справа № 380/2456/20
про залишення позовної заяви без розгляду
01 червня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника відповідача Паїк М.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, -
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просив визнати протиправною і скасувати вимогу ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 № Ф-2958-57.
Ухвалою від 30.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
08.05.2020 до суду від ГУ ДПС у Львівській області надійшло клопотання (арк. справи 45-47) про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Таке клопотання мотивоване тим, що Позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду із цим позовом.
Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримала клопотання про залишення позову без розгляду. Просила таке задовольнити.
27.04.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (арк. справи 41).
При вирішенні клопотання про залишення позову без розгляду, суд виходить такого.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що не суперечить зазначеному Закону (частина перша статті 2 вказаного Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини четвертої статті 25 Закону України №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9, частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.
Суд встановив, що 08.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2958057 про сплату недоїмки в сумі 18091,26 грн. відповідно ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У позовній заяві позивач вказав, що оскаржувану вимогу отримав 26.12.2019.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що оскаржувана вимога отримана позивачем 27.12.2019 (арк. справи 12).
Не погодившись з вимогою ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 №Ф-2958-57, позивач 31.01.2020 подав скаргу до ДФС України, в якій просив скасувати вказану вимогу (арк. справи 13-14).
28.02.2020 ДПС України прийняла рішення №7864/6/99-00-08-06-01-0, згідно з яким залишила без розгляду скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 31.01.2020 №б/н з підстав пропуску 10-денного строку для її подання (арк. справи 15-17). Рішення ДПС України від 28.02.2020 №7864/6/99-00-08-06-01-0 позивач отримав 11.03.2020 (арк. справи 19).
Суд звертає увагу позивача на те, що положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачають такі способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. При цьому, оскарження в адміністративному порядку, має бути реалізоване з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто в межах 10 денного строку.
Отже, суд встановив, що позивач отримавши 27.12.2019 вимогу ГУ ДПС у Львівській області від 08.11.2019 №Ф-2958-57 звернувся до ДФС України в порядку адміністративного оскарження лише 31.01.2020. Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись до ДПС України в порядку адміністративного оскарження вимоги ГУ ДПС у Львівській області від 08.11.2019 №Ф-2958-57, пропустив законодавчо встановлений 10-денний строк на оскарження такої.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не було надано заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Щодо посилань позивача у позовній заяві на поважність пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке. Позивач у позовній заяві вказує на те, що: «отримавши оскаржувану вимогу, 02.01.2020 звернувся у Дрогобицьку державну податкову інспекцію ГУ ДПС у Львівській області, де йому повідомили, що нічим не можуть допомогти. Далі у зв'язку із поганим самопочуттям та сильними болями у верхній частині стегна був змушений звернутися за медичною допомогою. Під час прийому у лікаря-хірурга позивачу призначено термінову операцію з видалення гнійника, яку було проведено в цей же день. Внаслідок чого протягом місяця позивач проходив лікування (приймав курс антибіотиків, робив часті перев'язки)».
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано суду доказів того, що такий був обмежений у своїй життєдіяльності. З долученої до матеріалів справи копії медичного карти амбулаторного хворого, видно, що ОСОБА_1 не скеровувався на стаціонарне лікування. Щодо звернення до Дрогобицької державної податкової інспекції ГУ ДПС у Львівській області, такі обставини не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 КАС України своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
З урахуванням наведених правових норм та встановлених обставин, суд вважає, що клопотання ГУ ДПС у Львівській області є підставним та таким, що підлягає до задоволення, що є наслідком залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду, - задовольнити повністю.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала про залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Повний текст ухвали складений 09.06.2020
Суддя Мричко Н.І.