09 червня 2020 року м. Рівне №460/2915/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський асфальтний завод"
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський асфальтний завод" (далі - відповідач), в якому просить суд: стягнути з позивача, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в сумі 1 029 251,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 06.04.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненський асфальтний завод" перед бюджетом рахується податковий борг на загальну суму 1 029 251,26 грн. по податку на додану вартість, який у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
За даними ГУ ДПС у Рівненській області станом на 06.04.2020 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1 029 251,26 грн., по податку на додану вартість.
Вказана заборгованість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 0221835001 від 09.07.018, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 204881,81 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9175853467 від 20.08.2018;
- податкової декларації з податку на додану вартість № 9201349446 від 18.09.2018;
- податкової декларації з податку на додану вартість № 9228065119 від 18.10.2018;
- податкового повідомлення-рішення № 0347565012 від 10.10.2018, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 28795,00 грн.;
- податкова декларація з податку на додану вартість № 9255842474 від 15.11.2018;
- податкового повідомлення-рішення №0407845012 від 12.11.2018, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 24 200,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість № 9283941344 від 19.12.2018;
- податкового повідомлення-рішення №0514255012 від 17.12.2018, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 30200,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0059715012 від 19.02.2019, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 45060,00 грн.;
- уточнюючого розрахунку № 9077368211 від 18.04.2019;
- уточнюючого розрахунку № 9077613285 від 18.04.2019
- уточнюючого розрахунку № 9077668845 від 18.04.2019
- податкового повідомлення-рішення № 0170475012 від 29.05.2019, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 9402,80 грн.
Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Таким чином, грошові зобов'язання, визначенні відповідачем у податкових декларація з податку на додану вартість, вважаються узгодженими та підлягали сплаті останнім у встановлений ПК України строк.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання, визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Разом з тим, відповідачем узгоджені суми грошових зобов'язань за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у встановлений строк сплачені не були.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу вимог статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Матеріалами справи підтверджується, що 27 грудня 2017 року відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» за №11268-17 на суму 326522,59 грн. Вказана вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому на підставі пункту 7 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610, вважаться врученою належним чином (а.с.35).
Податкова вимога від 27 грудня 2017 року №11268-17 відповідачем у встановленому порядку оскаржена не була. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В матеріалах справи наявні відомості про відкриті банківські рахунки, що обліковуються за відповідачем (а.с.17).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 1 029 251,26 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 43142449) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський асфальтний завод" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62-А, код ЄДРПОУ 40292064) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський асфальтний завод" (код ЄДРПОУ 40292064), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в сумі 1029251,26 грн. та перерахувати на рахунок UA938999980313000029000017002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м. Рівному/м. Рівне/14010100.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 червня 2020 року.
Суддя Щербаков В.В.