Іменем України
04 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1161/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Секірської А.Г.,
за участю секретаря - Вакуленка А.В.,
представника позивача - Ластовицької О.К., довіреність від 21.02.2020 № 01-979/11;
представника відповідача - Скакун Г.О., довіреність від 05.02.2020 № 24;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
18.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Луганській області) до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - відповідач, ПАТ «Лисичанськвугілля»), у якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, буд. 248а, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 27.12.2019 по 28.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання КМУ від 06.12.2019 та наказу Головного управління № 405-НО від 13.12.2019 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», на підставі посвідчення на проведення перевірки №102 від 27.12.2019, здійснено позапланову перевірку ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28.12.2019 №92.
Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, у кількості 25 порушень.
Подальша експлуатація будівель та приміщень дитячого садочка ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», розташованих за адресою: 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, буд. 248а, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: - на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень відповідача, його вихованців, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Вихованці, співробітники та відвідувачі дитячого садочка постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.
Ухвалою суду від 19.03.2020 позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 25-26).
26.03.2020 за вх. № 11930/2020 позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви (арк.спр. 30).
Ухвалою суду від 27.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 44-45).
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві від 14.05.2020 за вх. № 18860/2020 (арк.спр. 72-74), зазначила, що позивач у позові посилається на те, що відповідно до частини першої статті 68 КЦЗУ посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. Відповідач з цим згоден, але зазначає, що станом на день подання позову більшість порушень було усунуто. План заходів по усуненню порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було надано особисто провідному інспектору ВЗНС ЛМУ ГУ ДСНС України у Луганській області лейтенанту служби цивільного захисту Голоду Р.В., яким проводилася позапланова перевірка.
На теперішній час у відповідача залишилися такі порушення.
П.1 - будівлю та приміщення не обладнано установками пожежної сигналізації, з виведенням сигналу від приймально - контрольного приладу на пульт централізованого спостереження, але це планується зробити у четвертому кварталі 2020 року, вже вирішено виділити кошти з реалізації вугільної продукції та ведуться перемовини та укладено договір № 35/20 ПЗС від 17.04.2020 на розробку робочого проекту монтажу системи пожежної сигналізації (СПС) та системи керування евакуюванням.
П.2 - не забезпечено працівників підприємства засобами індивідуального захисту органів дихання (стаття 20 пункт 2, 3 КЦЗУ) - заплановано при наявності коштів.
П.4 - не обладнано протипожежними дверима приміщення електрощитової, але відповідач не вважає це приводом повної зупинки експлуатації приміщень ясла - саду, укладено договір № 36/20 ПЗС від 17.04.2020 на придбання двері протипожежної ЕІ 30 в кількості 3 шт. та монтаж дверей.
П. 5 - не обладнано протипожежними дверима приміщення комори - не є обставинами, що загрожують життю та здоров'ю людей згідно правової позиції ВАСУ. Відповідач уклав договір № 36/20 ПЗС від 17.04.2020 на придбання двері протипожежної ЕІ30 в кількості 3 шт. та монтаж дверей.
П. 17 - допускається експлуатація дверей коридорів, холів, тамбурів без пристроїв для самозачинення, однак це не створює пряму загрозу. Виправити це відповідач має намір під час позапланового ремонту.
П. 23 - не виконано перевірку споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів - на усунення цього недоліку укладено договір № 37/20 ПЗС від 17.04.2020 на розробку робочого проекту з монтажу захисту від блискавки.
П. 24 - в приміщенні котельні система протипожежного захисту знаходиться в несправному стані, але експлуатацію приміщення зупинено до відновлення протипожежного захисту.
Відповідач вважає, що на усунення деяких недоліків потрібен певний час, який має бути визначений приписом контролюючого органу відповідно до статті 69 КЦЗУ. Тобто інспектор мав довести до відома керівництва дошкільного закладу, який час відведено для усунення порушень законодавства, а після спливу часу за приписом потрібно провести повторну перевірку і, тільки враховуючи повторне виявлення порушень, вважає за можливе зупиняти експлуатацію ДНЗ (ясла-сад) «Колосок» ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля». Припису інспектор не надавав, отже, відповідачу не було відомо, що часу на усунення недоліків вже не залишилося.
Також представник відповідача зазначила, що позивач повинен навести обставини, які підтверджують, що конкретні порушення, виявлені ним в процесі перевірки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей відповідно до ч.2 ст. 68 КЦЗУ. Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17 зазначив, що поняття «загрози життю та здоров'ю є оціночним..». Суди не можуть лише на підставі акта перевірки виносити рішення про зупинення роботи підприємства. Контролюючі органи в позові відтворюють перелік з акта перевірки та не зазначають, яким чином вказані порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Такі позови суб'єктів владних повноважень, які базуються на переліку порушень згідно акта, є передчасними.
Таку ж правову позицію неодноразово висловлював ВАСУ, зокрема, в ухвалі віл 27.11.2014 у справі № К/800/51577/14, від 15.05.2014 у справі № К/800/3116/14.
Отже, на думку відповідача, відсутність протипожежних дверей у приміщеннях комори та електрощитової згідно п. 4, 5 та експлуатація дверей коридорів, холів, тамбурів без пристроїв для самозачинення згідно п. 17 позовної заяви не є приводом для зупинення експлуатації приміщення в цілому.
Описом виявлених порушень вимог законодавства за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність 17 пунктів порушень вимог законодавства, а у позові їх 25. Примірник акта відповідача заповнений неповністю та відрізняється від того, що суду надав позивач. У примірнику, що дає відповідач, відсутній номер і позначки у формі акта. Цей доказ не можна використовувати, оскільки ставиться під сумнів юридична сила документа.
Перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС під час здійснення перевірки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зазначений у позові, не є достовірним, порушень, що містяться у пунктах під №№ 3, 9, 10, 13, 18, 21,22 не було виявлено під час перевірки.
Пункти 2, 6, 7, 8, 111, 12, 14, 15, 16, 19, 20 усунуто, копія акта виконаних робіт додається.
Представник відповідача просила врахувати, що до ясла-саду ходить 146 вихованців, більшість з них діти робітників шахти Д.Ф. Мельникова, батьки дітей мають затримки у виплаті заробітної плати, тому що підприємство залежить від дотацій держави. Але харчування та прийом дітей у садку здійснюються навіть при затримці батьківських внесків за харчування дітей. В інших закладах дошкільної освіти на це зважати ніхто не буде, діти робітників у разі закриття «Колоску» залишаться без дошкільної освіти, батьки втратять змогу заробляти кошти для утримання родин, бо вимушені будуть сидіти з дітьми. За дверима залишиться 39 робітників, сім'ї яких теж постраждають від фінансових складнощів.
На підставі вищевикладеного, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 32359108) зареєстроване у якості юридичної особи 21.04.2004, 16.09.2004, № запису 1 381 120 0000 000049, має відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», код ЄДРПОУ 26349183, місцезнаходженням якого є 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Первомайська, буд. 217, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.03.2020 за № 1006501087 (арк.спр. 32-43).
За адресою: 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, буд. 248а, знаходиться дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Колосок» ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», що не є спірним питанням у даній справі та визнається сторонами.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО визначено провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об'єктів, установ, організацій, щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, до якого під № 141 включено дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Колосок» ПАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова», термін проведення перевірки 27.12.2019 - 28.12.2019 (арк. спр. 7-9).
На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 27.12.2019 № 102 (арк.спр. 11), виданого на проведення позапланової перевірки ДНЗ (ясла-садок) «Колосок» ПАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова», розташованого за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Шаповала, 248-а, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО у період з 27.12.2019 по 28.12.2019 інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС у Луганській області лейтенантом служби цивільного захисту Голод Р.В. проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Копію посвідчення вручено 27.12.2019 завідувачу ясла-садка «Колосок» ОСОБА_1 (арк.спр. 11 зв.).
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ДНЗ (ясла-садок) «Колосок» ПАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» складено акт від 28.12.2019 № 92 (арк. спр. 12-20).
Вищезазначеним актом перевірки виявлено наступні порушення:
1. Пункту 1.2 розділу V ППБУ - будівлю та приміщення не обладнано установками пожежної сигналізації з виведенням сигналу від приймально - контрольного приладу на пульт централізованого спостереження.
2. Пунктів 2, 3 статті 20 КЦЗУ - не забезпечено працівників підприємства засобами індивідуального захисту органів дихання.
3. Пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не обладнано протипожежними дверима приміщення електрощитової.
4. Пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не обладнано протипожежними дверима приміщення комори.
5. Пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ - не оснащено електрощити, групові електрощити схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту плавкої вставки.
