Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 червня 2020 р. Справа№200/4009/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-148953-45 від 17.03.2020 (з урахуванням уточнення позовних вимог).
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що боргу зі сплати єдиного внеску в неї відсутній, а отже підстав для прийняття спірної вимоги у відповідача не було. Крім цього, позивач зауважила, що у разі, якщо спірна вимога стосується штрафних санкцій, що застосовані податковими повідомленнями-рішеннями, то вони нею оскаржені, загальна сума штрафних санкцій за податковими-повідомленнями рішеннями, які не скасовані становить 680 грн. Інші підстави для прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу позивачу не відомі.
Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний соціальний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану.
Оскільки за даними інформаційної системи органу доходів та зборів заборгованість позивача станом на 29.02.2020 становила 8566,46 грн., на підставі цих даних відповідачем відповідно до покладених на нього обов'язків сформовано спірну вимогу про сплату боргу.
Відповідач у відзиві також зауважив, що Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набув чинності 15.10.2014, доповнено Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-3 (9-4), за змістом якого платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Разом із цим, вказаний пункт надає відстрочення сплати зобов'язань з єдиного внеску у разі неможливості їх виконання, проте не скасовує обов'язку платника по його сплаті. 13.02.2020 п. 9-4 виключено з Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а відтак з 13.02.2020 позивач має сплачувати єдиний внесок.
Ухвалою від 05.05.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює адвокатську діяльність з 28.09.2016, є платником єдиного внеску та перебуває на обліку у відповідача.
17.03.2020 Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-148953-45, в якій вимагається до сплати позивачем борг в розмірі 8566,46 грн. (недоїмка) з єдиного соціального внеску, що обліковувалась за нею станом на 29.02.2020.
Згідно наданих відповідачем інтегрованої картки та розрахунку спірної вимоги з позивача до сплати вимагається недоїмка з єдиного соціального внеску, що виникла: 31.07.2019 у сумі 3058,10 грн. по строку сплати 31.07.2019 через самостійне нарахування ЄСВ згідно з декларацією (термін сплати поточний рік) осіб, що обрали спрощену систему оподаткування та у зв'язку з нарахуванням ЄСВ 21.10.2019 у сумі 2754,18 грн. по строку сплати 21.10.2019 та 20.01.2020 у сумі 2754,18 грн. по строку сплати 20.01.2020, що у загальній сумі становить 8566,46 грн.
Спірна вимоги отримана позивачем 02.04.2020, до суду із даним позовом про її оскарження позивач звернулась 10.04.2020.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами п. 5 ч. 1. ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, п. 3 Інструкції № 499 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку (на кінець календарного місяця), вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом чинного до 13.02.2020 пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VI, чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, у якому наявні місто Покровськ Донецької області, де зареєстрована позивача та місто Маріуполь Донецької області, де здійснює свої повноваження відповідач.
На час виникнення спірної суми недоїмки населені пункти, в яких зареєстрована позивач і де розташований відповідач та де перебуває на обліку позивач, включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
13.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-IX від 14.01.2020, яким виключено з Закону № 2464-VI пункт 9-4 його Прикінцевих та перехідних положень.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
В рішенні Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997 зазначено, що це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Із врахуванням принципу незворотності дії в часі Законів та нормативно правових актів суд дійшов висновку по необґрунтованість доводів відповідача стосовно виникнення в позивача обов'язку щодо сплати зобов'язань з єдиного внеску за періоди, протягом яких була чинною норма, що звільняла такого платника від обов'язку щодо нарахування та сплати єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності в день його прийняття. Із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції було розпочато, про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України рішення не оприлюднювалося, проведення антитерористичної операції триває.
Отже, що в період з 14 квітня 2014 року та по 12 лютого 2020 року платники єдиного внески звільнялись від своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, у тому числі, щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Підстав для звільнення платників від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску за період з 13.02.2020 на підставі п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI з 13.02.2020 немає.
Таким чином, зобов'язання з єдиного внеску, що виникли з 14.04.2014 по 12.02.2020 та відображені як недоїмка у спірній вимозі можуть бути сплачені позивачем після завершення проведення антитерористичної операції.
Стосовно обов'язку контролюючого органу щодо формування вимог про сплату боргу, встановленого пунктами 3-4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.20145 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), за змістом яких вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, суд зазначає, що оскільки за прямою вказівкою пункту 9-4 Закону України № 2464-VI позивач була звільнена від обов'язку сплати у встановлені строки нарахованого внеску до закінчення антитерористичної операції, а тому сума нарахованого єдиного внеску платником не може вважатися недоїмкою.
Формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі статті 25 Закону України № 2464-VI. Проте, за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як вже зазначалося вище, позивача було звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок по завершення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року, а тому станом на теперішній час до неї не мають застосовуватись заходи впливу та стягнення.
Наведене вище свідчить про те, що спірна вимога є такою, що порушує права позивача та підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частини першої 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., який підлягає присудженню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області № Ф-148953-45 від 17.03.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Головного управління ДПС у Донецькій області (відповідач) - код ЄДРПОУ 43142826, адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59.
Суддя А.С. Михайлик