Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 р. Справа №200/5408/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 07.02.2020 № 13 яким відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника; - зобов'язати прийняти рішення про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Усупереч наведеного законодавчого приписи позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який би підтверджував звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 року
№ 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Отже, позивач має сплатити 840,80 грн судового збору за подання адміністративного позову.
Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач зазначила, що адміністративний спір виник внаслідок порушення соціальних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або - предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другої вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 пов'язані із захистом соціальних прав, але суд зазначає, що позивачем не наведено розрахунків (або обґрунтованих пояснень тощо) і не надано доказів, які б підтверджували, що її витрати не дозволяють їй сплатити судовий збір.
Суд зазначає, що предметом спору цієї справи є переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, отже пенсія за віком позивачу не припинялась.
Крім того, сам по собі факт не отримання пенсії не позбавляє особу права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, проте позивач не надав до суду докази на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом її доходу, зокрема довідку з органу доходів і зборів.
Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
у вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.
Отже, приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" стосовно звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору за певним предметом позову, розповсюджуються в сукупності з оцінкою судом майнового стану вказаної особи.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові справа № 1340/5847/18 від 19.12.2020, а саме передбачена законом можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов'язана виключно з майновим станом сторони.
При цьому, якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.
Як вже було зазначено, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження її майнового стану.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для відстрочення сплати судового збору. Тому клопотання про відстрочення спати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, позивач має сплатити 840,80 грн судового збору за подання адміністративного позову судового збору (платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA408999980313121206084005075; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання до суду: документу про сплату 840,80 грн судового збору
Частиною 3 ст. 169 КАС України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, про що зазначено в п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня закінчення (припинення, скасування) строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше ніж десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: документу про сплату 840,80 грн судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Куденков