6. Пункту 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючі матеріали на покриття підлоги коридорів, сходових кліток (килими, килимові доріжки) щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум'я.
7. Пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не в повному обсязі оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
8. Пункту 3.11 розділу V ППБУ - наявні пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння не пофарбовані у відповідні кольори.
9. Пункту 1.10 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.
10. Пункту 2.29 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено в справному огорожі з поручнями при виході з харчоблоку на вулицю.
11. Пункту 2.32 розділу ІІІ ППБУ - світлові показчики «ВИХІД» не утримуються справними.
12. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається експлуатація дверей коридорів, холів, тамбурів без пристроїв для самозачинення.
13. Пункту 1.17 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація вимикачів встановленого на горючій основі (пластик) на зовнішньому евакуаційному виході.
14. Пункту 1.18 розділу IV ППБУ - допускається користування пошкодженими розетками та вимикачами в групі «НЕЗАБУДКА».
15. Пункту 1.21 розділу IV ППБУ - не виконано перевірку споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів.
16. Пункту 1.2 розділу V ППБУ - в приміщенні котельні система протипожежного захисту знаходиться не в справному стані.
17. Підпункту 9 пункту 2.2 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування і перевірку пожежних кран - комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.
Акт підписано завідувачем ЗДО «Колосок» ОСОБА_1 без зауважень, пояснень або заперечень (арк.спр. 20 зв.), примірник акта отримала 28.12.2019 (арк.спр. 20 зв.).
Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті не проводилися.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:
1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.
Пунктом 1.2 розділу V ППБУ визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
З приводу порушення під № 1, а саме - будівлю та приміщення не обладнано установками пожежної сигналізації, з виведенням сигналу від приймально - контрольного приладу на пульт централізованого спостереження, відповідач зазначив, що таке порушення планується виправити у четвертому кварталі 2020 року, вирішено виділити кошти з реалізації вугільної продукції та ведуться перемовини, укладено договір № 35/20 ПЗС від 17.04.2020 на розробку робочого проекту монтажу системи пожежної сигналізації (СПС) та системи керування евакуюванням (арк.спр. 103).
Щодо порушення під № 16 - в приміщення котельні система протипожежного захисту знаходиться не в справному стані - відповідач у відзиві зазначив, що експлуатацію приміщення зупинено до відновлення роботи системи протипожежного захисту, проте доказів такого зупинення не надано.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 20 КЦЗУ до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту, розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.
Щодо порушення під № 2 - не забезпечено працівників підприємства засобами індивідуального захисту органів дихання, відповідач зазначив, що усунення такого порушення заплановано при наявності коштів.
Пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ визначено, що під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Відповідач зазначив, що порушення під №№ 3 та 4 - не обладнано протипожежними дверима приміщення електрощитової та приміщення комори - не усунені, проте вони не є підставою зупинки експлуатації приміщень. Надано копію договору від 17.04.2020 № 36/20 ПЗС на придбання двері протипожежної ЕІ 30 в кількості 3 шт та монтаж дверей (арк.спр.104, 105).
Згідно із пунктом 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
На підтвердження усунення порушень під №№ 5 та 7 - не оснащено електрощити, групові електрощити схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту плавкої вставки, електрощити, групові електрощитки не в повному обсязі оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) - відповідачем надано копію Акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Пунктом 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2.
Відповідач щодо порушення під № 6 - не надано підтверджуючі матеріали на покриття підлоги коридорів, сходових кліток (килими, килимові доріжки) щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум'я - зазначив, що підтверджуючи матеріали наявні, надав копії сертифіката відповідності UA1.044.0049510-13 на покриття для підлоги полівінлхлоридне багатошарове без основи (арк.спр. 107) та висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.04.2015 № 05.03.02.-04/16244 (арк.спр. 108), акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Згідно із пунктом 3.11 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.
Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.
На підтвердження усунення порушення під № 8 - наявні пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння не пофарбовані у відповідні кольори - відповідачем надано копію акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Пунктом 1.10 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що на території об'єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.
На підтвердження усунення порушення під № 9 - не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд - відповідачем надано копію акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Відповідно до пункту 2.29 розділу ІІІ ППБУ сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати ширину сходових маршів і площадок.
