про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/8323/20
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплати мені - ОСОБА_1 , в день виключення із списків частини (03 жовтня 2017 року) компенсації за неотримане речове майно;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок за неотримане речове майно при звільненні за період з 03 жовтня 2017 року по 26 грудня 2017 року у сумі 23 618,48 грн. ( двадцять три тисячі шістсот вісімнадцять грн. 48 коп.).
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 цього Кодексу).
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Матеріалами, доданими до позовної заяви підтверджується, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 26.12.2017, однак до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 03 червня 2020 року, тобто через два роки та п'ять місяців місяців після отримання належних йому при звільненні коштів.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якому вказує, що при отриманні коштів у грудні 2017 року не знав про те, чи у повному обсязі проведено розрахунок за неотримане речове майно та яка сума належить йому до виплати. Зазначає, що про порушення свої прав і про право звернутись з позовом до суду за компенсацією за несвоєчасний розрахунок за неортимане речове майно при звільненні стало відомо 20.05.2020 після звернення за правовою допомогою до юриста, а тому відраховує строк позовної давності саме з цієї дати.
Однак, суд вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання чи небажання вчасно отримати у відповідача інформацію про те, які кошти та за що були нараховані та виплачені позивачу після звільнення зі служби, не є об'єктивною причиною пропуску позивачем встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
Враховуючи викладене, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду, що вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що вказані позивачем у заяві від 01.06.2020 (вх. №19346/20 від 03.06.2020) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Встановлені судом в даній ухвалі строки відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук