ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"09" червня 2020 р. справа № 300/801/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприна О.В., розглянувши відзив на позов у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трофімов Руслан Валерійович, до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 26.07.2017 по день фактичної виплати 07.02.2020 терміном 985 днів, виходячи із середньо денного грошового забезпечення, в розмірі 586 419,75 гривень, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трофімов Руслан Валерійович (надалі по тексту також - ОСОБА_1 , позивач), 08.04.2020 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 26.07.2017 по день фактичної виплати 07.02.2020 терміном 985 днів, виходячи із середньо денного грошового забезпечення, в розмірі 586 419,75 гривень.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є порушення відповідачем, на переконання позивача, порядку здійснення розрахунку при звільненні останнього з військової служби в Збройних Силах України відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.11.2018 за №1153/2008. Позивач вважає, що у зв'язку із затримкою виплати відповідачем компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 26.07.2017 по 07.02.2020 терміном 985 днів, останній зобов'язаний на підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) виплатити за таку затримку середнє грошове забезпечення в розмірі 586 419,75 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2020, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.
29.05.2020 відповідач подав в суд відзив на позов №50/41-868 від 28.05.2020, в якому, серед іншого, вказав на недотримання ОСОБА_1 строків звернення до суду, та виходячи із положень пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), просить залишити позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Вимоги відзиву в частині дотримання строків звернення до суду мотивовані тим, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною винагородою, що входить до такої структури. Відтак, до таких спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні строки звернення до суду, визначенні частиною 5 статті 122 КАС України.
Відкриваючи провадження у даній справі, 13.04.2020, суд не надавав правову оцінку такому правовому регулюванню питання дотримання строків звернення до суду, виходячи із фактичних обставин.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суд після відкриття провадження у справі, серед іншого, наділений повноваженнями з'ясовувати, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
З'ясовуючи, після відкриття провадження у справі, відповідність адміністративного позову вимогам, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, суд зазначає, що, за змістом частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить стягнути із Військової частини НОМЕР_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 26.07.2017 по день фактичної виплати 07.02.2020 терміном 985 днів, виходячи із середньо денного грошового забезпечення, в розмірі 586 419,75 гривень.
Отже, предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За змістом частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Разом із тим суд акцентує увагу, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.
Як слідує із пункту 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4218/16, пункту 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц і пункту 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати допомоги/компенсації) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною винагородою, що входить до такої структури. Відповідне відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, хоч і розраховується, виходячи із середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.
За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу).
У даній категорії справ процесуальний закон визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Такий позов, як свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті, ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 06 квітня 2020 року, який було зареєстровано в суді 08 квітня 2020 року.
За доводами ОСОБА_1 , остаточний розрахунок з позивачем Військова частина НОМЕР_1 провела 07 лютого 2020 року, на підтвердження чого позивач подав виписку АТ КБ ''Приват Банк'' із банківського рахунку за вказану календарну дату про зарахування 10 978,56 гривень.
Проте, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 06 квітня 2020 року, тобто майже через два місяці після зарахування на його рахунок (фактичного отримання) належних йому при звільненні коштів (компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій).
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку.
Таких же правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 (адміністративне провадження №К9901/33237/19) та від 04.12.2019 у справі №815/2681/17 (адміністративне провадження №К/9901/23663/18).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Позивачем на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України не додано до позову відповідної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку із вищевикладеним, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169, частинами 13-15 статті 171 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трофімов Руслан Валерійович, до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 26.07.2017 по день фактичної виплати 07.02.2020 терміном 985 днів, виходячи із середньо денного грошового забезпечення, в розмірі 586 419,75 гривень, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду і докази поважності причин його пропуску, та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.