ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" червня 2020 р. справа № 300/483/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
при секретарі Подольської Т.М.,
представника позивача: Гуменюка Б.С.,
представника відповідача: Юрчука Ю.В.,
представника третьої особи: Матвійчука М.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2018 року, -
05.03.2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту камеральної перевірки № 755/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 10.09.2018 року, які не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, щодо порушень викладених у акті перевірки, позивач вказав на помилковість висновків податкового органу, оскільки взята за основу контролюючим органом сума як база нарахування податку та збору в розмірі 2 382 224,47 грн. є необґрунтованою, оскільки позивачем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя в добровільному порядку в рахунок погашення заборгованості передано належне йому на праві власності майно, яке було предметом іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед банком, в результаті чого, його кредитні зобов'язання вважаються виконаними, а не прощеними. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення, що винесені за наслідками вищевказаної перевірки, № 0017151306, № 0017161306 та № 0017191306 від 27.09.2018 року є необґрунтованими, та винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого, просить визнати їх протиправними та скасувати.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.04.2019 року (Т.1, а.с.74-75), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначив, що на підставі проведеного аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, наявних у ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо інформації про отримані доходи, встановлено, що громадянином ОСОБА_1 у 2017 році отримано дохід у вигляді додаткового блага, а саме: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в розмірі 2 382 224,47 грн. Позивачем на час проведення перевірки декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік не подано, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з отриманих в 2017 році доходів не сплачено. Окрім того, вказав, що банком подано звіт до контролюючого органу за формою 1 ДФ про отримання додаткового блага ОСОБА_1 з сумою 2 382 224,47 грн. з ознакою доходу 126 (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо), відповідно контролюючим органом відбулося нарахування податків на суму доходів, яка була вказана банком у звітності.
Правом подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.
В ході розгляду зазначеної адміністративної справи вирішувалось ряд клопотань та вчинялися наступні процесуальні дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 року, справу передано на розгляд судді Панікару І.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року позовну заяву залишено без руху (Т.1, а.с.53-54).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (Т.1, а.с.67-68)
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року залучено до участі в справі Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Т.1, а.с.85-86).
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в періоди: з 28.05.2019 року по 31.05.2019 року перебував на листку непрацездатності, з 03.06.2019 року по 17.06.2019 року у відпустці, з 18.06.2019 по 21.06.2019 року у службовому відрядженні, з 05.08.2019 року по 04.10.2019 року у відпустці, 07.10.2019 по 11.10.2019 року у службовому відрядженні, у зв'язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.
04.11.2019 року судом зупинено провадження в адміністративній справі № 300/483/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2018 року, до набрання законної сили рішенням Івано-Франківського міського суду в справі №344/16728/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ "Укрсоцбанк про визнання протиправними дій щодо нарахування боргу за кредитним договором, визнання неправомірнними дій щодо нарахування боргу за кредитним договором, визнання неправомірними дій щодо зарахування погашення суми боргу в результаті реєстрації права власності на предмет іпотеки та визнання неправомірними дій щодо включення анульованої основної суми кредитної заборгованості у вигляді додаткового блага до податкової звітності (Т.1, а.с.176-178).
Ухвалою суду від 18.05.2020 року поновлено провадження по справі (Т.2, а.с.2-3).
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених ним у позовній заяві.
Представник відповідача та представник третьої особи щодо задоволення адміністративного позову заперечили з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, розглянувши справу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
В період з 31.08.2018 року по 06.09.2018 року працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року громадянина ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт за № 755/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 10.09.2018 року, відповідно до якого встановлено порушення ОСОБА_1 вимог: підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 428 800,40 грн. податку на доходи фізичних осіб; підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; пункту 1.2, підпункту 1.6 пункту 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого, донараховано 35 733,37 грн. військового збору (Т.1, а.с.20-22).
На підставі акту перевірки № 755/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 10.09.2018 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.09.2018 року: № 0017151306, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 170 грн.; № 0017161306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 536 000,5 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 428 800,4 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 107 200,1 грн.; № 0017191306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 44 666,71 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 35 733,37 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 8 933,34 грн. (Т.1, а.с.24-26).
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно положень підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
При цьому суд зазначає, що проценти, нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід'ємної частини домовленостей, досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.
При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом, включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.
Між тим, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.
Підвищені проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за користування кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю правовою природою також є забезпеченням виконання позичальником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки (штраф, пеня), проте також не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.
Аналогічна позиція була висловлена колегією суддів Верховного суду в постановах від 13.03.2018 №826/2226/15, від 08.05.2018 №819/596/16, №817/401/16 та №802/692/16-а.
Таким чином, суд наголошує, що відповідно до положень Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та усталеної практики Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, доходом платника податку є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Як вбачається з акту перевірки № 755/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 10.09.2018 року, відповідачем встановлено порушення позивачем податкового законодавства на підставі інформації, отриманої від ПАТ «Укрсоцбанк», а саме останнє подало до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за IV квартал 2017 року, в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід отриманий, як додаткове благо) ОСОБА_1 в розмірі 2 382 224,47 грн.
22.12.2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" повідомив довідкою ОСОБА_1 про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» банк 11.12.2017 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора - Хмельницького Сергія Юрійовича № 38335159 від 12.12.2017 року), а саме: офіс загальною площею 55,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в іпотеці банку, відповідно до умов іпотечного договору №014-550-ЗП від 03 березня 2008 року, посвідченого 05.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківської області Данилів Т.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 612 та договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 170-22/340 від 05.02.2008 року (Т.1, а.с.158).