На підтвердження усунення порушення під № 10 - не забезпечено в справному огорожі з поручнями при виході з харчоблоку на вулицю - відповідачем надано копію акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Згідно із пунктом 2.32 розділу ІІІ ППБУ світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
На підтвердження усунення порушення під № 11 - світлові показчики «ВИХІД» не утримуються справними - відповідачем надано копію акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Відповідно до пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.
Щодо порушення під № 12 - допускається експлуатація дверей коридорів, холів, тамбурів без пристроїв для самозачинення - відповідач зазначив, що має намір виправити це під час позапланового ремонту, проте, на його думку, це не створює пряму загрозу.
Згідно із пунктом 1.17 розділу IV ППБУ електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
На підтвердження усунення порушення під № 13 - допускається експлуатація вимикачів встановленого на горючій основі (пластик) на зовнішньому евакуаційному виході - відповідачем надано копію акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Відповідно до пункту 1.18 розділу IV ППБУ забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.
На підтвердження усунення порушення під № 14 - допускається користування пошкодженими розетками в групі «НЕЗАБУДКА» - відповідачем надано копію акта виконаних робіт без дати та номера (арк.спр. 110).
Пунктом 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
Щодо порушення під № 15 - не виконано перевірку споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів - відповідачем надано копію договору від 17.04.2020 № 37/20 ПЗС на розробку робочого проекту з монтажу захисту від блискавки (арк.спр. 106).
Відповідно до підпункту 9 пункту 2.2 розділу V ППБУ система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Щодо порушення під № 17 - не проведено технічне обслуговування і перевірку пожежних кран - комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі - відповідачем у відзиві зазначено, що таке порушення усунуте, проте відповідних доказів не надано.
Суд погоджується з відповідачем, що під час перевірки виявлено 17 порушень, а не 25, як зазначено в тексті позовної заяви, разом з тим, на вирішення справи по суті така помилка позивача при складанні позовної заяви не впливає, оскільки заходи реагування вживаються на підставі акта перевірки та зафіксованих в ньому порушень, а не на підставі порушень, наведених у позові.
Щодо посилань відповідача на наявність сертифікату відповідності та висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи, суд зауважує, що зазначені документи не були надані нспектору під час проведення перевірки, а на стадії судового розгляду не надано доказів того, що саме такі і виключно такі покриття використано у ДНЗ (ясла-садок) «Колосок».
Також суд зазначає, що укладання договорів про виконання робіт та надання послуг, є доказом вжиття відповідачем заходів з метою усунення виявлених порушень, проте не є доказом усунення таких порушень. Надані відповідачем докази свідчать про те, що відповідачем вживаються заходи щодо створення безпечних умов функціонування закладу, встановлені в ході судового розгляду справи обставини свідчать про те, що порушення пожежної та техногенної безпеки пов'язані, насамперед, з відсутністю належного фінансування.
Разом з тим, в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника ДНЗ (ясла-садок) «Колосок» або керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров'я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.
Щодо доводів відповідача про усунення частини порушень, суд зазначає, що компетентним органом - позивачем перевірка повторно не проводилася, а встановити усунення виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення нової перевірки та оформлення її результатів.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 28.12.2019 № 92, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 160/998/19 зроблено висновок, що таке порушення, як не обладнання будівель та приміщень установками пожежної сигналізації, може створювати загрозу життю або здоров'ю учнів та персоналу навчального закладу, та є підставою для застосування заходів реагування.
Щодо доводів відповідача про необхідність дотримання інтересів працівників та відвідувачів при застосуванні заходів реагування, суд зазначає, що визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).
Враховуючи приписи частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 28.12.2019 № 92, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, суд дійшов висновку про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Колосок", розташованих за адресою: 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, буд. 248а, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 28 грудня 2019 року № 92.
Стосовно доводів відповідача про сумніви у юридичній силі акта перевірки, оскільки примірник акта, наданий відповідачеві, заповнений не повністю та відрізняється від того, що надав позивач суду (відсутній номер і позначки у формі акта), суд зазначає, що з акта від 28.12.2019 № 92, наданого суду позивачем, вбачається, що його підписано завідувачем ЗДО «Колосок» Любович Л.І. без зауважень, пояснень або заперечень (арк.спр. 20 зв.), і саме цей акт та зафіксовані в ньому порушення стали підставою для звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Тобто, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Колосок», розташованих за адресою: 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, буд. 248а, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 28 грудня 2019 року № 92.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення буде складено 09 червня 2020 року.
Суддя А.Г. Секірська