про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2208/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, нарахування та стягнення заборгованості,
04 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Прокуратури Луганської області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Луганської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку;
- зобов'язати Прокуратуру Луганської області здійснити ОСОБА_1 виплату вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку;
- нарахувати та стягнути з Прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією).
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позовній заяві позивач серед іншого просить суд нарахувати та стягнути з Прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією). Суд зазначає, що позивач вимогою нарахувати фактично просить суд нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією).
Також позивач не зазначає кінцевий період та суму стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні, не наводить в позовній заяві розрахунок середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні.
Отже, зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення,
вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Позивачем у позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку та зобов'язання здійснити виплату вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку) та одну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією)).
Оскільки позивачем одночасно заявлено позовну вимогу немайнового та майнового характеру, то вона повинна сплатити судовий збір за кожну з них.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову з позовними вимогами немайнового та майнового характеру судовий збір не сплачено.
Розмір судового збору за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку та зобов'язання здійснити виплату вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку складає 840,80 грн.
Розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) визначити неможливо, оскільки позивачем не зазначено суму стягнення.
В позовній заяві позивач зазначає, що вона відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону№ 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Враховуючи те, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) не є вимогами про стягнення заробітної плати, оскільки підпадають під поняття щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень, позивач не звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.
В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.
Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження№ 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн та за позовну вимогу майнового характеру про стягнення з Прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 05 травня 2020 року по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) (розмір судового збору неможливо визначити через незазначення суми стягнення) за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтею 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, нарахування та стягнення заборгованості залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, проте не пізніше ніж через 5 (п'ять) днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, оригіналу документа про сплату судового збору за немайновими вимогами у розмірі 840,80 грн та оригіналу документа про сплату судового збору за майновими вимогами.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська