналогічними товарами, імпорт яких здійснюється з тієї ж країни відправлення (Германія) та за ідентичними умовами поставки (FCA) декларант не надав.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Тому керуючись частиною першою статті 55 МК України 11 лютого 2020 року відносно заявленого у МД товару Відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/000459/2.
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Так, другорядні методи визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) не використовувалися з причин відсутності необхідної інформації.
Тому, керуючись положеннями статті 64 МК України, коригування митної вартості заявленого транспортного засобу здійснювалось за резервним методом.
Ухвалою суду від 07.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05.05.2020 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду 05.05.2020, у зв'язку з неявкою представників сторін, відкладено розгляд справи на 26.05.2020 о 12 год. 00 хв.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, спираючись на його необґрунтованість.
Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11 лютого 2020року ТОВ "Сумифітофармація" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - Каркаде, сушені цілі квітки. Продавцем товару у відповідності до контракту №RA057875 від 17.12.2019 є компанія Krauter Міх GMBH (Німеччина).
У відповідності до пункту 2.2 контракту загальна сума контракту складає 67 000,00 (Шістдесят сім тисяч) Євро. Згідно пункту 4.3. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях.
Відповідно до пункту 1.1. специфікації №4 від 30.01.2020 предметом постачання є Каркаде сушені цілі квітки в кількості 11650,80 кг за ціною 0,5євро/кг на загальну суму 5825,40 євро. Умови поставки товару FCA Abtswing (Німеччина). Оплата за цією специфікацією здійснюється на протязі 30 днів з моменту відвантаження товару зі складу Продавця.
Для митного оформлення представником декларанта (Позивача) надано наступні документи: Контракт №RA057875 від 17.12.2019, Специфікацію №4 від 11.01.2020 до контракту, Прайс-лист Продавця від 01.12.2019 з перекладом, Комерційний Інвойс №GAR341225 від 31.01.2020 з перекладом, Пакувальний лист LS 521475 від 31.01.2020 з перекладом, Сертифікат якості №18/20 від 15.01.2020 з перекладом, Сертифікат походження №А30439058 від 31.01.2020 з перекладом, Фітосанітарний сертифікат №EC/DE/BY_LFL/4211700/2020 від 30.01.2020, Митну декларацію країни відправлення MRN 20DE885721981236E0 від 31.01.20, CMR№GAR341225 від 31.01.2020, Довідку про транспортні витрати від 04.02.2020, Рахунок-фактура №10 від 07.02.2020, Лист Продавця від 31.01.2020 щодо якості та ціни товару з перекладом, Лист ТОВ «СУМИФІТОФАРМАЦІЯ» від 11.02.2020 №56 до Слобожанської митниці Держмитслужби. ( а.с.12-39).
11.02.2020 відповідачем видано Картку відмови UA807290/2020/00132 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів (а.с.8-9) та прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000459/2 від 11.02.2020, яким визначено митну вартість, виходячи із ціни товару 2,02 євро/кг, із застосуванням 2-го (резервного) методу визначення митної вартості ( а.с.10-11).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Судом встановлено, що митне оформлення товару здійснювалось ТОВ "Сумифітофармація" за основним методом (ціною контракту від 17.12.2019 № RA 057875 та специфікацією №4 від 30.01.2020 до нього).
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 3 вказаної статті передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
Аналіз положень ч. ч. 2, 3 ст. 53, ст. 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.
Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В даному випадку, митному органу були надані документи, що передбачені ст. 53 МК України, що містять дані, на підставі яких кількість і ціна партії товару повністю ідентифікуються. Зокрема, ціна товару, що відображена в митній декларації, становить 5825,40 Євро, кількість 11650,80 кг, що узгоджується із даними, зазначеними у Специфікації №4 до контракту, інвойсу від 31.01.2020; пакувального листа. Водночас, митним органом у цій справі не доведено, що митну вартість неможливо встановити на підставі поданих Товариством документів (зовнішньоекономічного контракту та специфікації до нього, інвойсу тощо).
Так само, в порушення частини другої статті 55 Митного кодексу України, спірне рішення відповідача не містить і обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; посилань на наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття спірного рішення; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Крім того, приймаючи рішення про коригування митної вартості за другорядним (резервним) методом і визначивши її у розмірі 2,02 євро за кг, відповідач послався на раніше визнану митним органом митну вартість за митною декларацією UA 100110/2019/806398 від 13.11.2019. Проте, досліджуючи зміст цієї декларації, суд встановив, що за даною декларацією вартість товару, складала 1,7 євро за кг ( 4250,0 євро: 2500 кг), обґрунтування відкоригованої вартості у даній справі митним органом не наведено.
Таким чином, на підставі викладеного, суд виходить з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На переконання суду відповідач не довів правомірності свого рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу картки відмови UA807290/2020/00131 від 11.02.2020 та коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000459/2 від 11.02.2020, не відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби 2493,34 грн. витрати на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу картки відмови UA807290/2020/00131 від 11.02.2020 у прийнятті митної декларації №UA807290/2020/003763 від 11.02.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000459/2 від 11.02.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (40035, м. Суми, вул. Заливна, 11, поверх 1, код ЄДРПОУ 31397624) витрати на оплату судового збору в сумі 2493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 34 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В повному обсязі рішення складено 05.06.2020.
Суддя С.В. Воловик