Згідно висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ "Бізнес Ассіст" ринкова вартість предмета іпотеки станом на 31.08.2017 року складає 1 500 564 грн. (Т.1, а.с.43).
Таким чином, ПАТ "Укрсоцбанк" зроблено висновок, що після здобуття банком права власності на предмет іпотеки, заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 170-22/340 від 05.02.2008 року склала 381 005 доларів США 41 цент, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.12.2017 року складає 10 328 807,11 грн. та пеня 42 419,47 грн., а саме: сума кредиту 87 874,66 доларів США 66 центів, що за офіційним курсом НБУ на 11.12.2017 року складає 2 382 224,47 грн.; сума нарахованих процентів за користування кредитом 62 964 доларів США 43 цента, що за офіційним курсом НБУ на 11.12.2017 року складає 1 706 924 доларів США 46 центів; пеня 230 166 доларів США 32 цента, що за офіційним курсом НБУ на 11.12.2017 року складає 6 239 658,18 грн. та пеня 42 419,47 грн.
У зв'язку з задоволенням вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації банком права власності на нерухомість позивачу прощено залишок заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 170-22/340 від 05.02.2008 року в розмірі 150 839,09 доларів США, пені 230 166,32 доларів США та пені - 42 419,47 грн.
З даного приводу, суд зазначає, що даний факт спростовується рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.01.2020 року у справі № 344/16728/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ "Укрсоцбанк про визнання протиправними дій щодо нарахування боргу за кредитним договором, визнання неправомірнними дій щодо нарахування боргу за кредитним договором, визнання неправомірними дій щодо зарахування погашення суми боргу в результаті реєстрації права власності на предмет іпотеки та визнання неправомірними дій щодо включення анульованої основної суми кредитної заборгованості у вигляді додаткового блага до податкової звітності. Вказане рішення набрало законної сили 06.03.2020 року (Т.1, а.с.244-250).
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.01.2020 року у справі № 344/16728/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії АТ "Альфа-Банк" щодо нарахування боргу за кредитним договором від 05.02.2008 року № 170-22/340 в розмірі 5 679 416,17 грн. за період з 02.08.2010 року по 03.05.2017 року, з яких: 1 637 582,07 грн. - борг по кредиту, 2 652 109,54 грн. - борг по відсотках, 581 295,83 грн. - борг по пені за кредитом, 808 425,73 грн. - борг по пені за відсотками. Визнано неправомірними дії АТ "Альфа-Банк" щодо зарахування погашення боргу на суму 1 500 564 в результаті реєстрації права власності на предмет іпотеки в порядку встановленому п.2.11 ст.2 кредитного договору від 05.02.2008 року № 170-22/340. Визнано неправомірними дії АТ "Альфа-Банк" щодо включення анульованої ОСОБА_1 основної суми кредитної заборгованості в розмірі 2 382 224,47 грн. (ознака доходу 126) у вигляді додаткового блага до податкової звітності АТ "Альфа-Банк" форми 1ДФ за IV квартал 2017 року.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Принцип обов'язковості судового рішення закріплений також в статті 2 "Завдання та основні засади адміністративного судочинства" КАС України.
Разом з цим, згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зокрема, рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.01.2020 року у справі №344/16728/19 встановлено, що у виниклих спірних правовідносинах прощення боргу не відбулося, а було здійснено припинення зобов'язання шляхом зарахування.
При цьому, суд вказав на те, що позивач на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя в добровільному порядку в рахунок погашення заборгованості передав належне йому на праві власності майно, яке було предметом іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед банком, в результаті чого його кредитні зобов'язання вважаються виконаними, а не прощеними. Внаслідок чого, суд зазначав, що ОСОБА_1 не отримував прощення (анулювання) суми боргу банком, оскільки визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок про необґрунтованість оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень № 0017161306 та № 0017191306 від 27.09.2018 року.
Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017151306 від 27.09.2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Згідно з підпунктом 49.18.4. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається платником податків на доходи фізичних осіб за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
За приписами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Як зазначалось в позовній заяві та встановлено судом, у позивача відсутній об'єкт оподаткування за звітній 2017 рік у вигляді додаткового блага, оскільки оподаткуванню підлягає сума основного боргу за кредитом, прощеним кредитором до закінчення строку позовної давності, таким чином позивач відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового Кодексу України не зобов'язаний подавати податкову декларацію за 2017 рік в установлений Податковим кодексом України строк - до 1 травня 2018 року, в контролюючий орган в якому позивач перебуває на обліку.
Враховуючи відсутність у позивача обов'язку подачі податкової декларації за 2017 рік, зважаючи на викладені обставини та матеріали справи, які підтверджують відсутність у позивача доходу у вигляді додаткового блага в 2017 році, безпідставним є застосування відповідачем до позивача відповідно до підпунктів 54.3.1. 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 і пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування і прийняття податкового повідомлення-рішення № 00171513306 від 27.09.2019 року за неподання податкової декларації за 2017 рік.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 0017151306, № 0017161306 та № 0017191306 від 27.09.2018 року винесені необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України, внаслідок чого, останні слід визнати протиправними та скасувати, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 5 808,37 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 0017151306, № 0017161306 та № 0017191306 від 27.09.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 5 808 (п'ять тисяч вісімсот вісім гривень) 37 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), серед інших, строки, визначені статтею 295 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач:
Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019), адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Рішення складене в повному обсязі 09 червня 2020 р.