про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2157/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення від 10.04.2020 № 283, визнання протиправним і скасування наказу від 30.04.2020 № 520, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
01 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, Офісу Генерального прокурора, в якому позивач просить суд:
1) визнати протиправним і скасувати рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року № 283 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
2) визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Луганської області від 30.04.2020 № 520 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області або на рівнозначній посаді з 06 травня 2020 року зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
4) стягнути з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 травня 2020 року по дату винесення судового рішення.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем як відповідачі у справі визначено прокуратуру Луганської області та Офіс Генерального прокурора.
Однак з огляду на зміст позовних вимог вбачається, що в пункті 1 позовних вимог позивач звертає до суду вимогу про скасування рішення першої кадрової комісії, однак кадрову комісію № 1 як відповідача позивачем не зазначено, а позовних вимог до Офісу Генерального прокурора не заявлено, що свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб'єктним складом відповідачів, визначених позивачем у позовній заяві.
Таким чином, у розумінні вимог статей 9, 43, 47 КАС України, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів у справі або зміст позовних вимог з урахуванням вже визначеного відповідача у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Оглядом позовної заяви встановлено, що письмові докази додані до позовної заяви для вручення відповідачам не засвідчені належним чином.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази, у належним чином засвідчених копіях, а саме: з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Як слідує з матеріалів позовної заяви позивач звернувся за оскарженням рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року № 283 тільки 01 червня 2020 року.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження дати отримання (ознайомлення) з рішенням першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року № 283.
Зазначене унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України щодо з'ясування чи подано дану позовну заяву з дотримання строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачем також не заявлено і клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, відповідної заяви не надано.
Таким чином, необхідно надати належні докази на підтвердження дати, коли позивачу стало відомо про порушення його прав (дати отримання (ознайомлення) з рішенням першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року № 283), та підтвердженням дотримання місячного строку звернення до суду, а в разі пропуску строку подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення від 10.04.2020 № 283, визнання протиправним і скасування наказу від 30.04.2020 № 520, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання даної ухвали, але не пізніше ніж три дні з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копії для надіслання відповідачам;
- належним чином засвідчених копій письмових доказів (документів), доданих до позовної заяви, для надіслання відповідачам;
- доказів на підтвердження дати отримання (ознайомлення) з рішенням першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року № 283 та дотримання місячного строку звернення до суду, або обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяО.В. Захарова