09 червня 2020 р. Справа № 480/487/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області. Звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. Відповідач відмовив у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що позивач під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перебував не на військових зборах, а у відрядженні. Вважає таку відмову протиправною. У зв'язку з визнанням неконституційним словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії як особа, яка була у 1986 році призвана на військові збори. Незазначення номеру військової частини, у складі якої позивач був призваний на військові збори, не спростовує право позивача, інвалідність та її причини. Визнати протиправною відмову у здійсненні перерахунку з 01.10.2017 пенсії по інвалідності, виходячи з 5 кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 позивачу була перерахована пенсія, яку він отримує з липня 2019 року. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалами суду від 05.03.2020 та від 06.04.2020 витребувано докази по справі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач у період з 25.08.1986 по 15.09.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 19,20). Позивачу встановлена 2 група інвалідності безстроково, захворювання пов'язано з впливом іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконанні робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 12-14).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом від 23.09.2019 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати пенсії виходячи з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено право на отримання такої пенсії (а.с. 22-23). Зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 59 зазначеного закону право на призначення пенсії мають особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Посилаючись на довідку від 12.02.1997 Сумського дорожнього ремонтно-будівельного управління №73 (ДРСУ -73) зазначає, що в період з 26.08.1986 по 01.09.1986 позивач перебував у відрядженні. У довідці Сумського об'єднаного військового комісаріату від 28.01.1997 не вказано номер військової частини, у якій позивач перебував на військових зборах під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тому дійшов висновку, що право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачем не підтверджено.
Суд вважає таку відмову безпідставною.
Відповідно до ч. 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла з 01.10.2017 особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
В резолютивній частині рішення визначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" … втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, після ухвалення Конституційним судом України рішення у справі № 3-14/2019 передбачено частиною 3 статті 59 Закону право на отримання пенсії у визначеному цією нормою розмірі набули не лише особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, а і ті, хто брав участь у ліквідації, будучи військовозобов'язаними, призваними на військові збори.
Обгрунтовуючи відмову, відповідач послався на відсутність доказів того, що позивач був призваний на військові збори. Суд не погоджується з таким твердженням.
Як вбачається з довідки Сумського об'єднаного міського військового комісаріату від 03.06.1999 №401 позивач був призваний Сумським ОМВК на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і перебував на них у складі військової частини ДРСУ-73 з 25.08.1986 по 15.09.1986 (а.с. 19). Інформація про виконання позивачем у вказаний період робіт по ліквідації аварії у 30-кілометровій зоні ЧАЕС також підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 (а.с. 20). На виконання ухвали суду про витребування доказу Сумський міський військовий комісаріат листом від 11.03.2020 №2/726 повідомив, що ОСОБА_1 дійсно був призваний на військові збори у період з 25.08.1986 по 15.09.1986 (а.с. 40). Вказані докази на переконання суду підтверджують факт призову позивача на військові збори у 1986 році.
Як вбачається з копії довідки від 24.11.1995 №210 ДРСУ-73 ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні в період з 26.08.по 01.09.1986, у якому виконував роботи в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС. Вказана довідка, у сукупності з іншими доказами, не спростовує факт перебування позивача на військових зборах. Недоліки у оформленні роботодавцем трудових відносин із позивачем у 1986 році не можуть бути підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії, як особі, яка була призвана на військові збори з метою ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення йому пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві, що позивачу з липня 2019 року була перерахована пенсія відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До відзиву не було надано жодних доказів здійснення такого перерахунку. На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідач не надав доказів здійснення такого перерахунку саме у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок йому пенсії з 01.10.2017 - дати набрання чинності змін до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими вказана норма викладена у новій редакції.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 91 закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
25.04.2019 Конституційним Судом України прийнято рішення № 1-р(ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) та визнано неконституційним словосполучення “дійсної строкової служби”, яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до резолютивної частини рішення визнані неконституційними положення закону втрачають чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
За таких обставин, право позивача на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виникло з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р(ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), тобто з 25.04.2019. Підстави для перерахунку пенсії у періоді з 01.10.2017 по 24.04.2019 відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у здійсненні перерахунку позивачу пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" . У зв'язку з викладеним, суд визнає протиправною відмову та вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 25.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок у період з 01.10.2017 по 24.04.2019 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25 квітня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині вимог відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко