про відмову у відкритті провадження
09 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1783/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії ГУ Пенсійного фонду у Кіровоградській області у зв'язку з невиконанням судових рішень по справі № 1140/2196/18, яке набрало законну силу 10 жовтня 2018 року та залишок несплаченої пенсійної заборгованості по якій складає - 10208,70 грн. і по справі № 1140/3121/18, яке набрало законну силу з 21 квітня 2019 року та залишок несплаченої пенсійної заборгованості по якій складає - 36698,60 грн., з загальною заборгованістю - 46907,30 грн.;
- зобов'язати ГУ Пенсійного фонду в Кіровоградській області виконати судові рішення, які вступили в законну силу та виплатити пенсійну заборгованість за судовим рішенням по справі № 1140/2196/18 у сумі - 10208,70 грн. та за судовим рішенням по справі №1140/3121/18 у сумі - 36698,60 грн., загальною сумою - 46907,30 грн. без відтермінування виплати.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у справі № 1140/2196/18 цей адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області при проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 88 % на 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.01.2018 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 88% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії. Рішення звернуто до негайного виконання.
Вказане судове рішення набрало законної сили 11.10.2018 року.
Також з матеріалів позовної заяви суддя убачає, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 знову звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 1140/3121/18 цей адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати щомісяця пенсію ОСОБА_1 у сумі 12040,38 грн. до часу здійснення наступного перерахунку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області доплатити ОСОБА_1 пенсію за період, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням її розміру у сумі 12040,38 грн. та раніше сплачених коштів. В іншій частині позову відмовлено у задоволенні. Рішення звернуто до негайного виконання.
Вказане судове рішення набрало законної сили 20.04.2019 року.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправні дії щодо невиконання цих судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Необхідність дотримання встановленого порядку виконання судового рішення, насамперед зумовлена нормами ст. 129-1 Конституції України, згідно яких судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.02.2019 року (справа №806/2143/15), від 03.04.2019 року (справа №820/4261/18).
Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, оскільки між сторонам новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, тому суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Відтак, для повернення судового збору, сплаченого при поданні цього позову, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суддя, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у 15 - денний строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук