05 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/3895/20
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить:
- визнати протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо надання ОСОБА_1 недостовірної та неповної відповіді, викладеної в листі-відмові від 03 березня 2020 року на запит про доступ до публічної інформації від 21 лютого 2020 року;
- зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради надати достовірну та повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 21 лютого 2020 року про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у місті Житомир з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам згідно вимог статті 121 Земельного кодексу України як учаснику бойових дій, які можуть бути приватизовані;
- зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій адміністративній справі у разі задоволення адміністративного позову згідно вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що 21.02.2020 звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради із запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у місті Житомир з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, як учаснику АТО, які можуть бути приватизовані. 16.03.2020 отримав лист, у якому вказано, що відповідач не володіє інформацією щодо вільних земельних ділянок, а отже йому не надано конкретної інформації щодо суті запиту. Вважає таку відповідь неправомірною, оскільки за змістом приписів ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчий комітет Житомирської міської ради згідно з його компетенцією зобов'язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності не надані у користування, що можуть бути використані під забудову, для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Враховуючи наведене, просить зобов'язати відповідача надати достовірну та повну інформацію на його запит від 21 лютого 2020 року.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до інформації від 15.04.2020, наданої департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, вільні земельні ділянки комунальної власності на території м.Житомира, що можуть бути отримані громадянами безоплатно у власність, відсутні. Разом з тим, у відповіді роз'яснено з посиланням на Земельний кодекс України, що без формування земельної ділянки у відповідності до ст.79-1 Земельного кодексу України визначити вільні/не вільні не можливо. Крім того, лист позивача від 21.02.2020 № 2128 не був ідентифікований як запит на публічну інформацію, а твердження позивача про те, що відповідач у відповіді вказав, що не володіє інформацією щодо вільних земельних ділянок не знайшло свого відображення, оскільки у відповіді зазначено про відсутність інформації щодо вільних земельних ділянок комунальної власності на території м.Житомир, які можуть бути використані під забудову, тобто вільні ділянки відсутні. Отже, ОСОБА_1 було надано відповіді на поставлені питання в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що виходячи з аналізу норм ст.79-1 ЗК України та ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідач зобов'язаний володіти інформацією про ділянки, які не є сформованими та можуть бути надані у власність. Також, відповідач у своїй відповіді зазначає саме про відсутність інформації щодо вільних земельних ділянок, що суперечить положенням абзацу 2 ч.5 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Заперечення на відповідь на відзив суд не бере до уваги, оскільки воно не надіслано позивачу та не є заявою по суті справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.08.2017.
21.02.2020 він звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради із листом (зареєтрований відповідачем 21.02.2020 за вх.№ 2128), в якому просив надати:
- інформацію про наявність вільних земельних ділянок комунальної власності у місті Житомирі, їх місцезнаходження, кадастровий номер, які можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та надані у власність;
- перелік ділянок на території міста, які не є сформованими у відповідності до статті 79-1 Земельного кодексу України та їх (масивів, ділянок, територій тощо) місцезнаходження.
03.03.2020 виконавчим комітетом Житомирської міської ради надано відповідь ОСОБА_1 № 25/Д-2128, в якій процитовано пункт 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, пункти 1 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України та зазначено, що відомості про земельні ділянки, в разі відсутності відомостей щодо їх формування в порядку, визначеному чинним законодавством, відсутні, так як невідома інформація про їх межі та місцеположення на земній поверхні, що передбачено п.1 ст.79 Земельного кодексу України. Також повідомлено про відсутність інформації щодо вільних земельних ділянок комунальної власності на території м.Житомир, які можуть бути використані під забудову.
Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд застосовує наступні норми законодавства.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частинами 1-5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Як вбачається із змісту листа ОСОБА_1 від 21.02.2020, він відповідає критеріям запиту на публічну інформацію, передбаченим статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Аналізуючи наведені приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", суд приходить до висноку, що саме відповідач згідно з його компетенцією зобов'язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову. Більше того, виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Наведений висновок узгоджується із викладеним в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі №127/13810/17.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено категорії земель, які перебувають у комунальній власності.
Так, згідно ч.1 та ч.2 цієї статті, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У відповідності до п."а" ч.5 ст.83 Земельного кодексу України, територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.
Враховуючи наведене, відповідач є розпорядником запитуваної інформації щодо наявності вільних земельних ділянок комунальної власності у місті Житомирі, які можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також і земель на території міста, в тому числі, які не є сформованими.
Як встановлено судом, відповідач на запит від 21.02.2020 вказав позивачу про відсутність інформації щодо вільних земельних ділянок комунальної власності на території м.Житомир, які можуть бути використані під забудову, що не є тотожним поняттю відсутності таких вільних ділянок на території м.Житомир, які можуть бути використані під забудову. Інформації щодо інших поставлених позивачем питань у запиті відповідачем надано не було.
Посилання виконавчого комітету Житомирської міської ради, як на підтвердження своєї позиції, на лист Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 15.04.2020 № 405/12 про відсутність вільних земельних ділянок комунальної власності на території м.Житомира, які можуть бути отримані громадянами у власність, є необгрунтованим, оскільки відповідь на запит датована 03.03.2020 і цей лист від 15.04.2020 не використовувався для обгрунтування відповіді № 25/Д-2128.
За таких обставин, враховуючи зміст запиту та відповіді на нього, статус виконавчого комітету Житомирської міської ради як розпорядника запитуваної публічної інформації у цих спірних правовідносинах, суд зазначає, що відповідачем не було виконано вимоги п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не надано достовірної, точної та повної інформації на запит ОСОБА_1 від 21.02.2020.
Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги визнати протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо надання ОСОБА_1 недостовірної та неповної відповіді, викладеної в листі-відмові від 03 березня 2020 року на запит про доступ до публічної інформації від 21 лютого 2020 року та зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради надати достовірну, точну та повну інформацію на його запит від 21 лютого 2020 року.
Щодо вимоги встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання виконавчого комітету Житомирської міської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до виконавчого комітету Житомирської міської ради (Майдан Корольова, 4/2,Житомир,10014, код ЄДРПОУ 04053625) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо надання ОСОБА_1 недостовірної та неповної відповіді, викладеної в листі-відмові від 03 березня 2020 року на його запит від 21 лютого 2020 року.
Зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради надати достовірну, точну та повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 21 лютого 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова